| Передплата |
Untitled Document
“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.
|
|
| “Українці – воїни від серця” |
 | Це розділ із книги “Хоробре серце Олега Куцина”. Його повна назва: “Погляд іспаномовних вояків: «У “Карпатській Січі” ніхто не здається, ніхто не кидає побратимів і не потрапляє в полон»”. Інтерв’ю в іспаномовних вояків “Карпатської Січі” взяв їхній побратим Назар Кузьмін-“Наз”, одесит, який 20 років прожив в Аргентині. І повернувся зі своїм братом “Арго” боронити рідну землі. Тарас... |
|
| “Хоробре серце Олега Куцина” |
Так називається книга, яку готують Роман Коваль та Ірина Гармасій. Це книга спогадів про командира 49-го ОСБат “Карпатська Січ”, 1-го віце-президента Історичного клубу “Холодний Яр”. Автор ілюстрації для обкладинки – Сергій Снурник. Андрій Шевченко – шрифт. Вже змакетовано 441 сторінку. Робота наближається до завершення.
Дякуємо тим, хто відгукнувся на наш заклик допомогти у виданні цієї книги. Станом на 27 жовтня 2025 р. на картку секретаря... |
| Квіти Петрові Болбочану |
17 жовтня (за новим стилем) – день народження полковника Петра Болбочана. З цієї нагоди голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров ініціював урочисте покладання квітів до пам’ятника полковнику, який створив сл. п. Михайло Горловий – у Києві, навпроти кінотеатру “Київська Русь”.
Заступник голови Інституту національної пам’яті Володимир Теліщак запросив узяти участь в урочистостях Романа Коваля – фундатора... |
| Мудрі і щасливі |
На Покрову говорив з мудрими і щасливими людьми.
Художній керівник хору “Чумаки” Василь Триліс народився 1937-го.
Поет Олекса Різників прийшов у світ того ж року.
Поет Владлен Ковтун з’явився за ними, у 1938-му.
Страшні роки, а наші жінки привели у світ майбутніх творців української культури!
Усі при світлому розумі, продовжують натхненно творити.
А перед ними спілкувався з художником Іваном Юхном. Він ще старший (народився 1... |
| І хліб, і біль. До річниці Другого зимового походу 1921 року |
Войташівку залишили близько 9-ї ранку. Досягнути мали Раївки. Та за Войташівкою повстанців розшукала кавалерія 45-ї совєтської дивізії. Її наскоки стримував ар’єргард колони. Козаки 4-го куреня мусили прийняти бій, щоб дати можливість докторові Плітасу перев’язати поранених. Тим часом червоні перетяли шляхи відходу. Щоб вибратися з оточення, довелося переходити через напівзамерзлу болотисту річку Білку – притоку Тетерева. Хлопці промокли, а мороз – 20 градусів!
Козаки вкрилися... |
| Добре слово мами полеглого козака |
Шановний пане Романе! Щиро дякую Вам за те, що пишете про козаків, про війну, про нашу історію. Дякую, що нагадуєте людям, якою сильною є наша нація і скільки всього пережили наші предки.
Для мене, мами загиблого сина, ці рядки дуже важливі. Бо кожне Ваше слово – це правда про боротьбу, про силу духу, про любов до України.
Такі книги – як ковток повітря. Вони дають віру, що ми вистоїмо, бо маємо гідне коріння.
Оксана СИРІГОС, мама Андрія... |
| Недоспівані піснї |
 | Володя Самайда. Як багато спогадів – поїздки, співи, мандри, співи, репетицїї, концерти, “Чумаки”, “Рідна пісня”, співи, співи. Він народився для піснї, він мав до співу і вроджений дар, і непідробну любов, і безлїч друзів слухачів. Послухайте лиш його “Постій, не йди”.
Але коли я перебираю в пам’ятї всї наші зустрічі й спільні роботи, то чомусь незмінно на передньому планї зринає Кінбурнська коса, її Днїпровий лиман – і ми з... |
|
| Володимир Самайда вже в засвітах |
Ми не часто зустрічалися з ним. Красень зі світлою душею, з постійною легкою усмішкою, безмежно закоханий у пісню. Гітара – вірна подруга, де б він не був і що б не співав – чи то власні пісні, чи українські народні. Мав почуття ансамблю – прислухався до тих, хто співає поруч, умів чисто вибудувати інтервали у двоголоссі. Чого вартує імпровізований акапельний дует з Ніною Матвієнко на фестивалі в пісні “На тому каменьові”! Голоси зливаються, бринять, і... |
| На пам’ять про козаків-добровольців |
 | 28 вересня 2025 р. в Києві, у Національному комплексі “Експоцентр України”, на ярмарку “Книжкова країна” Роман Коваль представив свою книгу “Сто історій Визвольної війни”. Допомогли її презентувати козаки Історичного клубу “Холодний Яр” – кобзар Святослав Силенко, капітан ЗСУ Ігор Гаврищишин, краєзнавець Владислав Карпенко, видавець Марко Мельник, а також поет Артем Лоїк. А почалося дійство з пісні “Про отамана Зеленого”... |
|
| “На Тобі духу...” |
– А йди-но сюди.
Дід Станіслав бере у свою вузлувату, просочену якимись неземними маслами руку мої біленькі пальчики і веде вниз, нижче хати, втоптаною стежкою, до кузні. А на мене вже струменить той вогонь, що пашить із дідової руки, чи з того горна, що червоним сонцем вмостилося в самому куточку серед купи всякого заліза, коліс та якихось незбагненних візерунків. Дід відпустив мене і підійшов ближче до вогню. Ворухнув довгим прутом жар, поштурхав його, подюґав, перевернув... |
| Доки про нас пам’ятають” |
За ці жорна в 37-му розстріляли мого прадіда Лаврентія. “Свої” ж заклали, бо “куркуль”. А в документах записано, що мій прадід чинив дії, ворожі радянському режиму.
Незабаром 25 років, як на вікні літньої кухні сохне калина. Баба Лєна нав’язала і розвісила її цугом уздовж вікна. Які там ягоди – сама труха, але в ній – бабині руки.
На печі у вузликах – насіння. Коло хати колодязь, з якого всі пили воду.
На горищі... |
| Славному Юрієві Колларду |
З ініціативи Українського інституту національної пам’яті в Полтаві відкрили меморіальну дошку співзасновникові Революційної української партії та Легії українських націоналістів Юрію Жерадовичу Колларду.
Він – син бельгійця та українки козацько-шляхетського роду. У 1885 – 1892 рр. навчався в Полтавському реальному училищі – нині це політехнічний коледж. Юрій Коллард – вірний послідовник Миколи Міхновського, борець за Українську державу. Коллард... |
| Слава Іванові Трейку! |
Іван Демидович Трейко народився в с. Старостинцях, тепер Погребищенського району на Вінниччині. Його землячка Зоя Загородня згадала розповідь старожилів про отамана...
У центрі села, біля греблі, є криничка, яке звуть святим джерелом. Поруч – гарне панно в українському стилі. Виконав його Федір Глущук, народний художник України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка.
Саме тут, оповідає пані Зоя, Іван Трейко влаштував публічну страту першого комуніста в... |
| ХХХI вшанування героїв Холодного Яру |
 | Підсумковий реліз Меморіал козакам-добровольцям у Холодному Яру. 4 жовтня 2025 року. Біля могил Георгія Тарасенка та Андрія Лугового – почесна варта.
Лунає мелодія “Був у мене один товариш” композитора Фрідріха Зільхера. Біля мікрофона – Роман Коваль, Богдан Легоняк і Леся Островська. Поруч співаки – Василь Лютий, Олекса Бик, Світлана Мирвода, Артем Лоїк, Володимир Гонський, Руслана Лоцман, Оріяна Лоцман, Ігор Гаврищишин і Данило Носко.
... |
|
| Марина Гриценко-“Мері” |
 | Загинула пластунка. Під час виконання бойового завдання, разом із двома побратимами. Молодший сержант. Бойова медикиня 3-ї штурмової, пластова виховниця Марина Гриценко-“Мері”. Мама 15-літньої донечки.
“Мері” захоплювалася музикою, вивчала українську історичну обрядовість. Із 2008 року працювала науковою, а потім – старшою науковою співробітницею Чернігівського обласного художнього музею ім. Григорія Галагана. Перед повномасштабним вторгненням... |
|
| Шалена зустріч |
 | 23 жовтня в актовій залі корпусу № 3 Національного університету біоресурсів і природокористування України відбулося дійство “Україна є. За неї варто боротися!”. Це була зустріч із репером, поетом і офіцером Національної гвардії України Артемом Лоїком.
Бесіда-концерт розпочалася з вітального слова проректора університету Сергія Кваші. Потім я представив Артема Лоїка, переможця багатьох мистецьких конкурсів, фестивалів та телевізійних шоу.
Я ставив Артемові... |
|
| Хоробрий без здобичі не залишається |
- Суєта поглиблює безлад.
- Не життям єдиним живе людина.
- Досягаючи успіху завдяки брехні й фальші, ти прирікаєш себе на фальшивий успіх.
- Іноді достатньо піти битим шляхом, щоб збитися з правильного шляху.
- Той, хто вірить у свою безкарність, не відчуває гризот совісті.
- Чудово, коли ворог твій учитель, небезпечно, коли він твій учень.
- До істини можна йти не лише різними шляхами, а й з різними цілями.
... |
| 105 р. тому Армія УНР залишила рідну землю |
21 листопада 1920 р. українська армія перейшла на польський берег річки Збруч. Про цю трагедію розповів сотник Армії УНР Іван Калинович із м. Кременчука у спогаді “Останній відворот за Збруч”. Ось фрагмент спогаду: “З боку Волочиська було чути стріли, це 1-ша Запорозька дивізія задержувала ворога, аби дати змогу своїм обозам переправитися за Збруч. Коли я під’їхав до Ожигівців, то побачив величезну силу обозів, парків і війська. Все це гомоніло, скрипіло,... |
| Забутий кобзар Степовий |
Пане Романе! В 1930-х у моєму рідному містечку Рогатині переховувалися втікачі з Великої України від совіцької влади. Серед них був мистець, який не дає мені спокою. З розповідей старших людей (яких вже немає з нами) я запам’ятав згадку про цікаву людину, яка називала себе Степовим. Він, як розповідали мені, не розлучався з бандурою, мав гарний голос. Окрім цього, залишив у містечку декілька своїх малярських творів, виконаних достатньо професійно! Я не вічний, мені вже 83. Не ... |
| “Сум і гнів змішалися воєдино” |
Холодний Яр став мені майже другою домівкою. Він надихає мене краєвидами та історією. Попри похмурі дні, пейзажі тут живописні.
Під час першого відвідування Холодного Яру в мене не вистачило часу, щоб насолодитися подорожжю. Почавши читати “Холодний Яр” Юрія Горліса-Горського, я настільки захопилася, настільки мене охопили жаль і співчуття до всіх, хто боровся за визволення країни, що надихнулася на низку сюжетно-композиційних робіт… Мені захотілося знову... |
| Дмитро Бухало-“Сенсей” |
 | Дмитро Валерійович Бухало навчався на командному факультеті Академії внутрішніх військ МВС України. Ми з ним були курсантами в групі спеціального призначення та ділили одну парту на двох.
“Сенсей” служив Україні в легендарних бригадах – 92-й, 93-й, 60-й і в/ч 3018 “Рубіж”. Бувши заступником командира батальйону 92-ї бригади, одним із перших (зі своїми бійцями) прийняв бій на Харківщині (відповідав за оборону Харкова). У 93-й бригаді як командир... |
|
| Через “Нову пошту” |
Книжки можна придбати через “Нову пошту”, попередньо переказавши кошти на ФОП Р. М. Коваля: Приватбанк, 5169330530013009.
Якщо це пожертва, то просимо переказувати на картку Романа Миколайовича Коваля:
Приватбанк, 4149 6090 2566 1630.
Як перешлете кошти за книги, просимо вислати квитанцію на вайбер (+38066-211-41-85) або на телеграм (+38067-726-30-36) або на електронну адресу kovalroman1@gmail.com
Також... |
|
| Подяка |
Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”! Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!
О. СУПРУН – 100 грн
Світлана КУШНІР (Ірпінь) – 200 грн
Невідомий добродій/ка – 300 грн
Леонід ІСАКОВ – 300 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (Калуш) – 400 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 3000 грн.
Передплачуйте газету “Незборима нація”
Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!
|
|
