Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2012 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


січень 2012

У Києві, Трипіллі та Обухові вшановано отамана Зеленого

У Києві, Трипіллі та Обухові вшановано отамана Зеленого – з нагоди 125-ліття від дня народження

17 грудня 2011 р. у Києво-Могилянській академії відбувся вечір пам’яті отамана Зеленого. Вечір був наповнений сердечним теплом і вдячністю до борців за волю України. Настрій створили ведучі вечора Роман Коваль, Тарас Силенко, Сергій Василюк та учасники цього “високодуховного дійства” (вислів панотця Петра Бойка).
У рамках вечора пам’яті відбулася презентація 2-го видання книги Романа Коваля “Отаман...



Ювілеї і дати. Січень

1 січня 1894 р. народився Євген Онацький, член Центральної Ради та ОУН, журналіст, історик.
1 січня 1895 р. народився Гнат Западнюк, учасник Першого зимового походу Армії УНР, автор стрілецької пісні “То не грім загримів”.
1 січня 1904 р. народився бандурист Євген Адамцевич.
1 січня 1909 р. народився Степан Бандера.
1 січня 1926 р. народився бандурист Олексій Нирко.
2 січня 1875 р. народився Юрій Коллард, співзасновник РУП.
3 січня...



Презентація книжки Романа Коваля “Тиха війна Рената Польового”

27 січня 2011 р. о 18.00 в Українському центрі народної культури “Музей Івана Гончара” (Київ, вул. Лаврська, 19) відбудеться презентація книжки Романа Коваля “Тиха війна Рената Польового”. До слова запрошені Петро Гончар, Левко Лук’яненко, Василь Триліс, Тетяна Марченко-Пошивайло, Олександр Фисун, Ніна Денисова, Микола Малишко, Станіслав Бондаренко, Вадим Мицик, Віктор Радіонов, лауреати Національної премії ім. Тараса Шевченка Леонід Череватенко та Степан Ґанжа.
Заплановано виступ...



“Тиха війна Рената Польового”

Презентація книги

7 грудня 2011 р. у Києві у Національному музеї Тараса Шевченка відбулася презентація нової книги Романа Коваля “Тиха війна Рената Польового”.
Ренат Польовий – колимський в’язень, видатний інженер-винахідник, меценат, краєзнавець, учасник хору “Гомін”, чоловічого хору “Чумаки” та ансамблю “Радосинь”, член Українського культурологічного клубу, Української гельсінкської спілки, Української республіканської партії, Всеукраїнського політичного об’єднання...



Задзеркальна одіссея Рената Польового

Коли у квартирі на вулиці Курській до рук взяв грубезний фоліант “Тихої війни Рената Польового”, грішним чином подумав: Коваль почав видавати “огроми” для українських “самашедших”...
Коли сів за кермо свого авта на вулиці Курській і розгорнув важелезний том – знічев’я погортати сторінки – мене опанувала якась дивна, релігійна млість. Блистова, Корюківка, могили вцілілих кобзарів, скажена зима 1967 року на Гетьманщині... Саме у цю люту зиму замерз на шляху із сотенної Голінки до...



“Сумський історичний портал”

Нещодавно розпочав роботу унікальний проект Центру досліджень регіональної політики – Сумський історичний портал. Це перший на Сумщині історичний електронний проект. І в інших краях важко знайти аналоги. На порталі виставляються документи та дослідження істориків, пов’язані в основному з історією Сумщини. Керівник проекту – член Історичного клубу “Холодний Яр” Геннадій Іванущенко.
Портал відкритий для співпраці з усіма, хто зацікавлений у відтворенні правдивої історії. Його адреса:...



З Україною і Кубанню в серці

“Козацька колиска, голодомор, війна, консерваторія, тюрма, табори, бандура”, – так підсумував свій шлях бандурист-педагог Олексій Нирко.
Вже п’ять років як Олексій Федорович відійшов у засвіти, але він продовжує бути з нами.
Підтвердженням цього став вечір з нагоди 85-річчя від дня його народження.

14 грудня 2011 р. в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України відбулося вшанування визначного дослідника Криму та Кубані Олексія Нирка. Організатор...



“Сини мої, гайдамаки!”

Минуло 170 років від дня написання Тарасом Шевченком поеми “Гайдамаки”. З цієї нагоди у Національному музеї Тараса Шевченка організовано виставку “Сини мої, гайдамаки!”. На ній вперше поєднано численні ілюстрації до цієї поеми Тараса Шевченка, перевидання її різних років та переклади мовами народів світу, критичні, історичні та літературознавчі праці.
“Було мені з ними лиха, – писав Тарас Шевченко про затримку дозволу на випуск “Гайдамаків” у світ навесні 1841 р., – насилу випустив...



ШАРИК Михайло

“Українці з минулого”
ШАРИК Михайло (24.10.1901, с. Денисів Тернопільського пов., тепер Козівського р-ну Тернопільської обл. – 20.10.1979, м. Ст. Кетеринс Канада)
Військовий діяч, поет; кулеметник 1-го Подільського полку ім. Симона Петлюри (5.11.1918, Тернопіль) та 1-ї бойової летунської сотні Українського летунського полку УГА (2.12.1918), член УВО; підстаршина летунства УГА і Армії УНР (1918 – 1920). Автор споминів.

 

Далі >



На честь Агенора Артимовича

Одним з найяскравіших учених, педагогів та громадсько-політичних діячів України був Агенор Артимович (30.08.1879 – 21.10.1935). Народився він у с. Великий Кучурів Чернівецького повіту, тепер Сторожинецького району Чернівецької області.
Агенор Артимович досяг значних висот: був головою Української народної партії на Буковині (1912 – 1918), членом Української Національної Ради, головою Української крайової національної ради на Буковині, державним секретарем освіти та...



Добрі вісті з Олевська

20 грудня 2011 р. сесія Олевської міської ради поставила крапку в питанні – виконувати чи не виконувати Укази Президента України про перейменування вулиць, названих на честь організаторів голодоморів та політичних репресій. “Попри шалений спротив, що чинили в сесійній залі, напередодні на вулицях, на громадських слуханнях щодо цього питання, у більшості депутатів вистачило наполегливості пройти цей шлях до кінця. Ми висловлюємо їм вдячність за їхню тверду громадянську позицію та підтримку...



Добрі новини з Луцька

Міська рада Луцька перейменувала 27 вулиць, назви яких були пов’язані з радянською епохою. Вулиці Краснодонців, Фрунзе і Бабушкіна відповідно перейменовані на вулиці князів Острозьких, Степана Кривенького і Шпитальну, вулиці Горького і Доватора – на П’ятницьку гірку і Християнську, вулицю Кірова – на Петра Болбочана, вулицю Колгоспну і провулок Колгоспний – на Садову та провулок Садовий, вулицю Котовського – на Холодноярівську, вулиці Куйбишева і Невського – на Олексія Шума та Цукрову, вулиці...



“Дякую за радість пізнання“

Книга Романа Коваля “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” – це дивний сплеск думок-почуттів, це велика сила любові до рідного народу, яка підносить людину на таку вершину, де вона стає всесильною, безсмертною. І нехай, здавалося, Гаврилка забули. І нехай, здавалося, його не стало. Але він продовжував жити у своєму Прометеєві, що стоїть у музеї Наталії Кобринської у Болехові. У Тарасові Шевченкові в Одеському краєзнавчому музеї. У пам’яті тих, хто шукає войовничу Україну.
Михайло...



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Untitled Document Щиро дякую за пожертви

Андрієві ЖОВАНИКУ, Світлані МИРОНЧАК і Тамарі ЗДОРОВЕЦЬКІЙ.




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Тел./факс: 242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net Адмін розділ