10 червня 2011 р., під час вшанувань отамана Хмари у Цвітній, дід Карбала сказав мені, що хоче померти членом Історичного клубу “Холодний Яр”, тож і подав заяву до нашого товариства.
І от мрія здійснилася…
Сумна звістка із Цвітної розбила моє серце.
Олександр Ромащенко прийшов у світ 26 березня 1939 р. в с. Цвітній – родинному селі Пилипа Хмари. Батько Павло допомагав отаманові – годував та переховував його козаків, може, й сам брав участь в акціях, але про це синові не розповідав.
Дядько, Федосій Арехтович Бойко, 1890 р. н., гончар, був у загоні Хмари. Це саме про таких гончарів розповідав Юрій Горліс-Горський: “Цвітнянські гончарі розвозили кіньми свої вироби на продаж по теренах Київської, Херсонської, Полтавської губерній, заїжджали аж на Поділля, водночас виконуючи роль розвідників”.
За свою любов до України Федось Бойко був репресований Москвою. Його фотографію пан Олександр подарував мені. І портрет цвітнянського козака із сумними очима висить у моїй експозиції. Коли з ним контактую, він – як не станеш – дивиться тобі проникливо у вічі.
Олександр Ромащенко активно допомагав Юркові Хмарі, нащадкові отамана, у встановленні цвітнянського монумента на пам’ять про Пилипа Хмару та його козацтво.
Дід Карбала неодноразово жертвував на організацію вшанувань у Холодному Яру.
З 1997-го передплачував “Незбориму націю”, був вірним другом газети, моїм однодумцем. Йому дороге те, що й мені. Називав він себе Карбалою. Казав, щоб і ми його так називали. Ми охоче слухалися.
Дід Карбала – гостинний і щедрий, а ще веселий, з гумором. Дарував нам радість спілкування. Через приятелів (узимку 2015 р.) передавав дрова до Києва на Майдан.
А мені подарував кілька цвітнянських глечиків та порцелянового баранчика, які нагадують мені про Цвітну та її славних людей.
Дід Карбала – душа щира і чесна, все щось хотів зробити для України. Ніяких вигод для себе не шукав, тільки віддавав. Те саме можна сказати і про Юрка Хмару. Як поговориш з ними, ніби води з криниці нап’єшся!
Уже з цієї запорозької криниці не нап’єшся…
Нема вже Юрка, тепер не стало й діда Карбали.
І серце вже не наповниться радістю, що такі діди є по селах…
Цвітна – козацьке село, входило до земель Війська Запорозького. Жителі його не знали панщини. У середині XVII століття тут жили реєстрові козаки, які брали участь у походах Богдана Хмельницького. У 1740 – 1760 роках Цвітна стала одним із центрів формування гайдамацьких загонів під керівництвом отамана Семена Неживого.
На старості дід Карбала вистриг собі чуба, і з радістю показував його нам – щоб ми не забували, що він козацького роду.
Востаннє ми бачилися торік 5 жовтня. Він приїхав на Покрову в Холодний Яр, щоб разом з нами урочисто відкрити меморіальну дошку на Мотриному монастирі.
І сказав кілька слів до громади.
На жаль, уже був він слабенький, хоч і намагався жартувати.
Ми востаннє пригорнули його до себе – і Леся Островська, і Богдан Легоняк, звичайно ж, і я.
Любимо! Пам’ятаємо! Дякуємо за радість, яку Ви нам дарували!
Поховали козака Карбалу 9 травня 2025 року в рідному селі.
Цвітнянським козакам слава! Від імені Історичного клубу “Холодний Яр” і редакції газети “Незборима нація” Роман КОВАЛЬ На світлині – сл. пам дід Карбала і сл. пам. Олег Куцин. Вшанування отамана Пилипа Хмари. Село Цвітна. 
|
