| Передплата |
Untitled Document
“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.
|
|
| Про державне значення вшанування героїв |
 | У листопадовому номері газети “Незборима нація” за 1996 р. (ч. 21 – 22) опубліковано заяву Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна самостійність України” “Про державне значення вшанування героїв” (автор Роман Коваль, голова ДСУ). Ось її текст:
“Коли в народі не плекається культ власних героїв, нічого путнього з цього народу не вийде. В той же час безмірно шанобливе ставлення до героїв – найвагоміших,... |
|
| США вчаться в України |
“Україна кардинально змінила підхід до ведення воєн”, – заявив міністр армії США Дрісколл. За його словами, український підхід, зокрема у сфері інновацій, уже впроваджується в американській армії. “Вони докорінно змінили те, як люди ведуть війну. Вони виконали абсолютно приголомшливу роботу в галузі інновацій, і я публічно заявляв, що ми багато чого вчимося в них і впроваджуємо багато уроків, які вони нам дали”.
... |
| З китайкою, в останню дорогу |
11 квітня, напередодні Великодня, поховали Ярослава Чорногуза – бандуриста, поета, козака ВПО “Державна самостійність України” та Історичного клубу “Холодний Яр”, безкомпромісного рідновіра. Провели в останню дорогу, прикривши очі китайкою.
Ой на горі огонь горить,
А в долині козак лежить.
Накрив очі китайкою –
Заслугою козацькою.
Так співав колись Ярослав Чорногуз…
Китайка – козацька заслуга.... |
| “Це наші!” |
Треба рівно ж згадати, бодай коротко, поштових урядовців, які в своїй більшості були свідомими українцями і зробили цінні послуги армії УНР, під час нашої збройної визвольної боротьби... Мій штаб, включивши польовий апарат до телефонного дроту, намагався нав’язати сполучення з центральною поштою Кам’янця Подільського. Довший час наш телефоніст викликав кам’янецьку централю:
– Галло! Галло! Кам’янець!.. Пошта!
Але ніхто не відзивався.... |
| 118-та Окрема бригада тероборони імені отамана Лютого-Лютенка |
Почесні найменування пов’язують сучасні військові підрозділи з видатними діячами, місцевостями чи подіями української історії. Це не лише питання символів. Це спосіб формування національної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія.
5 грудня 2024 р. Президент України присвоїв 118-й Окремій бригаді територіальної оборони Сил територіальної оборони ЗСУ почесне найменування “імені отамана... |
| Отаман Гладченко |
…Одного дня на перерві серед учнів знялася метушня.
– Трохим Федорович до нас іде!
Двері відчинилися, й на порозі став... хто ж то? Чи то січовик, чи лицар князівських часів? Величезний зріст, могутня будова, рудовате волосся, невеличка борідка.
Витяглися по військовому і хлопці, й дівчата, очей, що палали відданістю, не відірвуть.
– Добридень!
– Добридень, Трохиме Федоровичу!
Директор – такий маленький –... |
| Борис Гривачевський – світлий і елегантний |
 | 28 березня 2006 р. у Феофанії переступив межу життя і смерті Борис Гривачевський. Через 20 літ, 28 березня, у Києві, у бібліотеці Павла Загребельного, зібралися Борисові друзі, щоб згадати щасливі миті життя.
На жаль, нинішня молодь не знає, хто такий Борис Гривачевський, а старші вже встигли призабути. У цьому і наша вина, бо досі не вийшла книга спогадів про нього.
Борис Гривачевський – національний радіо- і тележурналіст 1990-х. Він перший доніс із... |
|
| “Він захищав свою батьківщину” |
 | У день народження Романа Коваля Віктор Радіонов написав тепле слово про його батька.
У житті більшості людей є знакові події, які багато чого прояснюють у подальшій поведінці, поглядах, цінностях. Вплив таких подій, напевно, відбувається на підсвідомому рівні, і це вплив на все життя.
Зазвичай згадують про виховання, але якось так виходить, що в одних випадках воно виявляється дієвим, а в інших – чомусь ні. Неабияке значення має особистий приклад батьків.... |
|
| Велика толока в Літині |
Незборима наша українська націє!
У час, коли Україна відстоює своє право на існування зі зброєю в руках, питання збереження культури набувають стратегічного значення. Знищення культурної самобутності українського народу – ключова ціль ворога. Тож збереження та підтримка культурно-освітніх осередків є завданням національної безпеки.
Ще в 1995 р. за ініціативою бібліотекарів та вчителів Літинської громади та за підтримки громадськості з Вінницької, Хмельницької... |
| “Нікого не продав, не зрадив” |
Гелій Снєгірьов народився 14 травня 1927 року. Його рідний дядько – письменник Вадим Собко – якось розповів, що Гелієва мати (сестра В. Собка) 1930-го була свідком обвинувачення у справі Спілки визволення України, яку сфальсифікували московські спецслужби, щоб кинути за ґрати українських науковців і літераторів дореволюційного покоління. Від переживань мати Гелія захворіла й швидко “згоріла” у 36 років.
Процес СВУ Москва замовчувала, та ще жили свідки.... |
| Брати Грушецькі і Володимир Сосюра |
Микола Грушецький народився в Києві 2 серпня 1904 року. Його старший брат Іван наприкінці січня 1918 р. брав участь у бою під Крутами в лавах Студентського куреня.
На еміграції Микола опинився у Франції. Не поривав зв’язків із середовищем УНР, був членом ревізійної комісії Товариства бувших вояків Армії УНР у Франції, допомагав впорядковувати фонди бібліотеки Симона Петлюри, жертвував на українську справу. Передплачував часопис “Дороговказ”. 8 липня 1965 р. з... |
| На День героїв у Холодному Яру… |
 | Під час 32-х вшанувань героїв Холодного Яру, 23 травня 2026 р., на Пантеоні Героїв біля Мотриного монастиря (на найвищій точці Холодного Яру) плануємо встановити пам’ятник небесним воякам “Карпатської Січі” та горельєфи героям російсько-української війни.
Збір пожертв триває, запрошуємо долучатися до святої справи.
Наш рахунок: ПриватБанк, 26008005024514, IСТОРИЧНИЙ КЛУБ ХОЛОДНИЙ ЯР ГО, ЄДРПОУ/ДРФО 41265356, Столичне ГРУ 5, МФО 305299.
Рахунок ... |
|
| “Я завжди на боці України” |
Мій побратим “Джело” – людина відчайдушної вдачі та небаченої відваги. Приклад для всього Інтернаціонального легіону. Він прибув зі Шрі-Ланки в жовтні 2023-го. Брав участь у боях під с. Андріївкою та в Серебрянському лісі. Там і дістав поранення в середній палець – коли показав його росіянам. “Але тоді ми знищили всіх росіян – їх було одинадцять, – усміхнувся легіонер. – Під час цього штурму троє наших були тяжко поранені, але ми... |
| Бачили смаленого вовка |
Три піхотинці батальйону “Alcatraz” 93-ї бригади Холодний Яр пробули на позиціях на Костянтинівському напрямку 224 дні. Наймолодший із групи, “Жид”, якому виповнився 21 рік, згадував, як заходили на позицію: “Нас почали розбирати одразу ж у перший день, за півгодини, як ми змінили групу. На нас витратили мабуть “фпвішок» сорок”. Так, противник два дні безперестанку намагався знищити піхотинців…
Колись під час сімейної сварки... |
| Наша славна історія |
2 травня 2023 р. загинув наш побратим із 3-ї ОШБр Олександр Порожняк-“Борода”. Я бачила цього усміхненого чоловіка із великою сивою бородою лише один раз. Він вирізнявся з-поміж усіх не тільки віком – його лагідна батьківська вдача огортала всіх вояків його взводу. Вже потім я дізналася про його характер, про те, що був поруч зі своїми бійцями, відбиваючи штурми ворога. Кажуть, що біля нього було спокійно. “Борода” мав військовий досвід і характер.
... |
| Лицар Залізного хреста із Слов’янська |
Василь Гончаренко народився 16 травня 1900 р. у Слов’янську. Козакував у кінній сотні 8-ї дивізії Армії УНР. Учасник Першого зимового походу Армії УНР, за що нагороджений орденом Залізного хреста. Відзначений і Хрестом Петлюри. Під час Другої світової війни воював у складі дивізії “Галичина”.
“Взірцевий вояк й патріот український”, – відзначали побратими. Член Союзу українських ветеранів у Великій Британії. Доживав віку в оселі для людей з... |
| На війні людей знайти легше |
 | Вийшло у світ 2-ге видання книжки Романа Коваля “Сто історій Визвольної війни”. Пропонуємо рецензію експерта Всеукраїнського рейтинґу “Книжка року” сл. пам. Костянтина Диканя. Протягом 15 років, із 1914-го до 1930-го, неозорі українські простори – від Гуцульщини на заході до Північного Кавказу й Кубані на сході, від південних степів Чорномор’я до Полісся на півночі – нашу стражденну землю рясно скроплювали своєю кров’ю борці за волю... |
|
| Життя – це так недостатньо, а смерть – це вже занадто |
- Впертість, завзяття, віра в себе здатні перетворити поразку в перемогу.
- Легше робити добро, ніж ділити його.
- Той, хто вважає, що не має ворогів, просто не вміє їх розпізнавати.
- Як гарно дитину не виховуєш, а вона все одно намагається взяти з тебе поганий приклад.
- Добре, коли тобі йдуть назустріч, але якщо це носоріг, краще звільни йому дорогу.
- Справедливість, істина, сила єдині, але...
|
| “Повій вітре на Вкраїну” |
Як депутат міської ради м. Українки та заступник голови профкому Трипільської ДРЕС, я з друзями запланували вечір пам’яті нашого Пророка в Шевченківські дні. Постало питання про ведучого.
Я поїхав у с. Гребені до Олеся Бердника. Він погодився. І запросив бандуриста Василя Литвина провести цей вечір разом. Я знав про велику ерудицію Олеся Павловича, але те, як він провів цей вечір з Литвином, перевершило сподівання. Це було незвичайне дійство! Люди стоячи аплодували і... |
| Читав “Отче наш” і співав Шевченкову пісню |
У родині Ігоря Рачка завжди панував український дух. Його батьки свято берегли українські звичаї, національні духовні та ідейні цінності. У храмові дні збирався увесь рід. Співали стародавні козацькі пісні, вели розмови про українську старовину, про Тараса Шевченка, обговорювали твори інших українських письменників. Особливо багато козацьких пісень знали батько Карпо Пантелеймонович та дядько Степан Пантелеймонович, козак Армії УНР. Про це писав доктор філологічних наук Олексій Вертій в... |
| “Деградував геніально” |
“Хай там як, Тичина – така ж жертва сталінізації нашого суспільства, як Косинка, Куліш, Хвильовий, Скрипник, Зеров чи Курбас. З однією різницею: їхня фізична смерть не означала смерті духовної. Тичина, фізично живий, помер духовно, але був приневолений до існування як духовний мрець, до існування по той бік самого себе. Тичина піддався розтлінню, завдавши цим такої шкоди своєму талантові, якої йому не могла завдати жодна у світі сила. Починалася смуга подальшої деградації... |
| Через “Нову пошту” |
Книжки можна придбати через “Нову пошту”, попередньо переказавши кошти на ФОП Р. М. Коваля: Приватбанк, 5169330530013009.
Якщо це пожертва, то просимо переказувати на картку Романа Миколайовича Коваля:
Приватбанк, 4149 6090 2566 1630.
Як перешлете кошти за книги, просимо вислати квитанцію на вайбер (+38066-211-41-85) або на телеграм (+38067-726-30-36) або на електронну адресу kovalroman1@gmail.com
Також... |
|
| Подяка |
Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”! Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!
Олександр АНТОНЕНКО – 200 грн.
Леонід ІСАКОВ – 300 грн
Іван КАЧУРИК (Хмельницький) – 500 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (Калуш) – 500 грн
Богдана КУПРІЯНЕЦЬ – 600 грн
Леонід КЛЮЧНІКОВ (Сміла) – 1000 грн
Юрій БОТНАР (Черкаси) – 1000 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 3000 грн.
Передплачуйте газету “Незборима нація”
Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Вартість передплати на 6 місяців – 132 грн., з травня – 148 грн.
Читайте, передплачуйте!
|
|
