“Холодний Яр знову скликав українців. Вшанування на Черкащині – це не лише урочисті заходи та музичний фестиваль, Холодний Яр – це модель ідеальної України, де навколо одухотворені, натхненні українці, палкі патріоти, для яких честь, гідність і совість – не лише слова. Тут скрізь звучить українська мова, майорять жовто-блакитні та червоно-чорні прапори, куди сягає око – рідні обличчя, не треба нікому пояснювати очевидні речі: про любов до Батьківщини, про допомогу фронту, про захист рідної землі, всі розуміють одне одного з півслова чи погляду. Холодний Яр – це джерело та місце сили українців. Крізь портал Холодного Яру я бачу образи нової України: країни, народ якої живе в гармонії з Природою та Всесвітом, люди в ній – щасливі, духовно та матеріально багаті. Вони творять надсучасну державу, де генеруються ідеї та рішення для всього світу, – так написала учасниця вшанування волонтер Марина Хаперська з Харківщини. – Зміни в Україні можуть розпочатися лише за умови, якщо “повіє огонь новий з Холодного Яру”.

Почалося свято українського духу 23 квітня в Черкасах з відкриття меморіальної дошки Макарові Кушніру, співзасновнику ОУН, головному судді Проводу українських націоналістів. Дошку відкрили на стіні чоловічого училища, де він навчався на початку ХХ століття.
За годину на Алеї слави було відкрито пам’ятник героям різних епох. Почали урочистості кобзар Тарас Силенко, який виконав пісню “Ой Богдане, батьку Хмелю”, та голова оргкомітету вшанування героїв Холодного Яру Роман Коваль. Виступили також віце-прем’єр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко, голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко, голова Черкаської обласної ради Олександр Вельбівець, міський голова Анатолій Бондаренко, голова ВО “Свобода” Олег Тягнибок, курсант факультету ВМС України Одеської морської академії Олекса Мацієвський, доброволець полку “Азов”, народний депутат України Олег Петренко та вояк УПА дев’яностолітній Теодор Дячун.
Відкрили пам’ятник заступник командира взводу 128-ї Окремої гірсько-піхотної бригади Антон Голоскок, старший розвідник 3-го полку спецпризначення Олександр Могилястий і старшина 95-ї аеромобільної бригади Олександр Колесник, а освятили монумент митрополит Черкаський і Чигиринський Іоанн та владика УГКЦ Богдан. Урочистості події додавали тулумбас Чорних запорожців та й самі Чорні запорожці у стародавніх строях.
В’ячеслав Кириленко нагородив нагрудним знаком “За військову доблесть” полковника Євгена Коржа, старшого солдата Олександра Величка, молодшого сержанта Євгена Одновола, старшин Євгена Івка і Віктора Черниша, а голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко від імені Президента України вручив орден “За мужність” Вікторові Чернишу.
Потім під маршову пісню Романа Купчинського “Чи то грім гримить” у виконанні кобзаря Тараса Силенка відбувся марш добровольців вулицями Черкас. Дорогою карпатські січовики та азовські брати вигукували гасла: “Слава Україні – героям слава!”, “Слава нації – смерть ворогам!”, “Україна понад усе!”, “Князю Святославу тричі – слава!”, “Запорозьким козакам тричі – слава!”, “Богданові Хмельницькому та його козакам тричі – слава!”, “Максимові Залізняку та його гайдамакам тричі – слава!”, “Українським січовим стрільцям тричі – слава!”, “Українській галицькій армії тричі – слава!”, “Козакам Армії УНР тричі – слава!”, “Холодноярським повстанцям тричі – слава!”, “Героям УПА тричі – слава!”, “Макарові Кушніру тричі – слава!”, “Воякам дивізії “Галичина” тричі – слава!”, “Небесній сотні тричі – слава!”, “Українським добровольцям тричі – слава!”, “Українській Армії тричі – слава!”
У Долині троянд відбулося вояцьке свято, в якому взяли участь “Легіон Свободи”, полк “Азов”, Центр спеціальної тактичної підготовки “Білий вовк”, “Український легіон”, козацькі організації та 10 військових моряків – курсантів Одеської морської академії з прапором ВМС України. Серед них – троє із Севастополя, з академії ім. Нахімова, які заспівали Гімн України на плацу під час підняття прапора окупантів, четверо – із Севастопольського військово-морського ліцею, які залишилися вірними Україні.
За відданість Батьківщині та українському народові, мужність і стійкість, виявлені при виконанні завдань у зоні проведення антитерористичної операції почесну відзнаку “Холодний Яр” з рук заступника голови Черкаської ОДА Сергія Овчаренка отримали бійці полку “Азов” Олег Довбиш, Ігор Зайчук, Юрій Тертишник, Дмитро Кухарчук-“Сліп”, Олег Толмачов. Нагороди також вручили чотирьом курсантам військово-морського факультету Національного університету “Одеська морська академія”, серед них і Олексі Мацієвському та Євгенові Сірошенку. Для обох курсантів вчинки холодноярських героїв є символом сили в перемогу України.
О 15.00 тулумбас Історичного товариства “Чорні запорожці”, трембіти гурту “КораЛЛі” і цимбали Василя Паланюка сповістили про початок Мистецького фестивалю козацької слави “Холодний Яр-2016”. Участь у ньому взяли гурти “Тінь Сонця” (Київ), “Друже музико” (Одеса), “КораЛЛі” (Івано-Франківськ), “Спів братів” (Черкаси), “Арт-Горлиця” (Київ), театр “Шарж” (Ужгород), кобзар Тарас Силенко, бард Володимир Гонський і гітарист-віртуоз Сергій Шматок  (усі – Київ).
Зі сцени фестивалю доброволець полку “Азов” Марко Мельник-“Вирій” представив книжку Романа Коваля “Філософія сили”, яку полк “Азов” видав до свята вшанування героїв. Відбулися майстер-класи “Легіону Свободи”, Центру спеціальної тактичної підготовки “Білий вовк”, “Українського легіону”, показові виступи Українського національного виду козацького єдиноборства “Хортинг” та змагання з “Хортингу” на кубок Холодного Яру.
Коли стемніло, відбувся смолоскипний Марш пам’яті українських героїв до пам’ятника Богданові Хмельницькому, участь у якому взяло понад тисячу осіб. На майданчику перед пам’ятником великому гетьману проведено містичний перегук із загиблими.

24 квітня вшанування перенеслися до Холодного Яру. Вранці в с. Мельниках, “столиці Холодного Яру”, розпочався меморіальний мітинг. Його відкрили письменник Роман Коваль, лідер гурту “Тінь Сонця” Сергій Василюк і курсант Одеської морської академії Олександр Красюк – на момент анексії Криму він навчався на 2-му курсі Військово-морської академії України ім. адмірала Нахімова. Це саме він на плацу оточеної академії разом із друзями і братом Володимиром, який також приїхав до Холодного Яру, на знак протесту виконали Гімн України. “Я проревла увесь виступ Сашка, – написала учасниця вшанування Олена Гарматюк. – Ось наші майбутні офіцери! Це найвідданіші сини України і українського народу! Саме ці хлопці переконують, що майбутнє у України є!”
На мітингу виступили також 1-й заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко, голова ВО “Свобода” Олег Тягнибок, народний депутат України Олег Петренко, заступник голови “Молодої Батьківщини” Сергій Митрофанський, командир розвідувально-диверсійної роти батальйону “Айдар” у 2014 – 2015 рр. Валерій Холод-“Лєший” і курсант Київського військового ліцею ім. Івана Богуна молодший віце-сержант Денис Лізак, а кобзар Тарас Силенко на пам’ять про загиблих виконав народну пісню “Плине кача по Тисині”.
Голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко вручив почесну відзнаку “Холодний Яр” воякам 72-ї Окремої гвардійської бригади Владиславу Сіраченку та Андрію Єлізову, бійцю 34-го Окремого батальйону Сергію Вікторову, бійцю 53-ї Окремої механізованої бригади Олександрові Урбану, воякові 90-го Окремого батальйону Алі Хамідулліну, бійцю 54-ї Окремої механізованої бригади Павлові Пилипенку. Посмертно було нагороджено вояка батальйону “Січ” Анатолія Чупилку, який загинув у Донецькому аеропорті. Нагороду за батька прийняв син Тарас.
Несподівано слово попросила Зоя Галущенко – мама Андрія Галущенка-“Ендрю”, якого було підступно вбито 2 вересня 2015 р. на Луганщині. Її виступ зворушив усіх. “Дуже шкодую, що не записав його, – написав учасник вшанування героїв Анатолій Балюк із Києва. – Пробрало до глибини душі! Ми часто скаржимося, що “вибороли два Майдани”, а віз і нині там. А ви думали, що почувають батьки і родичі загиблих за волю України?! Вони загинули, щоб народ грабували по-новому?! Ми зобов’язані завершити революцію і привести до влади українську силу, що дасть волю малому і середньому бізнесу і виведе Україну на перші ролі в Європі! Щоб українець пишався своєю історією і був впевненим в незалежному і заможному майбутньому!”
Наприкінці пан Зоя прочитала свій вірш, у якому є такі слова:

Знов знайдуться в нашім краї
Сірки та Виговські…

На завершення мітингу відбувся урочистий марш вояків АТО, козаків, курсантів, ліцеїстів та волонтерів. Було урочисто відкрито пам’ятник Чучупакам – священикові Автоному Чучупаці, вбитому більшовиками; командирові полку гайдамаків Холодного Яру Василеві Чучупаці, начальникові штабу Петру Чучупаці, отаманові Олексі Чучупаці, заступникові голови Холодноярського окружного штабу Семену Чучупаці, а також козакам Гнату, Михайлу, Степану та Дем’яну Чучупакам. У цей час на кладовищі с. Мельників понад тисячу людей вшанували могили Василя Чучупака та його козаків Петра Токовенка, Прохора Деркача, Руденка і Гаврилка “Полтавця”, замучених більшовиками. Тут відбулися громадянська панахида й покладання квітів. Промовляли краєзнавець Богдан Легоняк, організатор Врадіївської ходи, Василь Любарець, курсант Одеської морської академії Олекса Мацієвський і Михайло Мицюк-“Січовик” із Кіровоградщини. Поет Василь Ковтун зачитав вірш “Холодний Яр”, а рівненський кобзар виконав на пам’ять про загиблих дві пісні. 1-й заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко і голова Чигиринської РДА Володимир Клименко поклали квіти на могилу Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупаки.
О 12.00 у лісі між Кресельцями і Гайдамацьким ставом було відроджено могилу легендарного гайдамацького ватажка XVIII ст. Гната Голого. На пам’ятнику, який створив Микола Теліженко, викарбувано такі слова:

Поки душа моя жива,
Ніхто не спинить мої руки:
Каратиму я ворогів
За всі народні муки.

Освятив пам’ятник протоієрей УПЦ Київського патріархату Василь Циріль. Виступили ініціатор побудови пам’ятника Роман Коваль, заступники голови оргкомітету Богдан Легоняк і Юрій Ботнар (представник “Легіону Свободи”), а поет Василь Ковтун прочитав вірш “Гайдамаки”. Кобзар Тарас Силенко виконав історичну гайдамацьку пісню-баладу “Гей, був в Січі старий козак” – про те, як Гнат Голий знищив зрадника Саву Чалого.
“У добу Визвольної боротьби 1917 – 1920-х років отаман Трохим Бабенко із с. Хрещатика, що неподалік м. Городища, взяв собі за псевдонім ім’я Голого. До 1914 р. він був офіціантом на прогулянковому кораблі “Рицар”, що курсував Дніпром, а вибухнула Національна революція – став отаманом Мліївської Січі на псевдо Голий. На відродженій могилі його духовного батька Гната Голого Роман Коваль висловив надію, що хтось із сучасних захисників України продовжить традицію і візьме собі позивний “Голий”.
О 13.00 на берегах Гайдамацького ставу вояки “Легіону Свободи”, “Айдару” та інших вояцьких формацій освятили зброю. Чин освячення здійснив протоієрей УПЦ Київського патріархату Василь Циріль. Кобзар Тарас Силенко виконав історичну народну пісню “Вже день війни народної”. Промовляли письменник Роман Коваль, 1-й заступник голови Черкаської ОДА Віталій Коваль, начальник штабу 14-го Окремого мотопіхотного батальйону у 2014 – 2015 рр. Олександр Тихонов і друг “Сокіл” (Сергій Ільницький), а командир “Легіону Свободи” Олег Куцин у своїй промові закликав перенести українсько-російську війну на територію РФ. Закінчив виступ Олег Куцин гаслом карпатських січовиків: “Слава українській нації! Смерть Російській Федерації!”
Полковник грузинської армії, доброволець “Карпатської Січі” Георгій Хвічія був вражений надзвичайною подією, учасником якої став. У виступі на берегах Гайдамацького ставу він сказав, що українські вояки, маючи таке джерело натхнення, як Холодний Яр, обов’язково переможуть.
Заступники голови Черкаської ОДА Віталій Коваль та Сергій Овчаренко вручили відзнаки “Холодний Яр” воякам батальйону “Айдар” Сергієві Даниленку, Юрію Бубенцову, Євгенові Докілю, Миколі Сташуку, бійцеві 80-ї Окремої аеромобільної бригади Юрію Руденку, бійцю 25-ї бригади ВДВ Олександрові Бондаренку, воякові батальйону ім. генерала Кульчицького Юрію Рижаку, воякам “Карпатської Січі” Юрієві Сиротюку, Русланові Кошулинському, Юрію Черкашину, бійцеві батальйону особливого призначення “Січ” Іванові Косенку, а також воякам Української добровольчої армії Валерію Воронову, Андрієві Гергерту, Сергієві Ільницькому, Владиславові Литвину та Андрієві Шараскіну. Почесною відзнакою “Холодний Яр” було нагороджено вояків Сергія Лугерю, Ігоря Довбиша, Володимира Калініченка, Сергія Грабового, Тараса Теліженка, Дмитра Лябчука, Анатолія Левченка, Сергія Решітька, Олександра Кугота, Олексія Жданова, Андрія Лисинюка та Ігоря Ткаченка.
З Гайдамацького ставу делегації попрямували до Мотриного монастиря, де вшанували могилу холодноярського сотника Івана Компанійця.
У цей час на хуторі Буда почався 2-й день Мистецького фестивалю козацької слави “Холодний Яр-2016”. Виступали “Вертеп” із Дніпропетровська, “Арт-Горлиця” з Києва, кобзар Тарас Силенко, цимбаліст Василь Паланюк, бард Володимир Гонський, гітарист Сергій Шматок, заслужений діяч мистецтв Василь Панченко.
Під час відкриття пам’ятника козакам, які загинули на Донбасі, почесною відзнакою “Холодний Яр” було нагороджено вояків “Карпатської Січ” Мирослава Мислу, Павла Павлюка, Сергія Понуляка, Михайла Лапчука, Олега Макаренка, Ярослава Пашка, Олександра Погорілого та вояків “Айдару”. Освятив пам’ятник протоієрей УПЦ Київського патріархату Василь Циріль.
На хуторі Буда відбулися майстер-класи Центру спеціальної тактичної підготовки “Білий вовк”, коло “Самоорганізація: від десятника до гетьмана”, показові виступи Українського національного виду козацького єдиноборства “Хортинг” та змагання з “Хортингу” на кубок Максима Залізняка. Всі діти були нагороджені книжками “Свято, що кличе до бою”
Два дні вшанування героїв Холодного Яру було зафіксовано багатьма телекамерами, зокрема і режисера фільму “Вільне козацтво” Олександра Рябокриса, а Центр спеціальної тактичної підготовки “Білий вовк” вів зйомки свята з квадрокоптера.
23 – 24 квітня в Холодному Яру відбулися й всеукраїнські змагання для молоді з пішого мандрівництва “Весняний рейд” ім. пластуна, кіборга Євгена Подолянчука. Участь у змаганнях взяли більше ста молодих хлопців та дівчат із 14 куточків України.
“Холодний Яр п’янив пахощами левурди, різнотрав’я і молодого зеленого листя дерев, – написав учасник свята, член Історичного клубу “Холодний Яр” Олександр Вівчарик зі Сміли. – До них, як і у всі часи, домішувався запах кулешу з димом. Холодний Яр уже традиційно повнився нашою запашною мовою і козацькими вітаннями, а обабіч Гайдамацького ставу бігали з дерев’яними шаблями маленькі козачата. “Захисники підростають, зміна нам буде”, – лагідно мовив кремезний дядько, який щойно освятив стрілецьку зброю. Дай Боже нам вистояти і перемогти у війні з Москвою!”

Організували вшанування героїв Холодного Яру Історичний клуб “Холодний Яр”, Черкаська обласна держадміністрація, “Легіон Свободи”, полк “Азов”, ВО “Свобода”, Благодійний фонд “Волинь-Україна”, ВО “Батьківщина”, Центр спеціальної тактичної підготовки “Білий вовк”, музейно-етнографічний комплекс “Дикий хутір”, Національний заповідник “Чигирин”, Мельничанська сільська рада, Чигиринська РДА, Черкаська міська рада, Історичне товариство “Чорні запорожці”, Координаційна рада політичних партій і громадських організацій м. Калуша (організатор Ігор Сметанський), а також приватні особи – Ігор Гаврищишин (Київ), Олександр Бублик (Полтавщина), народний депутат України Юрій Бублик, Вадим Стоянов, Анатолій Голубович (Одещина), народний депутат України Юрко Левченко (Київ), Михайло Теремінко, Марина Хаперська (Харківщина), Владлен Ковтун (Київ), заступник голови Полтавської обласної ради Анатолій Ханко, Максим Сидоренко, дід Карбала (с. Цвітна), С. Кривинчук, Т. Ярошик, Сергій Слободянюк, Людмила Якімінська, Анастасія Сметанська (8 років, Калуш) і бібліотека ім. Реріха (Київ), яка люб’язно надавала зали для засідання оргкомітету.
“Шкода, що холодноярське вшанування тільки раз на рік”, – написав у ФБ учасник вшанування Олексій Гриняк, а режисер фільму “Вони боролись до загину” Володимир Бондаренко виснував: “Уже сумую за Холодним Яром! Там душа, там все, що по-справжньому моє!”

Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”

На другий Святвечір 2016 р. впало небо – в районі Донецького аеропорту загинув легендарний командир підрозділу ДУК “Правий сектор” Григорій Семанишин, командир бойової групи “Семінарія”, названої, бо він мав позивний “Семен”. Григорій Семанишин, 42-річний начальник штабу Окремої тактичної групи ім. Генерала Воловика підірвався на розтяжці, коли група поверталася із завдання. “На передовій “семінаристи” мали славу відчайдушних вояків. З району Донецького аеропорту не вилазили”, – засвідчувала Олена Білозерська.
Під час Революції гідності майстер спорту з боротьби Григорій Семанишин примкнув до “Правого сектора”. Після перемоги Майдану разом із побратимами пішов на війну. “На початку червня поїхав на Схід на базу в Покровське, – розповідав він. – Перший мій бій був за Карлівку. Був вдалий. І другий виявився вдалий. Потім були Піски – через 10 днів з незрозумілих причин відступили. Потім знову зайшли в Піски, закріпилися. Ходили в диверсійну розвідку на Мар’їнку, атакували їхній блокпост. Два тижні – у Старобешевому. З Амвросіївки наша ДРГ ходила під Шахтарськ – 20 км углиб території. Знайшли окопні споруди ворогів, дали коректування нашій артилерії. Вона “відпрацювала”. Взяли полоненого, передали військовим…” – розповів Семен в останньому своєму інтерв’ю. – Іловайськ. Степанівка, де на дорозі поламалася “таблетка” (авто. – Ред.) медиків, яка везла 200-х у морг в Амвросіївку. Знайшли автобус із водієм, відвезли вбитих. У складі групи “Барса” поїхали в Донецький аеропорт. Було п’ять днів дуже жорсткого бою, але втрати в нас мінімальні – троє вбитих, один поранений. Нас – 18 чоловік, приїхали підсилити 93-ту бригаду. Контужені були всі – танк у нас стріляв з 50 метрів. Підбили його. Потім стріляв БМП. Підбили БМП. У ворога, за їхніми даними, більш як півтори сотні вбитими, але позиція наша згоріла. Відійшли на старий термінал – і так залишилися живі”.
Про себе говорить стримано, та куди тільки дівається стриманість, коли йдеться про побратимів!
“Його так поважали! Хлопці буквально молилися на нього!” – розповідає франківська волонтерка Наталія Долик. Вона пригадала свою останню зустріч із “Семеном” у Водяному-Опитному. “Коли ми приїхали, його група була на завданні. Поки ми виносили ящики з допомогою, звечоріло. Повертаються хлопці. Заходить “Семен”, я одразу до нього, “Гріша! Привіт, рідненький!” Він дуже стримано поздоровався. Здивувалася: “Семене, ти що не впізнаєш?” І зазирнула йому в очі. На мене дивилася сама безодня війни – цей погляд я запам’ятала назавжди. Щойно із завдання, він навіть не знав, чи всі повернулися, з одним ще не могли зв’язатися... “Дай мені 20 хвилин, я відійду…” І справді, за якийсь час “Семен” уже тішився подарованому прапору, казав, що буде носити його замість броніка. Ми їли холодну тушонку, хтось грав на гітарі з обірваними струнами. Не могли наговоритися, бо люди там рідко бувають... Коли я кажу, що ТАМ завжди залишала шматочок свого серця, то згадуватиму в першу чергу його. Безстрашного, Справжнього!” – написала волонтерка.
Колись в Опитному Семен зібрав групу і сказав: “Я завжди іду першим, я завжди прикрию”. Просив не залишити його ворогові й не розчарувати його в бою…
На похоронах побратими не ховали сліз. Плакали, мов діти. Стикали кулаки, кусали губи і відвертались від фотокамер. Горе…

Григорій Семанишин мешкав з родиною у с. Горохолині Богородчанського району. Сиротою залишилася дочка Вероніка. Невдовзі у нього має народитися друга дитина. 

Наталія КУШНІРЕНКО, Роман КОВАЛЬ

22 квітня 2016 р. у бібліотеці Історичного клубу “Холодний Яр” і полку “Азов” (серія “Українська думка”, кн. 1) вийшла у світ книжка Романа Коваля “Філософія сили”. Це роздуми про причини минулих поразок і шляхи майбутньої української перемоги. В основу “Філософії сили” лягли праці Романа Коваля “Підстави націократії” (1994), “Філософія українства” (1995) та деякі неопубліковані статті початку і середини 1990-х років. Рецензент доктор історичних наук Олег Однороженко. Редактор Надійка Овчарук.
Ось зміст книжки: “Чия батьківщина Україна?”, “Чому мовчить етнічний господар?”, “Потрібна лише команда”, “Причини української поразки”, “Влада національного духу”, “Почуття кровної спільноти”, “Турнір націй”, “Воля до Батьківщини”, “Мир чи війна?”, “Демократія чи державність?”, “Лад Української держави”, “Формула духовного визволення українців”, “Авторитет влади”, “Творімо українську легенду”, “Політична філософія ДСУ”, “Культура чи цивілізація?”, “Про соціалізм невольників-переможців, свободу від держави та українську еліту”, “Розум може обдурити”, “Профанація слова, девальвація дії”, “Про братів-галичан на наддніпрянський месіанізм”, “Політика “малого” зла”, “Чи не запізно приходить прозріння?”, “Оспівуймо українське насильство!”, “Стати народом-переможцем!”, “Будьмо прикладом”, “Про гуманізм”, “Творіть українську історію!”, “Здійснити “Заповіт”, “Українці – нація героїв”, “Про дітей та Батька нації”, “Комплекс “народу-дитини”, “Образ бажаного українця”, “Соціалізація меншин”, “Слимак про героїв”, “Про державотворчий ритуал ушанування героїв”, “Через пам’ять про героїв – до правління героїв” та інші.
Рекомендовано Історичним клубом “Холодний Яр” і полком “Азов” для вивчення в середніх і вищих навчальних закладах Міністерства оборони України, МВС, Національної гвардії і Патрульної поліції.

Книжку було презентовано в Черкасах під час вшанування героїв Холодного Яру 23 – 24 квітня 2016 року.
Ціна без пересилки – 30 грн.

Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”

7 квітня 2016 р. у бібліотечці Історичного клубу “Холодний Яр” у серії “Видатні українці” вийшла книжка поезій Ольги Страшенко “Прочитайте тую славу” (в-во “Український пріоритет”).
У збірці лауреата Літературної премії ім. Василя Симоненка та Літературної премії ім. Юрія Горліса-Горського Ольги Страшенко вміщено поезії про діячів Визвольного руху різних епох, починаючи від XVII ст. до українсько-російської війни на Донбасі 2014 – 2016 років.
Упорядник-редактор Роман Коваль.
Літературні редактори – Тарас Силенко і Тетяна Лемешко.
Ось назви деяких творів: “Балада про Самійла Кішку”, “Ой вернися, Сагайдачний”, “Іван Сулима”, “Трагедія Івана Мазепи”, “Олекса Довбуш”, “Ґонта і Залізняк”, “Кривосуд над Ґонтою в містечку Серби”, “До Григорія Сковороди”, “Наталії Кобринській”, “Міхновський”, “Ватаг тероризму Крат”, “Мирослав Січинський”, “Про Михайла Гаврилка, який на фронті ліпив погруддя курінного”, “Чернігівський отаман Іван Галака”, “Дівчина-отаман (Маруся Соколовська)”, “Отаману Зеленому Дніпро помагає”, “Краще б Струку пам’ятник стояв!”, “Загибель Василя Чучупака”, “Сірожупанник із Кубані Василь Прохода”, “Хліборобам-повстанцям Соснівки”, “Чорний Ворон (Микола Скляр)”, “Прощання Софії Русової з Україною”, “Медвин, земля козаків”, “Іполит Хмара”, “Микола Кібець-Бондаренко”, “Отаман Орлик”, “Повстання у Лук’янівській в’язниці 9 лютого 1923 р.”, “Василь Білас і Дмитро Данилишин”, “Розкована правда Людмили Старицької-Черняхівської”, “Бандура Михайла Теліги”, “Парнас у Заполяр’ї (Григорій Кочур)”, “Я – камінь із Божої пращі!” (Олегові Ольжичу)”, “Бандурист Федір Жарко”, “У лавровий вінок Іванові Ремболовичу, підполковнику Армії УНР, сотнику дивізії “Галичина”, “Співець української Еллади (Євген Маланюк)”, “Ліні Костенко”, “У музеї Івана Гончара”, “У вінок Шевченку”, “На сентиментальний лист Володимира Малика”, “Словогрім (Павлові Громовенку)”, “Ярославові Чорногузу”, “До тридцятиріччя знахідки (Борисові Мозолевському)”, “Василеві Куку на славне 90-річчя”, “Випадок на дачі письменника Сергія Плачинди”, “Степанові Руданському в день 175-ліття”, “Тиха війна Рената Польового”, “Наш архіваріус (пам’яті Миколи Архиповича Шудрі)”, “У вінок пам’яті Юрію Вербицькому, герою Майдану”, “Від “Скіфського степу” до “Заклятого заліза” (Леонідові Череватенку)”, “Доброволець Гнат”, “Ключі Василя Овсієнка”.
Книжка ілюстрована фотографіями або портретами героїв творів. У ній 160 стор. Обкладинка тверда, кольорова. Наклад 500 пр. Ціна 35 грн.
Рекомендовано Історичним клубом “Холодний Яр” для вивчення у вищих і середніх навчальних закладах України.

Його думи нехитрі
Додумають внуки,
І з очей ще віки пломенітимуть в них
Його пристрасть і гнів,
Його радощі й муки,
Що, вмираючи,
Він передав для живих.

Саме ці слова з вірша Василя Симоненка “Дід умер” проявилися в пам’яті, коли дізнався про смерть Леопольда Ященка – незмінного впродовж десятиліть керівника народного хору “Гомін”.
Зі своїми гомінчанами він був постійним учасником величезної кількості патріотичних заходів, своєрідним символом нескореної України, співцем і творцем національного відродження. З чарівною сопілкою його можна було зустріти в переході чи у вагоні столичного метрополітену.
Пригадалися холодні гранітномайданні жовтневі дні і ночі 1990-го. “Ой у лузі червона калина…” – задавала тон сопілка Ященка, і за нею тисячоголосе –“А ми тії московські кайдани розірвемо, а ми нашу славну Україну гей-гей розвеселимо!” І розривав Ященко зі своїм “Гомоном” московські кайдани, і веселив своїм співом нашу славну Україну.
Півстоліття боровся він за національну Україну. І ось на 88-му році життя знайшла вічний спокій його пречиста душа, полетіла до раю, а козацьке тіло прийняла рідна земля.
6 квітня 2016 р. Леопольда Ященка провели в останню дорогу – на Байкове кладовище. Провели гідно. На жаль, не було жодної телекамери… Цим влада задекларувала своє ставлення до борців за національну Україну, власне свою антинаціональну суть.
“На прощанні були всі свої. Членів коаліції та представників державної влади не зауважено. Вічную пам’ять проспівали глибоко і з чуттям, – лаконічно прокоментував сумну подію Ростислав Мартинюк. Може, й добре, принаймні не було казенних слів, нещирих зітхань”.
“Неможливо забути його голос, як і смуток його впізнаваної здалеку сопілки, на якій він так самозречено вигравав! І на неї та на його спів, як на святу зорю, йшли, тягнулися люди. Бо він ніс їм рятівну пісню. Леопольд Іванович на крилах українських пісень відлетів у вирій, щоб і в раю, на який заслужив своїм праведним життям, продовжувати натхненно співати золотих наших пісень”, – написав Георгій Лук’янчук.
Тарас Компаніченко провів Вчителя в останню путь: “Відлітають сірим шнурком… Кличуть “Кру-Кру-Кру!” “Відлітають сірим…” Ні! “Відлітають світлим, чистим праведним…” Залишають за собою слід і пам’ять… Вічную пам’ять…

Віктор РОГ, Історичний клуб “Холодний Яр”

Оголошуємо, що створене Всеукраїнське громадське об’єднання “Рух захисту української мови”. Причина створення – повзуча русифікація України, яка посилилась після Революції Гідності.
Рух захисту української мови комплектує постійний штат працівників, у Києві і в обласних представництвах. Це мають бути патріоти, які готові боротись проти русифікації.
Мета діяльності організації – домогтися від владних структур привести закони та інші нормативно-правові акти у відповідність до ст. 10 Конституції України: “Держава забезпечує всебічний розвиток та функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя по всій території України”.
В структурі організації передбачено створення обласних філій, і оголошено конкурс бажаючих на посади керівників.
Зацікавлених просимо надсилати свої кандидатури на нашу сторінку в фейсбуці: https://www.facebook.com/zahystukrmovy/, або пошту a.zahystmovy@gmail.com.  Контактні телефони: 073 103 30 90, 044 531 42 21. Факс: 044 531 42 22. Прихильники можуть реєструватись на сайті організації: http://zahystmovy.org.ua 

ВО “Рух захисту української мови”

Книжки можна придбати через “Нову пошту”, попередньо переказавши кошти на картку Романа Коваля у Приватбанку: 5168 7556 2267 7496.
Переславши гроші, просимо зателефонувати до редакції, повідомити про переказ, замовити книжки, вказавши куди і кому надсилати книжки. Повідомлення можна зробити й електронним листом на адресу редакції. Просимо врахувати, що отримуючи книжки, замовник оплачує доставку.
Номери телефонів (044) 242-47-38, 067-726-30-36, 066-211-41-85.

“Філософія сили” Романа Коваля – 30 грн.
“Прочитайте тую славу” Ольги Страшенко – 35 грн.
“Подєбрадський полк” Армії УНР Романа Коваля і Віктора Моренця – 90 грн.
“Отаман Орлик” – 45 грн.
“Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” Романа Коваля – 225 грн.
“Тиха війна Рената Польового” Романа Коваля – 125 грн.
“Історія України-Русі” Миколи Аркаса – 60 грн.
“Холодний Яр” Юрія Горліса-Горського – 60 грн.
“Ми ще повернемося!” Юрія Горліса-Горського – 80 грн.
“Сто історій Визвольної війни” – 55 грн.
“Крізь павутиння змосковщення” Романа Коваля – 50 грн.
“Шевченкіана Михайла Гаврилка” Романа Коваля – 50 грн.
“100 облич Самостійної України” Романа Коваля – 50 грн.
“Похід Болбочана на Крим” Бориса Монкевича – 47 грн.
“Свято, що кличе до бою. Вшанування героїв Холодного Яру” – 40 грн.
“Таємниця отамана Зеленого” (для дітей) – 45 грн.
Аудіодиск “Солодко-гіркий романс” Люцини Хворост – це вишукані романси, танго, вальси і рок-балади. Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Наш формат”, 2014. – 50 грн.
Ціни вказано станом на травень 2016 р.

Коваль Р. “Філософія сили”. – Київ – Мена: Домінант, 2016. – Бібліотека Історичного клубу “Холодний Яр” і полку “Азов” (Серія “Українська думка”). – Т. 1. – С. 88. – 30 грн. Це роздуми про причини минулих поразок і шляхи майбутньої української перемоги. В основу “Філософії сили” лягли праці Романа Коваля “Підстави націократії” (1994), “Філософія українства” (1995) та деякі неопубліковані статті початку і середини 1990-х років. Ось зміст книжки: “Чому мовчить етнічний господар?”, “Потрібна лише команда”, “Влада національного духу”, “Почуття кровної спільноти”, “Турнір націй”, “Воля до Батьківщини”, “Демократія чи державність?”, “Формула духовного визволення українців”, “Творімо українську легенду”, “Політична філософія ДСУ”, “Розум може обдурити”, “Комплекс “народу-дитини”, “Соціалізація меншин”, “Слимак про героїв”, “Через пам’ять про героїв – до правління героїв” та інші.

Страшенко О. “Прочитайте тую славу”. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет”, 2015. – 160 с. – (Серія “Видатні українці”. – Кн. 6). – 35 грн. У збірці лауреата вміщено поезії про діячів Визвольного руху різних епох, починаючи від XVII ст. до українсько-російської війни на Донбасі 2014 – 2016 років. Упорядник-редактор Роман Коваль. Літературні редактори – Тарас Силенко і Тетяна Лемешко. Ось назви деяких творів Ольги Страшенко: “Ґонта і Залізняк”, “Міхновський”, “Ватаг тероризму Крат”, “Мирослав Січинський”, “Про Михайла Гаврилка, який на фронті ліпив погруддя курінного”, “Чернігівський отаман Іван Галака”, “Дівчина-отаман (Маруся Соколовська)”, “Отаману Зеленому Дніпро помагає”, “Краще б Струку пам’ятник стояв!”, “Загибель Василя Чучупака”, “Сірожупанник із Кубані Василь Прохода”, “Хліборобам-повстанцям Соснівки”, “Чорний Ворон (Микола Скляр)”, “Медвин, земля козаків”, “Іполит Хмара”, “Микола Кібець-Бондаренко”, “Отаман Орлик”, “Повстання у Лук’янівській в’язниці 9 лютого 1923 р.”, “Василь Білас і Дмитро Данилишин”, “Бандура Михайла Теліги”, “Я – камінь із Божої пращі!” (Олегові Ольжичу)”, “У лавровий вінок Іванові Ремболовичу, підполковнику Армії УНР, сотнику дивізії “Галичина”, “Співець української Еллади (Євген Маланюк)”, “Василеві Куку на славне 90-річчя”, “Тиха війна Рената Польового”, “У вінок пам’яті Юрію Вербицькому, герою Майдану”, “Доброволець Гнат”, “Ключі Василя Овсієнка”. Книжка ілюстрована фотографіями або портретами героїв творів.

Коваль Р., Моренець В. “Подєбрадський полк” Армії УНР. До історії Українських січових стрільців, Богданівського та Гордієнківського полків військ Центральної Ради, 1-ї Сірої, 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської та 1-ї Кулеметної дивізій Армії УНР, Галицької армії, Вільного козацтва, повстансько-партизанського руху, Запорозької Січі Юхима Божка, Окремого чорноморського коша військ Директорії, Легії українських націоналістів, УВО, ОУН, Карпатської Січі та дивізії “Галичина”. Том 1. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет”, 2015. – 376 с. – (Серія “Видатні українці”. – Кн. 5). – 115 грн. У першому томі енциклопедії вміщено 400 біографій вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. – студентів і випускників Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина, 1922 – 1932) – і тих воїнів, які прагнули навчатися в подєбрадській академії. Серед них було чимало творців української культури – письменників, художників, композиторів, музикантів, акторів, журналістів, редакторів, кооператорів, спортсменів, державних, громадських і театральних діячів.

Коваль Р. Отаман Орлик – 69 грн. / Бібліотека Історичного клубу “Холодний Яр”. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”; Мистецька агенція “Наш формат”, 2015. – 240 с. – (Серія “Отаманія ХХ століття”. – Кн. 1). – 70 грн. У книжці розповідається про боротьбу проти російських окупантів на Київщині та Поліссі в 1920 – 1922 роках, а саме: про отамана Орлика (Федора Артеменка), отаманів Феодосія Богатиренка, Івана Гайового-Грисюка, Івана Галая-Голокопитенка, Панаса Голубенка, Олександра Грудницького, Юліана Мордалевича, Антона Рибку, Якова Смутника-Смутненка, Ілька Струка, Іллю Ґонту-Унятовського, генерала-хорунжого Володимира Галкіна, членів Цупкому Капітона Бендрика-Ґанжу, Юрка Гриня, Спиридона Орла, Федора Наконечного, Івана Чепілка, Грицька Чупринку, Івана Андруха-“Авраменка” та інших діячів Визвольного руху.

Коваль Р. Сто історій Визвольної війни: Епізоди боротьби УСС, військ Центральної Ради, Армії УНР, повстансько-партизанських загонів та Кубанської армії / Бібліотека Історичного клубу “Холодний Яр”. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”; Мистецька агенція “Наш формат”, 2015. – 368 с. – (Серія “Отаманія ХХ століття”. – Кн. 7). – 80 грн. Про війну за Українську державу – від Гуцульщини до Кубані, про українсько-російську війну в 1914 – 1930-х роках та звичайних українців, які в боротьбі проти російських окупантів ставали героями. Дослідження засноване на спогадах січових стрільців, вояків Армії УНР, учасників повстансько-партизанського руху та кубанських козаків.

Роман Коваль. “Шевченкіана Михайла Гаврилка” (Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”; Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2013. – 104 с., іл. Обкладинка тверда, повнокольорова, повнокольорові форзаци – 73 грн. У виданні йдеться про першу в історії української культури шевченкіану, яку на початку ХХ століття створив Михайло Гаврилко. Протягом 20 років він увічнював Кобзаря в погруддях, пам’ятниках, барельєфах, горельєфах, портретах, плакетках, медальйонах, листівках та у слові. Шевченкіану Гаврилко творив у несприятливих умовах революційного підпілля, тюрем, еміграції, війни 1914 – 1918 рр. та російської окупації 1919 – 1920 років.

Борис Монкевич “Похід Болбочана на Крим”: Спогади / Редактор-упорядник Р. М. Коваль. Бібліотека Історичного клубу “Холодний Яр”. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”; Київ, “Наш формат”, 2014. – 272 с.; іл. – (Серія “Українська воєнна мемуаристика”. – Кн. 7) – 69 грн. Наклад 2000 пр. Обкладинка тверда, повнокольорова, повнокольорові форзаци, 127 світлин та 11 карт. У виданні йдеться про переможні походи полковника Петра Болбочана на Київ, Полтаву, Харків, Запоріжжя, Мелітополь, форсування Сиваша, визволення Криму від російських окупантів, тріумфальну зустріч запорожців у Сімферополі, про вигнання російських окупантів з Донбасу. Це книжка про бойову співпрацю з німецьким військом у боротьбі проти більшовицької Москви. Події відбуваються у першій половині 1918 року. У книжці вміщено також спогади бойових побратимів полковника Болбочана і сотника Монкевича – старшин-запорожців Степана Самійленка, Івана Дубового, Никифора Авраменка, Всеволода Петріва, Володимира Сікевича, Петра Содоля-Зілинського та козака-болбочанівця Бориса Антоненка-Давидовича.

Роман Коваль. Крізь павутиння змосковщення (Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”; Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2013. – 352 с., іл. Обкладинка тверда, повнокольорова – 68 грн. У книжці опубліковані спогади члена Революційної української партії Павла Крата про його молоді літа на Полтавщині наприкінці ХIХ – на початку ХХ століть та матеріали до біографії генерала-поручника Армії УНР Михайла Крата, котрий, як і його двоюрідний брат Павло, прорвавши “павутиння змосковщення”, став на шлях служіння рідному народові. У виданні вміщено також біографії інших членів родини Кратів, учасників Визвольної боротьби, а саме: Миколи, Олександра, Василя й Олександри Палієнків, Євдокії Крат, Павла Терещенка, спогади Михайла Крата про своїх бойових побратимів, а також поезії Павла Крата, його поему “Січинський у неволі” та автобіографічні оповідання, а також нариси Романа Коваля “Доля Павла Крата” і “Генерал-лицар Михайло Крат”. Книжка буде цікава дітям, бо значна її частина присвячена дитячим і юнацьким рокам Павла Крата з його пригодами, бешкетами, першим коханням, бійками і дуелями.

Роман Коваль, “100 облич Самостійної України” (Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”; “Український пріоритет”, 2013. – 432 с., іл.; тверда повноколірна обкладинка) – 68 грн. У книжці йдеться про людей, які творили Українську державу в роки Другої світової війни та в 1989 – 2013 роках, – про членів ОУН, вояків та командирів УПА, старшин дивізії “Галичина”, про письменників, кобзарів, художників, скульпторів, акторів, лікарів, редакторів, істориків, краєзнавців, науковців, журналістів, інженерів-винахідників, педагогів, екологів, фольклористів, етнопсихологів, народних депутатів України, дипломатів, нащадків вільних козаків, повстанських отаманів, вояків Армії УНР, дивізійників, членів Центральної Ради та Гетьмана України Павла Скоропадського. Перед внутрішнім зором читача пройдуть легендарні учасники збройної боротьби проти російських окупантів Микола Лебідь, Василь Кук, Василь Галаса, Марія Савчин, Мелетій Семенюк, Мирослав Симчич, Михайло Зеленчук, Леонід Муха, Святомир Фостун, Володимир Малкош, Мар’ян Голембієвський, Юрій Борець, Данило Шумук, Марія Омелян, Зеновій Красівський, в’язні російських тюрем Анатолій Лупиніс, Василь Рубан, Іван Гнатюк, Михайло Іванченко, Олексій Нирко, Ольга Косовська-Михайличенко, Галина Грабець, Петро Хмарук, Василь Овсієнко, Євген Соколовський, Таїсія Калагурська, Ірина Калинець, Павло Скочок, Михайло Горинь, Ганна Караташ, Іван Кандиба, Левко Горохівський, Василь Барладяну, Ярослав Гомза, Степан Сапеляк, Василь Лісовий та інші визначні українські особистості.

Роман Коваль, “Таємниця отамана Зеленого”. Історична повість. Літературно-художнє видання для дітей (Київ, 2008; 72 сторінок великого формату (84х108/16), ілюстрована, тверда повноколірна палітурка) – 65 грн. У книзі йдеться про трипільського отамана Зеленого (Данила Терпила) та його юного помічника Василька Лемешка із с. Халеп’я, який разом із друзями допомагав бити червоних московських окупантів.

Роман Коваль, “Свято, що кличе до бою. Вшанування героїв Холодного Яру” (Київ – Кам’янець-Подільський: Історичний клуб “Холодний Яр”; “Медобори”, 2013. – 128 с., іл.; тверда повноколірна обкладинка) – 59 грн. Це видання розповість про вшанування холодноярських героїв, яке відбулося 20 – 21 квітня 2013 р. на Чигиринщині – батьківщині Богдана Хмельницького, Максима Залізняка та Василя Чучупака. У фотоальбомі вміщено 325 кольорових світлин, які зафіксували найяскравіші моменти вшанувань.

Микола Аркас, Історія України-Русі. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”; Кам’янець-Подільський: “Медобори”, 2013 / Упор., передмова, додатки Р. Коваля. Бібліотека Історичного клубу “Холодний Яр”. – 464 с., іл., тверда повноколірна палітурка, кольорові форзаци, фотододаток – 85 грн. / У книжці Миколи Аркаса зібрано всю історію українського народу до початку ХХ століття. Це репринтне перевидання 2-го (позацензурного) видання “Історії України-Русі” Миколи Аркаса, яке вийшло у Кракові 1912 року. Готували його до друку Богдан Лепкий та В’ячеслав Липинський уже після смерті автора та Василя Доманицького, редактора 1-го видання 1908 року (петербурзького, цензурованого). Більшу частину накладу 2-го видання книжки було спалено російськими військами під час Першої світової війни, відтак воно стало бібліографічною рідкістю. На переконання Євгена Чикаленка, ця книжка після “Кобзаря” є найкориснішою.

Юрій Горліс-Горський. “Холодний Яр: спомини осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру” (Київ – Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2013. – 512 с. іл., тверда повноколірна обкладинка). – 84 грн.
Про боротьбу за Українську державу під жовто-блакитним прапором УНР та чорним прапором Холодного Яру, на якому було написано: “Воля України – або смерть!”. У новому, 17-му, виданні вперше опубліковано всі відомі звернення холодноярців за 1919 – 1921 рр., які підтверджують документальність твору. В додатках читач зможе знайти і свідчення очевидців про московські злочини в Україні, нові дослідження про отаманів Клепачів, Олександра Квашу, Прокопа Пономаренка, інших повстанців, нарис про долю Лариси Янг, дочки Юрія Горліса-Горського, матеріал про вшанування отаманів Василя Чучупака, Пилипа Хмари, Чорного Ворона (Миколи Скляра), Ларіона Загороднього їхніми духовними нащадками. Події ілюструють 177 фотографій, з них низка досі невідомих. Всього у книзі 512 сторінок. Палітурка повнокольорова, тверда. Редактор-упорядник та автор передмови Роман Коваль.

Юрій Горліс-Горський. “Ми ще повернемося!” (Київ – Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2012 ; 432 с. іл., тверда повноколірна обкладинка) / Упор., ред., передмова, додатки Р. Коваля – 105 грн. Це книжка спогадів Юрія Городянина (Горліса-Горського), поручника Армії УНР, ад’ютанта 1-го (основного) куреня полку гайдамаків Холодного Яру, організатора українського підпілля на Поділлі у 1922 – 1924 рр., політичного в’язня російських тюрем та психіатричних лікарень. Окрім спогадів Юрія Горліса-Горського про Визвольну боротьбу 1917 – 1920-х рр., у книжці вміщено його поезії, повість “Отаман Хмара”, документи, які стосуються біографії автора в час перебування його в Армії УНР та на Карпатській Україні 1939 року, листування, передмови та післямови до його видань тощо.

Роман Коваль, “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” (Київ – Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2012; 472 с., іл., тверда повноколірна палітурка, формат – альбомний, папір – крейдований, друк – кольоровий) – 250 грн. У дослідженні йдеться про Михайла Гаврилка – скульптора, художника, поета, творця і чотаря УСС, повстанського отамана. У цій книзі вміщено понад 600 листівок і фотографій, більшість з яких оприлюднюється вперше. В додатках до книги – близько сотні документів, більшість з яких також вперше вводиться в науковий обіг.

“Тиха війна Рената Польового” (Київ – Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2011 / Автор-упор., автор передмови Р. Коваль; 1040 с., іл., тверда повноколірна палітурка, формат – альбомний) – 150 грн. У дослідженні йдеться про Рената Польового – нащадка запорозького козака, багатолітнього колимського в’язня, видатного інженера-винахідника, мецената, краєзнавця, учасника хору “Гомін”, чоловічого хору “Чумаки” та ансамблю “Радосинь”, члена Українського культурологічного клубу, Української гельсінкської спілки, Української республіканської партії, Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна самостійність України”, Історичного клубу “Холодний Яр”, автора книг “Кубанська Україна”, “Кобзарі в моєму житті” та “Моя боротьба (спомини)”.

Аудіоальбом Люцини Хворост “Солодко-гіркий романс” – це вишукані романси, танго, вальси і рок-балади – 65 грн.

Книги і аудіодиски можна придбати, попередньо переказавши кошти поштовим чи електронним переказом на ім’я Романа Миколайовича Коваля, вул. Курська, буд. 20, кв. 14, Київ-03049.

Газета “Незборима нація” в Інтернеті
http://nezboryma-naciya.org.ua/