Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Василь Лісовий


(29.08.1937, с. Старі Безрадичі Обухівського р-ну Київської обл. – 20.07.2012, Київ)

З глибоким сумом сповіщаємо, що 20 липня 2012 р. після тяжкої хвороби помер великий громадянин, філософ, організатор українського самвидаву в 1960-х роках Василь Лісовий. У 1972 році він виступив з відритим листом на захист заарештованих шістдесятників і на знак солідарності побажав бути засудженим разом з ними.
Народився Василь Лісовий у селянській родині. Батько загинув на війні. В дитинстві зимовими вечорами чув розповіді селян про національне відродження 1917 – 1920 роках. Запам’ятав слова матері: “От ходили з портретом Шевченка, співали українських пісень, за це нас і покарали”. Мати розповідала й про т. зв. колективізацію, “розкуркулення” і голод 1933 року. Ця усна історія суттєво відрізнялася від тієї, яку викладали в школі.
1962 року Василь Лісовий закінчив історико-філософський факультет Київського державного університету. Викладав філософію в Тернопільському медичному інституті. У 1966 – 1969 рр. навчався в аспірантурі Київського університету за спеціальністю логіка, викладав у цьому університеті. З 1969 р. – співробітник Інституту філософії АН УРСР. 1971 року захистив кандидатську дисертацію на тему “Логіко-філософське дослідження побутової мови”.
Самвидав розповсюджував з 1961 року. З 1966-го, паралельно з науковою роботою, організовував виготовлення самвидаву, зберігання та розповсюдження його серед аспірантів і в студентському середовищі. Лісовий – автор самвидавної статті “Лист виборця Антона Коваля”.
Хвиля арештів інтелігенції 1972 року підштовхнула Лісового до відкритого протесту. Разом з Євгеном Пронюком він видав №6 (“київський”) самвидавного журналу “Український вісник”, відновленого з метою повідомити громадськість про арештованих і відвести від них звинувачення у виданні попередніх випусків. Лісовий також написав “Відкритий лист членам ЦК КПРС і ЦК КП України”. Він закінчувався так: “Зважаючи на умови, в яких подається цей лист, мені важко вірити в конструктивну реакцію на нього. Хоч я не виступаю ні в ролі відповідального, ні в ролі свідка, ні в ролі якимось чином причетного до тієї справи, що нині іменується “справою Добоша”, після подання цього листа я безперечно опинюся в числі “ворогів”. Мабуть, це й правильно, бо Добоша звільнено, а “справа Добоша” – це вже просто справа, обернена проти живого українського народу і живої української культури. Така “справа” дійсно об’єднує всіх заарештованих. Але я вважаю себе теж причетним до такої справи – ось чому прошу мене також заарештувати і судити”.
Лист призначався для розповсюдження в самвидаві. З цією метою на друкарській машинці в червні – липні 1972 року було виготовлено понад 100 екземплярів листа і складено список осіб, яким передбачалося вручити чи надіслати його. Але 6 липня 1972 року Євген Пронюк був арештований з кипою відбитків – вертався від машиністки. Лісовий устиг 5 липня відіслати один власноручно надрукований екземпляр на ім’я Л. Брежнєва, один – віднести у відділ листів ЦК КПУ на ім’я В. Щербицького, один – вручити секретареві парткому Інституту філософії. 6 липня В. Лісовий був викликаний до інституту і затриманий, 8 липня виключений з КПРС, а 9 липня арештований. Одразу після арешту було звільнено з роботи в Інституті педагогіки його вагітну дружину Віру Лісову-Гриценко (Віра народила сина Оксена 21 липня).
Київський обласний суд 6 грудня 1973 р. засудив Лісового до 7 р. позбавлення волі в таборах суворого режиму та 3 р. заслання за ст. 62 ч.1 КК УРСР “Антирадянська агітація і пропаганда”. Разом з ним засуджені Євген Пронюк та Василь Овсієнко.
Василь Лісовий карався в таборах Мордовії ЖХ-385/3 (сел. Барашево, 1974-75), №19 (сел. Лєсной). Наприкінці 1976 року разом з іншими політв’язнями його перевели до таборів Пермської області ВС-389/37 (сел. Половинка, до середини 1978 р.) та №35 (ст. Всесвятська). Покаранням за перехід на статус політв’язня втратив рахунок.
1979 року Василя Лісового етапували на заслання в сел. Нова Брянь Заіграєвського району Бурятської АРСР. Але й тут Василь не мовчав, зокрема заявив протест проти введення радянських військ в Афганістан. Йому створили нестерпні умови на роботі, він покинув її і був засуджений за звинуваченням у “дармоїдстві” до року таборів суворого режиму. Решту заслання відбував у селищі Ілька того ж району. Працював токарем на авторемонтному заводі. На заслання до чоловіка переїхала дружина Віра Лісова з дітьми – Мирославою та Оксеном.
Звільнений у липні 1983 року.

Працював науковим співробітником Музею історії Києва (1983 – 1987), вчителем Великодмитрівської школи Обухівського району (1987 – 1989).
1989 року ВАК СРСР відновив науковий ступінь кандидата філософських наук. 1989 року Василя Лісового реабілітовано, а у 1990-му поновлено на роботі в Інституті філософії НАН України  – спочатку на посаді наукового співробітника, згодом старшого наукового співробітника, від 1997 р. він – завідувач відділу Історії філософії України цього інституту. Викладав філософію на посаді професора в Київському міжнародному університеті (1996 – 1999) та в Kиєво-Могилянській академії (1998 – 2002).
Публікував статті на теми філософії і політології, готував навчальну літературу, укладав антології, перекладав філософську літературу з англійської та німецької мов, опублікував спогади.
Указом Президента України від 26.11.2005 нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня.
Вічна пам’ять!

Василь ОВСІЄНКО,
Харківська правозахисна група



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віра САВЕНОК (Чернігів) – 450 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 700 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ