Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


  “Князь УСС” повернувся до Львова


  “Князь УСС” повернувся до Львова

5 вересня 2024 р., у Львові, на колишньому Академічному домі, збудованому коштом славного Євгена Чикаленка, Історичний клуб “Холодний Яр” відкрив бронзовий горельєф Михайла Гаврилка – великого митця і воїна, автора першої Шевченкіани.
Історик Степан Ріпецький стверджував, що чотар Михайло Гаврилко “був дуже люблений і популярний серед стрілецтва”. Січовий стрілець, художник Іван Іванець стверджував: “Вдача Гаврилка відпорна на все, що чуже й неукраїнське. Як людина він дуже добрий, одвертий і ніжний, хоч і твердий”. А наш великий сучасник поет Ігор Калинець писав: “Шевченко породив Гаврилка, а той як митець не тільки творив образ Батька нації, він доказав усім грядущим поколінням, і діяльним, і ледачим, що можна жити, творити і боротися – і навіть вмерти згідно з наукою свого духовного Патрона”.
Провадив урочистості Роман Коваль. “Свою Шевченкіану Гаврилко творив у несприятливих обставинах російських репресій, революційного підпілля, на фронті, ніколи не маючи своєї майстерні... – сказав ведучий. – Мене вразила запекла боротьба його за Шевченка... А ще вразила його турбота про нещасних гречкосіїв на Волині в 1916-му. Козак Гаврилко не протиставляв їм себе, як згодом це гордовито робив Дмитро Донцов. І гречкосії, і козаки – сини України. Така була позиція Гаврилка. І зараз колишні гречкосії з козацьким завзяттям захищають рідну землю”.
Щиро і глибоко промовляли професор Академії мистецтв Роман Яців, в. о. голови Львівської обласної ради Юрій Холод, почесна професорка Національного університету “Львівська політехніка” Ірина Ключковська, вчитель історії Михайло Ерстенюк, скульптор Ігор Семак, козак Історичного клубу “Холодний Яр” із Калуша.
“Скульптор Ігор Семак створив близько двох сотень образів борців за волю України, переважно для Прикарпаття, – сказав Роман Коваль. – Але він і автор Меморіалу козакам-добровольцям у Холодному Яру, тільки тут він зробив 14 скульптур, серед них і славним галичанам – Тарасові «Хаммеру», Дмитрові «Да Вінчі», командирові «Карпатської Січі» Олегові Куцину, поетові-воїну Юрію «Руфу» та іншим нашим звитяжцям”.
Чудово співали гурт автентичної музики “Коралі” (Галина Похилевич, Людмила Зборовська і Лариса Лукашенко) та хор Національного медичного університету ім. Данила Галицького (художній керівник Галина Гуреш).
У цей погідний день раділо серце в нащадків Михайла Гаврилка – Ореста Абрагамовича та його донечок Мар’яни та Уляни (всі троє доктори медичних наук і професори). Прийшла вшанувати свого прадіда Христина Ярославівна Абрагамович зі своїми синами Данилом та Лук?яном (їхній батько Андрій Васечко зараз на фронті). Не міг встояти на місці семитилітній Марко Стеців, син Уляни, праправнук Михайла Гаврилка.
Вшанували великого митця чимало гідних українців, серед них і члени Історичного клубу “Холодний Яр” Ігор Сметанський та Ірина Михальченко – її батько Юрій 13 липня 2024 р. загинув під час виконання бойових завдань у складі 32-ї ОМБр у районі Торецька Бахмутського району.
Організатори свята духу – Історичний клуб “Холодний Яр”, НУ “Львівська політехніка”, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького та Львівська обласна рада.
Напис на меморіальній дошці такий: “У цьому будинку закликав до боротьби за Самостійну Україну Михайло Гаврилко (05.09.1882 – 1920), скульптор, поет, командант УСС, начальник штабу Сірої дивізії Армії УНР, повстанський отаман”.
Підбиваючи риску, Роман Коваль сказав: “«Романтик і трохи Дон-Кіхот», «визначний мистець», «ідеаліст кришталево чистої води», «князь Українських січових стрільців» – так називали Михайла Гаврилка його сучасники. Таким він залишиться і в нашій пам’яті”.
Історичний клуб “Холодний Яр” щиро дякує за гарні світлини Лесеві Касьянову та Юрієві Гнатишаку.
Підсумувала подію Галина Похилевич: “Подія видалася чудовою, – сказала вона. – Ця зустріч людей, натхнених національною ідеєю, була поклоном постаті Михайла Гаврилка та всім, хто не одне століття кладе своє життя за Україну. Вишукана модерація Романа Коваля наче вибудувала п’єдестал для меморіальної дошки. Україна була, є і буде”.

“Незборима нація”
На світлині Леся Касьянова – Роман Коваль відкриває меморіальну дошку Михайлові Гаврилку.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Людмила АНДРУСИШИН – 300 грн.
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 340 грн
Іван КАЧУРИК – 400 грн
Михайло КОВАЛЬ (Черкащина) – 2000 грн
Сергій ТЕЛЯТНИК (м. Первомайськ) – 2000 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 3000 грн.

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ