 10 квітня 2024 р. Історичний клуб “Холодний Яр” презентував нову книжку “Це було давно” свого духовного патрона Юрія Горліса-Горського – про розвідницю полку гайдамаків Холодного Яру Олю “Кравченко” (вийшла у Видавництві Марка Мельника). “Маленька за розміром, велика за змістом”, – так оцінив її поет Владлен Ковтун.
Участь у презентації взяли упорядники Роман Коваль і Владислав Карпенко, військовослужбовці Юрій Сиротюк, Віктор Радіонов, Роман Малко, Андрій Ковальов, видатні діячі української культури – народні артисти України Галина Яблонська, Світлана Мирвода, лірник Михайло Гречкин, поети Мальва Крижанівська, Юлія Кашпуренко (обидві служать у ЗСУ!), Василь Ковтун, Владлен Ковтун, кобзарі Василь Лютий, Святослав Силенко, видавець Марко Мельник, письменник Євген Букет, художниця Марина Соченко, доктор філософії Сергій Здіорук, співак Володимир Гонський, а також юна Олеся Кiчук, переможниця Всеукраїнського фестивалю-конкурсу “Червона рута”, а ще Павло Вольвач, Олеся Коваль, Святослав Сиротюк і художниця Надійка Віннік, яка в сусідньому залі готувала прийняття, тож її ніхто і не побачив...
Вітали промовці й іменинників – Юрія Сиротюка і Романа Коваля, який того вечора перейшов межу в 65 років.
За декілька днів до презентації книги Роман Коваль подарував книжку “Це було давно” Василеві Ковтуну з присвятою: “Якби Ви написали вірш про Олю, героїню книги, то Юрій Горліс-Горський потиснув би Вам руку”.
І Василь Ковтун відгукнувся. Присвятив поезію “розвідниці полку гайдамаків Холодного Яру Олі «Кравченко» та усім її сучасним послідовницям, які виборюють свободу України”. І прочитав її на презентації книги. ...Бо стали у борні за волю
Уже нові красуні Олі.
І б’ють старанно московита,
Що ген земля поганцем вкрита. “Сподіваюся, – сказав поет насамкінець, – що Юрій Горліс-Горський потиснув мені руку рукою Романа Коваля. За честь, пані та панове!”
Роман Коваль представив також книгу свого друга Михайла Горлового “Краса правічна”, який відійшов на Луки Сварожі 31 березня – на день народження Миколи Міхновського, також духовного патрона Історичного клубу “Холодний Яр”.
І ця книга вийшла у Видавництві Марка Мельника. До неї увійшли вибрані поезії зі збірок “Я – скит з трипільських праглибин”, “Діти Дажбога”, “Дорога в Україну”, “Поезія в камені”, вірші 2011 – 2022 років, спогади автора, його статті, а також відгуки відомих особистостей.
Поет Михайло Горловий більше відомий як скульптор. Він автор багатьох пам’ятників, зокрема полковникам Петру Болбочану та Василю Вишиваному, Тарасові Шевченку, Степанові Бандері, Вікентію Хвойці, “Тисячоліття Трипілля”, митрополиту Київському і Галицькому Тимофієві Щербацькому, Жертвам геноциду українського народу та ін. 21 січня ц. р. митець здобув найвищу нагороду Історичного клубу “Холодний Яр” – Золоту сварґу “За лицарське служіння народу”.
Його землячка, поетеса Тетяна Лемешко написала: “З перших розділів «Краси правічної» розумієш, що автор успадкував від своїх попередників експресивну, бунтівну вдачу і чуйну поетичну душу, а древня трипільська земля найдавнішої хліборобської цивілізації дала йому снагу і розбудила генетичну пам’ять роду”.
“Горловий завжди був готовий першим вступити в бій за Україну... – підсумував Роман Коваль. – Ніхто в українській культурі не зробив стільки для возвеличення нашої прадавньої історії, як Михайло Горловий”.
Останній свій вірш Михайло Горловий написав напередодні смерті – 24 березня. Його зберегла Тетяна Лемешко, редакторка Михайлових творів. Присвятив його Михайло своєму другу Романові Ковалю і дуже хотів прочитати вірш 10 квітня, на день народження. І цей вірш у цей день прозвучав. Прочитав його Василь Ковтун. І слава пращурів наш меч гострила.
Гримлять бої пекельні у степах,
Сини Вкраїни ворога зламають,
У нас козацький дух і шлях,
А вороги у пеклі хай палають. Вечір пройшов у теплій товариській атмосфері. Наприкінці Василь Ковтун подарував ювілярові картину Марини Соченко, на якій на фоні дуба Максима Залізняка і Мотриного монастиря зображено Романа Коваля (в козацькій шапці зі шликом) та його друзів і героїв його книг – Михайла Горлового, кобзаря Тараса Силенка, Юрія Горліса-Горського, Василя Чучупака, отамана Зеленого, за якими стоять козаки і старшини полку гайдамаків Холодного Яру.
Було багато важливих вітань і через Мережу – від воїна-поета Дмитра Савченка, скрипаля Кирила Стеценка, письменників Тетяни Лемешко, В’ячеслава Купрієнка, журналістки Надії Самуляк, військовослужбовців Олега Сімашка і Сергія Бойка (козаків Історичного клубу “Холодний Яр”), волонтерки Марини Хаперської, заступника командира бригади “Хартія” Юрія Берези, голови Чернігівської міської військової адміністрації Дмитра Брижинського (донедавна командира 93-ї бригади “Холодний Яр”), багатьох інших достойних українок та українців.
Привітало Романа Коваля і нинішнє керівництво 93-ї ОМБр “Холодний Яр”. Ось текст вітання: “Сьогодні свій день народження святкує президент Історичного клубу «Холодний Яр», дослідник історії Визвольної боротьби українського народу у ХХ столітті, натхненник і великий друг бригади «Холодний Яр» Роман Коваль. Керівництво та бійці бригади від душі вітають пана Романа! Ми щиро шануємо його внесок в історичну науку! Він – Людина, що створює історичні містки між поколінням наших пращурів-козаків та когортою воїнів, які сьогодні боронять Україну від російської окупації. Ці містки вказують на тяглість Національно-визвольної боротьби в Україні і спонукають бійців бригади відчувати себе продовжувачами традицій нашої героїчної історії!”
На презентації книги Юрія Горліса-Горського було зібрано кошти на 49-й батальйон “Карпатська Січ” ім. Олега Куцина – 4800 грн та 200 євро.
Учасниця презентації Олеся Кічук з Бессарабії написала Неті: “Раджу прочитати цю маленьку книжечку про велику людину”.
Вічна слава борцям за волю України всіх епох! Історичний клуб “Холодний Яр” 
|
