“Повчальна історія”
Павло Горбатюк – козак 1-ої сотні 28-го, Максима Залізняка, полку.
1919 р. 4-го липня, в часі боїв українського війська з більшовиками біля Чорного Острова на Поділлю, в с. Хутенці був зловлений більшовицький роз’їзд кінноти, в складі 30 душ. Коли полонених більшовиків привели до штабу 28-го полку, то козак Павло Горбатюк серед червоноармейців пізнав свого брата Івана Горбатюка. Ця несподівана зустріч братів відбулася дуже хмурно. У балачці з Іваном Павло переконався, що для його брата Визвольна боротьба українського народу цілком байдужа, що йому там добре, де можна більше заробити і т. п. Побачивши, що з братом справа пропаща, Павло Горбатюк став просити К-ра полку, аби йому дозволив забити власноручно брата-зрадника. К-р полку цього прохання не задоволив. Усі полонені були відправлені до штабу корпусу, в м. Проскурів. У Проскурові ці 30 більшовиків попали до табору полонених... Через деякий час Проскурів був здобутий більшовиками. Всі більшовицькі полонені опинилися знов у своїх частинах.
В одному з боїв на лінії м. Фрамполь (тепер с. Косогірка Ярмолинецького р-ну Хмельницької обл. – Ред.), Ланскорунь (тепер с. Зарічанка Чемеровецького р-ну Хмельницької обл. – Ред.), Нове Село українським військом було розбито декілька полків червоної армії, при чому в наші руки попала багата здобич і більше як 600 душ полонених. Серед полонених був й Іван Горбатюк. Треба було випадку, що в дорозі партія полонених зустрінула вищезгаданий 28-ий кінний полк... Серед полонених Павло Горбатюк пізнав свого утіклого брата Івана.
Побачивши його, П. Горбатюк заявив К-ру полку, що на цей раз він не випустить вже зрадника, і щоб там йому не було, але таку ганьбу для себе більше зносить він не хоче. Зі словами “собаці собача смерть” Павло Горбатюк на очах усього полку і решти полонених власноручно застрелив свого брата Івана.
Труп поховано біля с. Рудки, тієї ж волости, Кам’янецького повіту на Поділлю.
Антон КОРШНІВСЬКИЙ, сотник Армії УНР
Син України. – 1920. – Ч. 11. – 16 жовтня. – С. 3 – 4.
Публікація Юрія Юзича.
На світлині – Антоній Коршнівський. Каліш, 29 грудня 1923 р. |
