| Передплата |
Untitled Document
“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.
|
|
| НЕСТЕРЕНКО (НЕСТЕРЕНКОВА) Марина Олексіївна |
 (30.09.1897, с. Єзери (Язьори) Должанської вол. Чериковського пов. Могилівської губ., тепер Чериківського р-ну Могилівської обл., Білорусь – 11.11.1948, м. Регенесбург, Німеччина). Сестра-жалібниця (1914 – 1915), підпільниця, громадський діяч, перекладач, педагог; завідуюча харчовим пунктом для біженців на ст. Соколівка (1915 – 1916), перекладач Надзвичайної української місії та при Головному управлінні Генерального штабу Армії УНР (1919), вчитель вищої початкової школи та скарбник “Просвіти” м-ка Смотрича Кам’янецького пов. (09.1920), службовець Міністерства народної освіти та Української гімназії (м. Тарнів, Польща, 11.1920).
Білоруської національності. Народилася в сім’ї князя Олексія Оболенського та Олени з Кдітерів (?). Її батько був противником царського абсолютизму, сповідував ліберально-демократичні погляди. У дитячому віці познайомилась із Львом Толстим. Спілкувалася з особами царського роду. Зустрічалась із Григорієм Распутіним.
1907 року вступила до Маріїнської жіночої гімназії в Могилеві, звідки перевелася до Кембриджа, де закінчила 4 класи (1910). 7-й клас закінчила з великою срібною медаллю (“з правом на золоту”) та фаховий 8-й – при Дворянському ін-ті шляхетних дівчат ім. Олександра ІІІ (Москва, 1914). Власним коштом створила шпиталь, де працювала сестрою-жалібницею (1914 – 1915). У першому шлюбі – за Дмитром Кропоткіним. Лютнева революція застає її в Києві. Під її впливом стає українською патріоткою. Сказала, що в цьому немає нічого дивного, адже рос. княжі роди здебільшого з України, з Києва, це все нащадки київського князя Володимира Мономаха. “Я тільки вернулася до свого краю і народу, з якого вийшли мої предки”.
З грудня 1918 р. працювала в департаменті імпорту Міністерства торгу й промисловості УНР. Як перекладач торговельної місії відвідала Угорщину, Австрію та ЧСР (01.1919). У Кам’янці-Подільському працювала при Генеральному штабі Армії УНР як зв’язкова з повстанцями (1919). Вкотре перейшовши фронт, захворіла тифом та залишилась у Києві. 1920 року більшовики вбили її чоловіка – князя Дмитра Кропоткіна.
Після ліквідації дипломатичної місії працювала у Варшаві при Надзвичайній українській місії. Інтернована до табору м. Каліша, де 6 вересня 1924 р. вийшла заміж за Панаса Нестеренка. У “Перебізі життя” зазначила: “Українка по чоловікові, по походженню білоруска”.
З 28 листопада 1924 р. – в ЧСР. Народила сина Олексу. Прийнята на кооперативний відділ економічно-кооперативного ф-ту УГА в Подєбрадах (16.12.1925). Дипломна робота “Роля держави, самоврядування за кооперації в агрокультурних поліпшеннях” (керівник дипломної роботи – проф. Олександр Мицюк). В особовій справі диплома не виявлено.
У посмертній згадці зазначено, що вона “виховала для України двох синів”, а як людина була “щирої вдачі та доброго серця, що відгукувалося на всяку чесну громадську справу. Була прямодушна, проста, рішуча, безстрашна, незалежна. Любила в людях правдивість, ненавиділа всяке плазунство, безхребетність, безхарактерність. До кінця лишилася вірною українкою, не втратила бадьорого оптимізму. “Вічна їй пам’ять, що з чистого ідеалізму возлюбила Україну, за неї боролась і жила вірою, що прийде час волі українського народу”.
Роман КОВАЛЬ, Віктор МОРЕНЕЦЬ, Юрій ЮЗИЧ
З т. 2 енциклопедії “Подєбрадський полк” Армії УНР” |
|
| Подяка |
Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”! Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!
Людмила АНДРУСИШИН – 300 грн.
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 340 грн
Іван КАЧУРИК – 400 грн
Михайло КОВАЛЬ (Черкащина) – 2000 грн
Сергій ТЕЛЯТНИК (м. Первомайськ) – 2000 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 3000 грн.
Передплачуйте газету “Незборима нація”
Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!
|
|
