Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Наші втрати у 2007 р.


28 січня відійшов у засвіти бард ТРИЗУБИЙ СТАС (Станіслав ЩЕРБАТИХ).
2 лютого померла Ольга Пилипівна ЗАХАРУК, мати нашого товариша Володимира Захарука.
27 квітня померла Світлана Григорівна БАРАБАШ, заслужений працівник освіти України.
1 травня покинула нас Олександра РОМАЩЕНКО, вірна дружина нашого товариша Олександра РОМАЩЕНКА, багаторічного передплатника “Незборимої нації”.
24 серпня відійшов у вічність Ждан ШЕМЕТ, колишній політв’язень, син видатного українського діяча, члена Центральної Ради Володимира ШЕМЕТА.
9 вересня скінчив свій життєвий шлях генерал-хорунжий УПА Василь Степанович КУК-”КОВАЛЬ”.
17 листопада закінчила життєву дорогу Галина Овсіївна ГОНЧАР, учителька, дочка отамана Гончара-Бурлаки.

Померла Галина Гончар, дочка отамана
10.10.1920 – 17.11.2007

Народилася Галина Овсіївна в Лук’янівській в’язниці, де кати збиткувалися над її вагітною матір’ю Марією Гончар (Клименко), дочкою депутата Державної думи Росії двох скликань Івана Клименка і дружиною мотовилівського отамана Овсія Гончара-Бурлаки.
Батько Галини Овсіївни був людиною шляхетної вдачі і чистих помислів. “Овсій Іванович, – писав у “Записках повстанця” Марко Шляховий, – дуже любив свій скривджений нарід і багацько віддавав для нього, не жаліючи ні здоров’я, ні життя свого”. “Як Овсій приходив на сходку, – оповідав односельчанин Федір Дубровський, – і розказував, як треба жити, щоб українці вільні були, то так розказував, що всі люди плакали”. Розумів Овсій Гончар і значення оружної сили українського народу: не дивно, що одним із перших взявся творити відділи Вільного козацтва. Крім того, заснував у своїй хаті “Просвіту” ім. Бориса Грінченка, яку більшовики 1919 року розграбували і спалили.
Овсій Гончар так і не побачив своєї дочки. Коли мусив розлучатися зі своєю вагітною дружиною Марією, сказав: “Як буде син, назвеш Степаном, якщо дочка – Галиною. За кумів візьмеш Євдокію Маношенко, а хрещеним батьком – Тимоша Коваленка”. Таким було його прощальне слово.
Марія виконала останню волю чоловіка – назвала дочку Галиною і закликала на хрестини визначених кумів.
Отаманова дочка, хоч у неї і були постійні проблеми як у дочки “ворога народу”, все ж здобула вищу освіту (закінчила Київський учительський інститут). Працювала в с. Боровій вчителькою молодших класів. У старших класах викладала українську мову.
Я не так часто приїжджав до неї у Борову провідати. Остання наша зустріч була на Різдво 2006 року. Приїхав до неї колядувати з товаришами – Тарасом і Святославом Силенками, Володимиром Савченком та Лідією Улянич. Той вечір перетворився на сумне свято, адже розуміли, що це може бути остання коляда у житті Галини Овсіївни. Так і сталося...
Наприкінці жовтня ц. р. я домовився з режисером Олександром Рябокрисом, з яким почав зйомки фільму про селянсько-повстанські рухи, заїхати і у Борову, щоб записати розмову з Галиною Овсіївною. Не встигли. Не встиг добитися і дозволу в Державному архіві СБУ ознайомитися зі справою її батька, щоб розповісти Галині Овсіївні про її рід-родину. Єдине, чому радію, що написав нарис “Мотовилівський отаман Бурлака” та зробив про нього радіопередачу. Звичайно, Галині Овсіївні було важливо, що на всю Україну нарешті прозвучало, що її батько – не бандит, як 70 років стверджувала московська влада, а національний герой України.
Галина Овсіївна залишиться в моїй пам’яті як добра, розумна, делікатна і свідома українка, в очах якої тихо світився сум. Звичайно, я любив її...
Вічна пам’ять Галині Гончар та її батькам!

Від імені Історичного клубу “Холодний Яр” та редакції газети “Незборима нація”
Роман КОВАЛЬ



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віра САВЕНОК (Чернігів) – 450 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 700 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ