26 березня Олександрові Ромащенку виповнилося 75 років. Народився він 1939 року в селі Цвітна – на батьківщині отамана Пилипа Хмари. Його батько Павло допомагав Хмарі – годував та переховував його козаків, може, й сам брав участь у акціях, але про це синові не розповідав.
Дядько, Федосій Арехтович Бойко, 1890 р. нар., гончар, був у загоні Хмари. Це саме про таких гончарів розповідав Юрій Горліс-Горський: “Цвітнянські гончарі розвозили кіньми свої вироби на продаж по теренах Київської, Херсонської, Полтавської губерній, заїжджали аж на Поділля, водночас виконуючи роль розвідників”. За свою любов до України Федось Бойко був репресований Москвою. Його фотографію мені подарував пан Олександр, і портрет цвітняського повстанця із сумними очима висить у рамочці в моїй експозиції. Я з ними весь час контактую, бо він – як не станеш – дивиться тобі проникливо у вічі.
Олександр Ромащенко активно допомагав Юркові Хмарі, нащадкові отамана, у встановлені цвітнянського монумента на пам’ять про Пилипа Хмару та його козацтво. Неодноразово жертвував на організацію вшанувань у Холодному Яру. Вже 15 літ передплачує “Незбориму націю”, тобто є вірним другом газети, однодумцем. Йому дороге те, що й мені. Називає він себе Карбалою. Каже, щоб і ми його так називали. Ми слухаємося.
10 червня 2011 р. дід Карбала, під час вшанувань у Цвітній, сказав, що хоче померти членом Історичного клубу “Холодний Яр”, тож і подав заяву до нашого товариства. Вважаємо його і Юрка Хмару почесними козаками Історичного клубу “Холодний Яр” від дня заснування, адже десь 1997 року ми й потоваришували.
Дід Карбала гостинний і щедрий, і ми – та й чорні запорожці теж! – не раз відчули це. Через чорних запорожців дід Карбала взимку передавав дрова до Києва на Майдан. А мені подарував кілька цвітнянських глечиків та баранчика, який стоїть на моєму робочому столі, весь час нагадуючи про Цвітну та її славних людей.
Дід Карбала – душа щира, все щось хоче зробити для України. Ніяких вигод для себе не шукає, тільки віддає. Те саме можна сказати і про Юрка Хмару. Як поговориш з ними, ніби води з криниці нап’єшся! І серце наповнюється радістю, що такі діди є по селах. Юркові Хмарі торік 18 березня виповнилося 75 років, а ми забули привітати, тож тепер намагаємося виправити помилку.
Цвітна – козацьке село, входило до земель Війська Запорозького. Жителі його не знали панщини. У середині XVII століття тут жили реєстрові козаки, які брали участь у походах Богдана Хмельницького. У 1740 – 1760 роках Цвітна стала одним із центрів формування гайдамацьких загонів під керівництвом отамана Семена Неживого.
На старості дід Карбала вистриг собі чуба, і з радістю показує його нам, – щоб ми не забували, що він козацького роду.
Отож, хоч із запізненням, але щиро вітаємо цвітнянських дідів Юрка і Сашка з поважним ювілеєм, вклоняємося і бажаємо ще багато літ в Українській Україні.
З роси і води, дорогі наші запорожці!
Від імені Історичного клубу “Холодний Яр” і редакції газети “Незборима нація”
Роман КОВАЛЬ
На світлині – зліва направо дід Карбала, Анатолій Пиріг, Роман Коваль, Володимир Вознюк, Анатолій Стрельбицький. Село Цвітна, 2007 р.
|
