Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Відійшов Мирослав Болюх


Рік тому, 10 серпня 2012 р., в австралійському місті Мельбурні відійшов на Вічну ватру довголітній член ОУН та Закордонного представництва Української головної визвольної ради (УГВР) Мирослав Болюх.
Мирослав народився 12 січня 1921 р. в с. Кутківці (нині у складі Тернополя) в родині Василя Болюха, сотника УГА, посла до польського сейму (в 1935 – 1939 рр.), голови Українбанку.
Мирослав Болюх у 1931 – 1937 роках навчався у Тернопільській гімназії “Рідна школа”, був провідником Юнацтва ОУН в гімназії. 1937 року арештований, після судового процесу (“Справа Василя Охримовича і товаришів”) змушений був залишити гімназію. У 1939 році він виїхав до Холма, де включився в українське підпілля.
Студії, розпочаті у Відні 1940 року, перервала війна. Мирослав Болюх разом з Ахілем Хрептовським, Євгеном Гарабачем та Яньо Шухевичем став учасником Дружин українських націоналістів “Ролянд”. Пройшов бойовий шлях до Нововоронцівки, що поблизу Кривого Рогу на Січеславщині, контактуючи із сіткою ОУН на чолі з Василем Стихом. Після розв’язання німцями “Ролянда” Мирослав включився у працю ОУН у Тернополі, входив до складу бойової ланки під проводом Юліяна Охримовича. Згодом за завданням ОУН працював у Відні, Празі та Кракові. 1945 року в Мюнхені здобув диплом у Технічно-господарському інституті за фахом інженера-агронома.
У 1945 р. сім’я Болюхів виїхала до Австрії, де Василь Болюх був головою Українського центрального комітету Австрії. Від 1949 р. родина Болюхів емігрувала в Австралію. Василь Болюх – перший голова Об’єднання українців Австралії, голова управи УГВР (1951 – 1952), а Мирослав був обраний головою Союзу українських організацій Австралії (1959 – 1971) та заступником президента секретаріяту Світового конґресу вільних українців (1967 – 1972).
1972 року Мирослав Болюх очолив Комітет оборони національних і людських прав в Україні, а 1989 року став організатором і мужем довір’я Фонду допомоги Україні.
Мирослав Болюх також очолював дирекцію Української кредитової кооперативи “Дністер” і будівельну кооперативу “Одеса”, був членом НТШ. Разом з іншими організовував в Австралії фонди на видання “Енциклопедії українознавства”, фінансував діяльність Українського народного дому та українознавчих студій в університеті Монаша.
Мирослав Болюх виявив себе і як журналіст – був редактором місячника “Кооперативне слово”, тижневика “Церква і Життя”, англомовного збірника СУОА “Людська відвага і гідність” (1968), збірника документів Української гельсінкської групи “За права народу” (1980), був співредактором книги “Українці в Австралії” (1966).
Улітку 1992 р., по довгій розлуці, Мирослав Болюх разом з дружиною Марією, уродженкою Полтавщини, приїхав до України… Невдовзі він став жертводавцем та одним із авторів “Ювілейної книги Української гімназії в Тернополі”.
2004 року побачила світ книга споминів Мирослава Болюха “Оглянувшись у минуле…” (з моєю передмовою) – як своєрідний підсумок його жертовного служіння Україні.
Вічна пам’ять і слава!

Олександр ПАНЧЕНКО, доктор права УВУ, адвокат
м. Лохвиця Полтавської обл.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ