Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


“Божий промисел”


29 червня 1659 р. на полі під Конотопом полягло від 30 до 60 тисяч московських ратників. Ця перемога гетьмана Івана Виговського та полковника Григорія Гуляницького стала не тільки найбільшою нашою перемогою над Москвою, але й спростувала кремлівський міф про братерство “навіки” між українським і російськими народами

Перемозі передувала героїчна оборона конотопської фортеці, яку безнастанно штурмувало московське військо. Лише покладаючись на Божий промисел, можна пояснити те, як козакам ніжинського полковника Григорія Гуляницького вдалося втримати її. З 21 квітня до кінця червня 1659 року вони успішно відбивали атаки. Безпрецедентна стійкість оборонців Конотопа дала час гетьманові Виговському зібрати козацькі полки, закликати на допомогу кримського хана Мехмеда-Гірея IV, мобілізувати полки волонтерів з Польщі, Молдавії, Валахії, Трансільванії.
Проба сил відбулася 24 червня під селом Шаповалівка, де Іван Виговський розбив передовий роз’їзд князя Трубецького. А 29 червня, в день святих Петра й Павла, Виговський на чолі інтернаціональних сил підійшов до переправи під Конотопом і з маршу атакував 15-тисячний російський загін, що захищав переправу. Виговський відтіснив ворога за річку Соснівку (Кукілку), а кіннота кинулася переслідувати. Кримські татари вичікували в засідці.
На допомогу відступаючим прийшов князь Семен Пожарський. Українські війська вступили з ними в бій. А тоді Виговський вирішив імітувати втечу перед новими московськими полками, – щоб затягнути їх у пастку.
Необачний Пожарський кинувся навздогін. Як тільки москвини переправилися на інший берег Соснівки, як на їхні голови впали татари. А козаки, зруйнувавши переправу, нижче по течії загатити річку. Вода розлилася. Важка московська кавалерія застрягла в багнистих місцях, “справжніх конотопах”, як про неї писав сучасник. Перейшли в наступ і полки Гуляницького.
За визнанням російського історика С. Соловйова, під Конотопом згинув “цвіт московської кінноти… і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле такого блискучого війська”.
До полону потрапили князі Пожарський, Львов, Ляпунов, брати Бутурліни та інші московські воєводи. Їх забрали до Криму татари – на продаж. А Семена Пожарського хан  стратив. Самійло Величко писав, що Пожарський, “розпалений гнівом, вилаяв хана за московським звичаєм і плюнув йому межи очі. За це хан роз’ятрився і звелів тут же відсікти князеві голову”.
Так князь Трубецькой, “у воїнстві щасливий і недругам страшний”, погубив величезне московське військо!
Отримавши звістку про конотопську катастрофу, Москва “затремтіла за власну безпеку”. Цар покликав москвинів усіх станів на земляні роботи для укріплення столиці. “Мешканці околиць зі своїми родинами й майном наповнили Москву – пішла чутка, що цар виїздить за Волгу, у Ярославль”.
Виговський взявся визволяти Україну від московського ярма. Звільнив Ромни, Лохвицю та декілька інших українських міст, але прийшла звістка, що козаки Івана Сірка напали на татарські поселення у Криму. Це примусило хана з ордою залишити Виговського. Похід на Москву на відбувся…
Конотопська битва століттями залишалася забороненою темою в російській та радянській історіографії. Століттями її замовчували, бо правда про перемогу українців під Конотопом розвінчувала великодержавний міф про “споконвічне прагнення українців до союзу з Росією”.

Петро БИЛИНА



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віра САВЕНОК (Чернігів) – 450 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 700 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ