Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


До джерел


15 – 16 серпня відбулася краєзнавча мандрівка членів Історичного товариства “Чорні запорожці” та Історичного клубу “Холодний Яр” на Полтавщину, Черкащину і Кіровоградщину.
В нашому екіпажі були Антін Стець, у минулому учасник знаменитого хору “Журавлі” з Холмщини, його син Олександр, що заступив батька в хорі, та творець бандур Сергій Павліченко з Корсуня. Олександр і Сергій поруч з Романом Боровиком та Мирославом Цимбалком є співфундаторами Історичного товариства “Чорні запорожці”, що має на меті увічнити подвиг чорношличників – завзятих і немилосердних захисників нашої Вітчизни у добу Визвольної боротьби 1918 – 1920-х років.
Спершу ми вирушили на Гадяччину до Березової Луки – родинного села Петра Дяченка, отамана полку Чорних запорожців, найуспішнішої кінної частини в лавах Армії УНР. Проїжджаючии через Драбівський район, зустрілися в селі Великий Хутір з кобзарем Михайлом Ковалем, який прямо при дорозі заграв для братів-холмщаків.
Обмінявшись подарунками, вирушили далі. На кордоні з Гадяччиною зустрів нас односелець Петра Дяченка вчитель Володимир Мовчан, разом з яким ми й поїхали до Березової Луки. Тут нас уже чекала Броніслава Косінська, яка мешкає в хаті, де народилися і жили Петро та Віктор Дяченки, видатні українські старшини.
Ми подякували пані Броніславі, яка трепетно зберігає пам’ять про родину Дяченків та їхній будинок. Вона звернулася до сільського голови Василя Ламтьова, який був присутній на зустрічі, з проханням перейменувати вулицю Паркову, на якій жили Дяченки, на вулицю їхнього імені. Голова пообіцяв (Історичний клуб “Холодний Яр” уже звернувся з листом до сільського голови із проханням про перейменування).
Розповіла про родину Дяченків і  Ганна Олексіївна Кириленко, 1922 року. Головний мотив її розповіді – родина Дяченків була інтелігентна, порядна, її шанувало все село. Розповіла вона й про іншу березолуківську родину – письменника Леоніда Сукачова, рідного племінника отамана. Леоніда московські опричники репресували 1937 року.
Сфотографувавшись на прощання, ми з родиною Володимира Мовчана (дружиною Марією та сином Ігорем) вирушили в село Красна Лука, яке впродовж століть правило за родинний маєток видатного старшинського роду Кратів, про одного представника якого, Михайла Крата, генерал-поручника Армії УНР, я почав писати книгу. Побували ми й у сусідніх Хітцях, де зустрілись із Миколою Кратом, непрямим нащадком генерала.
Далі дорога привела на Правобережжя, в Корсунь-Шевченківський... На ранок до нас приєдналася Христина Стець, мати холмського козака Олександра Стеця. Вирушили на Кам’янку, де побували в історичному музеї. Тут уже багато років діє експозиція, присвячена Холодноярській організації, творцем якої є член Історичного клубу “Холодний Яр” Юрій Ляшко, який і провів екскурсію для гостей.
Відвідали ми й село Цибулеве, батьківщину ватажка Коліївщини Марка Мамая та чорноліських отаманів доби Визвольної боротьби 1917 – 1920-х років – Миколи Кібця-Бондаренка й Архипа Бондаренка. Дочка Архипа Бондаренка Поліна, 1922 р. нар., донині здравстує в селі. Звичайно, ми відвідали її, вклонились, подарували троянди (перші в її житті!) і книги. Надали й фінансову допомогу – і від товариства “Чорні запорожці”, і від Історичного клубу “Холодний Яр”.
Разом з нами були славні люди – цибулівці Петро Більницький, Володимир Вознюк та Володимир Ємченко, які відроджують славу козацтва. До слова, Володимир Ємченко – нащадок отамана Дениса Гупала. Пан Володимир, коли я творив книгу “Операція “Заповіт”, надав мені цінні фотографії, які стосуються родини чорноліського отамана.
А у Цвітній нас уже чекали рідні отамана Пилипа Хмари, якого в час боротьби боготворили селяни й “передавали з вуст в уста казково-легендарні розповіді про нього”. Поклавши квіти до пам’ятника Пилипові Хмарі та його козакам, щиро поспілкувались у родинному колі Тимофія та Юрка Хмар, двоюрідних племінників отамана. А тоді через Суботів вимандрували до Медведівки, де нас чекав уже Богдан Легоняк. Він провів для братів-холмщаків екскурсію у краєзнавчому музеї.
Поклавши квіти до пам’ятника Максимові Залізняку, поспішили на хутір Буда-Половецька до дуба Залізняка. До слова, його пагін уже прижився на Перемищині, в садибі козака Олександра Стеця.
Наостанок – щира подяка родинам Володимира Мовчана, Володимира Возняка і Тимофія Хмар, які щиро гостили нас у таких дорогих нам селах, бо ж з них пішли захищати Україну брати Дяченки, брати Бондаренки, Пилип Хмара та незабутній Марко Мамай. Вічна Їм слава!

Роман КОВАЛЬ



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віра САВЕНОК (Чернігів) – 450 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 700 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ