У двері постукав Новий рік за старим стилем, і ми, учні Болехівської ЗОШ №2, пішли з колядою до людей з метою зібрати кошти на пам’ятник скульптору Михайлові Гаврилкові. Йшли із вірою, що ніхто не залишиться байдужим.
Ось перший будинок. Після коляди ми з хвилюванням чекали, коли вийде господар, як відреагує на те, що збираємо кошти на пам’ятник. Ігор Степанович Глинський – перший господар, до якого ми завітали. Спочатку він виніс гроші дітям за коляду. А коли я розповіла про Михайла Гаврилка, він повернувся в дім, щоб взяти гроші на пам’ятник.
Ось ми колядуємо у Романа Щербана. Як гарно він нас прийняв! Його щира усмішка додала нам завзяття. Після колядки Соломія Бучко віншувала, а я розказувала про Михайла Гаврилка.
У кожній хаті, де ми колядували, були добрі люди, які раділи і коляді, й щирим нашим віншуванням. А коли дізнавалися, що ми збираємо кошти на пам’ятник митцеві, ніхто не відмовився допомогти.
Ми зібрали на пам’ятник 1104 грн.
Крім нас із Соломійкою, участь у коляді взяли Анастасія Креховецька, Вікторія Латик, Людмила Телега, Денис Проців (6-А клас), Зоряна Пилипів (5-А кл.), Адріана Ловус і Каріна Огар (3-Б кл.), учень 10-А класу Любомир Бунчак, а також членкиня Болехівської міської організації Союзу українок Валентина Латик – моя бабуся.
Ніхто не взяв гроші для себе, бо ми дуже хочемо, щоб у нашому Болехові нарешті стояв пам’ятник Михайлові Гаврилку. Я щаслива, що саме нам випала честь збирати кошти на цей пам’ятник. Ми всі вдячні письменнику Романові Ковалю за те, що повернув із забуття цього шляхетного чоловіка.
13 січня став для всіх нас найщасливішим днем. А ще ми переконалися, що українці – щирі та доброзичливі люди.
Вікторія ЛАТИК,
учениця 6-го класу Болехівської ЗОШ №2 |
