19 жовтня 2012 р. Асоціація українських письменників висунула книжку Романа Коваля “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” на здобуття Національної премії ім. Тараса Шевченка
Книжка вийшла у світ 23 червня 2011 року. В той же день її було представлено у Вінниці, а 6 липня – в Києві, в Національному музеї Тараса Шевченка. Це було символічно, адже скульптор, поет і художник Михайло Гаврилко – автор бурхливої Шевченкіани. Тараса Шевченка він увічнив у погруддях, пам’ятниках, барельєфах, горельєфах, портретах, плакетках, медальйонах та у слові. “Се наче квінтесенція Шевченкової поезії, ще закоханої у минувшинї і не зневіреної у її велич”, – так оцінив Микола Голубець проект пам’ятника Тарасові Шевченку для Києва роботи Михайла Гаврилка.
Гаврилко ставив перші пам’ятники Тарасові Шевченку в Прикарпатті, на Буковині та рідній Полтавщині, з Шевченковим словом відкривав перші українські школи в Ковелі та Луцьку під час Першої світової війни. З вогненним словом Кобзаря полтавський козак пішов у бій проти Російської імперії, громадянином якої був, пішов, бо вона поневолила його Батьківщину. Відтак в історію України Михайло Гаврилко увійшов і як організатор Українських січових стрільців, чотар УСС, творець Сірої дивізії Армії УНР, начальник її штабу та повстанський отаман.
Життя Гаврилка завершилось трагічно – восени 1920 року на станції Полтава більшовики спалили його в топці локомотива. Спалили живим.
У рамках презентації книжки в Національному музеї Тараса Шевченка відбулася посмертна виставка робіт визначного митця – “Михайло Гаврилко як мистець” (із колекції Володимира Яцюка).
Книжку “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” було презентовано 20 разів. Окрім Києва та Вінниці, її було представлено у Львові (тричі), Полтаві (двічі), Болехові (двічі), Дрогобичі, Стрию, Луцьку, Ковелі, Івано-Франківську, Коломиї, Калуші, Рожнятові, в м. Миколаєві Львівської області, в Національному університеті ім. Тараса Шевченка та Національній академії СБУ.
На одній з презентацій, у Львівському палаці мистецтв, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Роман Лубківський оцінив книжку як “мислительну”, “оздоровлюючу”, сказав, що вона “стрясає душу людську”. А лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Ігор Калинець про стиль автора зауважив: “Роман Коваль вільний у розповіді, він не створює собі рамок розповіді – читати надзвичайно цікаво… Роман Коваль вражає своєю щирістю і безпосередністю”.
Станом на 19 жовтня 2012 р. на книжку “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” було не менше 52 рецензій та відгуків у пресі, в тому числі й у провідних українських виданнях, наприклад, у “Літературній Україні”, “Україні молодій”, “Слові Просвіти”, “Українському слові”, “Дзеркалі тижня”, “Вечірній Полтаві”, в газетах “День” і “Шлях перемоги”, в журналі “Артанія”. Найбільше публікацій було в “Нескореній нації” та болехівській газеті “Ратуша”, які чи не найбільше зробили для повернення забутого творця Шевченкіани.
Книжці “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” було присвячено кілька передач – на Першому каналі Українського радіо, радіо “Культура”, “Промінь” та радіо “Ера”.
Створено і фільм про Михайла Гаврилка – “Стеком і шаблею” (автори сценарію Роман Коваль і Василь Портяк, режисер Володимир Бондаренко, виконавчий продюсер Валерій Тетерятник), презентації якого заплановано на другу половину листопада 2012 року.
Під впливом книжки 7 червня 2012 р. львівські художники та скульптори провели у Львівській національній опері аукціон з благодійного продажу своїх картин, вирученні кошти з якого пішли на виготовлення пам’ятника Михайлові Гаврилку для Болехова (скульптор Василь Ярич).
Під впливом книжки створили скульптурні образи видатного митця Дмитро Бур’ян та Михайло Горловий. Михайлові Гаврилку присвячуються вірші. А на його малій батьківщині, у селі Рунівщині, створено музей Михайла Гаврилка, посаджено сад Михайла Гаврилка та поставлено меморіальну дошку.
Заслужений журналіст України Емма Бабчук у рецензії на книжку “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” в газеті “Слово Просвіти” оцінила творчість і значення автора так: “Роман Коваль стає вістовим історії, зв’язківцем між поколіннями борців за волю України і нами, сьогоднішніми, та й прийдешніми також. Роману Ковалю це дано, навіть велено: іди, шукай і знаходь! Історія Визвольної боротьби українського народу першої половини ХХ століття – найбільш утаємниченої, суперечливої і жорстокої доби змагань за державність України – беззастережно відкриває йому свої героїчні сторінки. Особливо велику увагу приділяє Коваль у своєму дослідженні Шевченкіані Михайла Гаврилка. Поринаєш в атмосферу боротьби, протистоянь і прагнень мистців прорвати сіті заборон навколо імені Кобзаря – і розумієш, чому кожна спроба українців відстояти своє, найдорожче, завжди викликала у влади таку жорстку реакцію і… страх. Тож “прочитайте тую славу” – щирим і теплим серцем.
Сподіваюсь, що книга буде гідно поцінована Україною”.
Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр” |
