22 липня в Мукачеві відбулися заходи з нагоди 70-ї річниці судилищ над членами підпільної організації “Юнацтво ОУН”. Мадяри катували ув’язнених у палаці Адольфа Ковнера, тож в історію України судилища увійшли під назвою Ковнерських судових процесів. Якщо в 1992 та 2002 роках жертв Ковнерських процесів угорського кривосуддя вшановували і влада, і громадськість, то тепер тільки громадськість. Ідеться насамперед про Закарпатську обласну організацію ВО “Свобода” (голова Олег Куцин). У липні 1942 р. в м. Мукачеві відбулися три судові процеси, в результаті яких було ув’язнено 123 підпільників – членів ОУН(б) (катувань під час слідства зазнали 173 особи). Сьогодні живуть лише шестеро колишніх підсудних. У США мешкають Василь Маркусь, Осип Данко та Іван Черешня, а на рідному Закарпатті – Василь Звонар (Іршава), Михайло Шваб (Ужгород) та Михайло Копинець (смт Буштине Тячівського району).
Учасникам конференції прислали вітання Микола Мушинка (Пряшів) та Василь Маркусь (США). “Я щиро підтримую ідею заснувати в палаці Ковнера Меморіальний музей Національно-визвольної боротьби українців Закарпаття, – наголосив професор Микола Мушинка. – Це буде гідне вшанування героїв, які в цій тюрмі за свободу Закарпатської України “муки страшнії терпіли”, а десятки з них і життя поклали”. А професор Василь Маркусь зазначив: “Вітаю і підтримую тих, хто намагається захистити права українців на Закарпатті”.
В урочистих заходах та науково-практичній конференції “70-річчя Ковнерських процесів” узяли участь 90-літній Михайло Шваб та Михайло Копинець, якому вже виповнилося 88 років. Зі сльозами на очах вони розповіли про ті події. “Злочином, в якому нас звинуватили, було те, що ми хотіли захистити права нашого народу і припинити репресії проти нашої мови і культури”, – зазначали сиві завзятці. Учасники конференції оваціями вітали українських героїв.
“Історія Національно-визвольних змагань замовчується або оббріхується, – заявив ініціатор ушанувань Олег Куцин. – У шкільних підручниках уже практично немає позитивних згадок про боротьбу ОУН та УПА”. 
Із доповіддю “Українське націоналістичне підпілля на Закарпатті в роки Другої світової війни” виступив голова Закарпатської обласної організації Всеукраїнського товариства “Просвіта” Володимир Піпаш. Промовляла й голова МГО “Світовий конгрес бойків” Ірина Гармасій (доповідь “Ідея соборності України в поглядах емігранта Василя Маркуся”).
Учасники конференції постановили звернутися до Президента України, Верховної Ради та Уряду з пропозицією відзначити учасників Ковнерівських процесів як учасників бойових дій у Другій світовій війні державними нагородами та підтримали ініціативу Закарпатської обласної організації ВО “Свобода” про створення в палаці Ковнера Музею-меморіалу Національно-визвольної боротьби українців Закарпаття, а також зобов’язати Закарпатську ОДА й Закарпатську обласну раду перевидати книги про Ковнерівські процеси та встановити щорічну грошову премію Михайлові Швабу, Михайлові Копинцю та Василеві Звонарю.
Вшанували героїв хор Союзу українок і товариства “Просвіта” м. Мукачева “Відгомін” (художній керівник Наталія Добра) та чоловічий хор “Купаж” із м. Берегового (художній керівник Ігор Полянський).
Після “маршу вишиванок” відбувся мітинг-реквієм біля палацу Ковнера. Священики на чолі з владикою Кирилом, єпископом Ужгородським і Закарпатським УПЦ КП, відправили панахиду, поіменно згадавши всіх засуджених.
Вічна слава борцям за Українське Закарпаття! За матеріалами прес-служби Закарпатської обласної організації ВО “Свобода”
На світлині – промовляють Олег Куцин та Михайло Копинець, який, проживши 60 років у США, на схилі віку, 5 років тому, повернувся на рідне Закарпаття. |
