Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


“Душа може боліти не лише за особисте”


Відгомін події

Усе почалося з книги...
Товариш Володимир подарував мені роман Василя Шкляра “Залишенець” (“Чорний Ворон”). Здається, я не читав, а проживав події, зображені у творі. Далі були “Холодний Яр” Юрія Горліса-Горського, кілька книжок Романа Коваля.
Мені вже за п’ятдесят, та я лише краєм вуха чув про Холодний Яр. Стало ніяково за себе, за моїх ровесників. Тепер я знаю, що душа може боліти не лише за особисте, я знаю, як болить вона за минуле...
Читав і наче серцем вдихав козацький дух, що панував тоді на Великій Україні, силу волі молодих хлопців і дівчат, які жили і боролися в той час. Гасло “Воля Україні або смерть” промовляє саме за себе.
Головний отаман Василь Чучупак, Ларіон Загородній, отаман Чорний Ворон... Для них життя не мало сенсу без волі для України. Може, й нинішня молодь має такий незламний дух? Хотілось би вірити...
Думки роїлися, душу розривали сумніви. Що більше дізнавався правду, глибше вражав цинізм червоної орди: б’ють, грабують, убивають тих, хто відстоює своє право на життя в рідній хаті, і ще нахабно називають їх “бандітамі”.
Читаю чекістське зведення: “Бандиты разъезжают по городам и селам как по своей вотчине, потеряли стыд и страх”.
Ну і ну!
Вдалося-таки московським людям “визволити” українську землю від її споконвічних господарів, від нашої мови та культури. І тепер в Україні систематично знищуються українські цінності.
30 квітня цього року в с. Мельники, “столиці Холодноярської республіки”, відбулося віче, на яке з’їхалися небайдужі українці з Києва, Львова, Херсона, Одеси, Черкас, Вінниці, Кіровограда, Закарпаття, Харкова, Чернігова… Ми приїхали з Івано-Франківська. Слухали запальні промови Романа Коваля, Василя Шкляра, Олега Тягнибока... Молодь, одягнена в національні строї, не стояла осторонь, а переживала почуте й побачене.
Були ми й на могилі Василя Чучупака, вклонилися пам’яті борців. Я був гордий, що стою на тій землі, де в двадцяті роки ХХ століття жили і запекло боролися проти московської комуни тисячі простих людей.
Коли ступаєш по цій, политій козацькою кров’ю землі, мимоволі замислюєшся: “А що ти зробив за своє життя, крім того, що збудував дім, посадив дерево, виростив чудових дочку та сина? Чи не мало цього сьогодні, чи не вимагає час прилучитися до того, що відбувається в нашій державі? Страшенно хочеться спростувати думку, що життя простої людини, якою я себе вважаю, нічого не вартує!
Знову вертаюся думкою до поїздки. Ми побували в Мотрониному монастирі, якому близько тисячі років, зійшли вниз у глибоку балку, де напилися святої водички, сфотографувалися біля тисячолітнього дуба Максима Залізняка. Настільки рідним, до тремтіння душі, близьким це все було, що мені здалося, що я колись вже тут був, особливо, коли ми оглядали рови, вали і балки біля Мотрониного монастиря...
Додому поверталися мовчки, кожен думав про своє…
Гуляючи Києвом, відвідали історичні та культурні місця древнього міста. Побували й біля Верховної Ради, де наочно переконалися як “слуги народу” відгородилися від народу металевим парканом. Знову заболіла душа – тепер уже від гніву й обурення.
З гіркотою в серці мандрували столицею. Травень прикрасив її зеленню та буйноцвіттям. Та коли зійшли до Хрещатика, жахнулися! В незалежній Україні ми потрапили на комуністичний “шабаш” під червоними прапорами. Близько тридцяти тисяч людей, не лише старших, але й молодих, чужою мовою викрикували чужі гасла:
– Да здравствуєт 1 мая! Ура, таваріщі!
І це по двадцяти роках незалежності…
Ми були приголомшені.
Дорога додому неблизька. Не раз зупинялись у містах та селах Київщини, Житомирщини, Хмельниччини. Скрізь намагалися спілкуватися з місцевими жителями, і знову душа розривалася від болю і суму. Не чути рідної мови на рідній землі!
Повернулися додому з прикрими враженнями. Час не гоїв душевні рани, роздуми не покидали мене. Та хіба це можливо, коли скрізь і всюди звучить чужа мова, брутально насаджуються чужі ідеали?!
Так хочеться докричатися до кожного словами великого Кобзаря: “Схаменіться! Будьте люде, Бо лихо вам буде...”

Мирослав ПЕРХУЛИН
Івано-Франківськ



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віра САВЕНОК (Чернігів) – 450 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 700 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ