Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Степан Шухевич. Хроніка життєвого подвигу


1991 року в Лондоні заходами Української видавничої спілки побачила світ книга Степана Шухевича “Моє життя”. Об’ємний том спогадів став безцінним документом бурхливої епохи і, як зазначає донька автора пані Стефанія, “має велике виховне значення, яке підсилюється з бігом часу”. Це дослідження міжвоєнного життя в західних регіонах України, а зокрема діяльності УВО-ОУН та судових процесів над українськими бойовиками.
Народився він 1 січня 1877 року в с. Серафинцях Городенківського повіту (тепер Тернопільська область) в родині священика. Закінчив Академічну гімназію у Львові, навчався на юридичному факультеті Львівського університету, був активним членом студентської організації “Академічне братство”. Працював суддею в Раві-Руській, Долині та Дрогобичі, згодом адвокатом. 1914 року взяв активну участь в організації Легіону українських січових стрільців. У вересні отримав призначення командиром 3-го півкуреня, а у жовтні – куреня Легіону УСС, який відзначився у боях за Борислав і Дрогобич.
У 1918 – 1919 рр. Шухевич – отаман Української галицької армії, комендант Одеси, командир 4-ї Золочівської бригади, член Начальної команди УГА, голова делегації УГА на переговорах з польським командуванням.
Після закінчення війни працював адвокатом, професором кримінального права Львівського (таємного) українського університету. Виступав захисником під час політичних процесів над учасниками Українського визвольного руху в Галичині та на Волині (зокрема під час процесів над Степаном Федаком, Дмитром Данилишиним, Василем Біласом та ін.).
Був багаторічним головою Надзірної ради видавництва “Червона калина”, яке видало близько 80 томів спогадів про Національно-визвольні змагання 1917 – 1921 років та іншу українську літературу.
На початку Другої світової війни Степан Шухевич переїхав до Кракова, де взяв активну участь у діяльності Українського допомогового комітету. Написав оповідання з життя січового стрілецтва та мемуари “Моє життя. Спогади”. Шухевич готував “Велику історію українських політичних процесів у Галичині та Волині від 1922 до 1939” і працю “Невідомі Герої”. На жаль, вони не збереглися.
Помер Степан Шухевич 6 червня 1945 року в м. Амберг (Німеччина).
Твір “Моє життя” – це, за висловом видавців, “жива сторінка історії українського народу”. З книги, щедро ілюстрованої світлинами, перед читачем постають образи членів та провідників ОУН Романа Шухевича, Степана Бандери, Ілярія Кука, Дмитра Данилишина й Василя Біласа, Зенона Коссака, адвокатів Льва Ганкевича, Володимира Горбового й Володимира Старосольського, багатьох інших підпільників-революціонерів і громадських діячів. Разом з автором ми переживаємо змагання Січових стрільців, судові процеси у справі делегатів установчого Конгресу українських націоналістів, учасників нападу на пошту в Городку, підозрюваних у замахах на Голувка, Чеховського й Пєрацького. Спогади Шухевича допомагають заповнити прогалини в історіографії і нагадують нам, в яких тяжких умовах доводилось боротися й працювати нашим попередникам.
Доктор Степан Шухевич, дядько командира УПА Романа Шухевича, прожив достойне життя. В цьому переконається кожен, хто перечитає його спогади.

Віктор РОГ, Історичний клуб “Холодний Яр”

Придбати книгу можна, зголосившись за адресою:
 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 9, МНК. Вартість з пересилкою 47 грн.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ