Найбільшому в мережі Інтернет українськомовному сайту для дітей – 5
років!
“Є надія, що ця сторінка стане притулком для української дитини, затишним
куточком у безмежному океані чужомовної мережі. Є слабка надія, що дорослі
дяді і тьоті, які пристрасно проциндрюють народні гроші на чужі і ворожі
Україні справи, як-то кавеени, мамаду-какаду, вєрок сердючок, врешті-решт
згадають, що у них є свої, українські, діти”. З цих слів почалось щасливе
життя в Інтернеті сайту “Весела абетка” http://abetka.ukrlife.org/ –складової
великого порталу “Українське життя в Севастополі” http://ukrlife.org/.
Щасливе, бо від знайомства з матеріалами охоплює велика радість.
Про це я довідалась після того, як Микола Владзімірський показав свій
веб-сайт, який став затишним притулком для дбайливих батьків і дітей, вчителів
і виховників.
Нині одна тільки колекція українських віршованих абеток на веб-сторінці
сягає восьми десятків. А крім того, народні та авторські казки, казки в
мр3, які можна слухати вдома на комп’ютері, тисячі загадок і приказок,
сотні скоромовок, лічилки, дитячі народні ігри, колисанки в форматі мр3
і друковані, усмішки, великий і цікавий розділ “Читанка”...
Про них уже знають відвідувачі Інтернету. Число їх на найбільшій дитячій
сторінці перевищує 1300 на добу. На мій погляд, з відгуками в гостьовій
книзі сайту буде цікаво ознайомитись читачам газети. Ось вони.
Олена, м. Южноукраїнськ Миколаївської області: “Ваша сторінка просто
супер! Можна показати дитині, що комп’ютер існує не лише для розваг.
Щиро дякую за велику кількість цікавого, повчального, такого потрібного
матеріалу!”
Mavka, м. Київ: “Дійсно чудова сторінка! Перше, що я тут побачила –
це плакати про мову! Наступного дня про них знали всі мої друзі! Українська
мова має жити! Це єдине, що об’єднає націю!”
Отаман, м. Одеса: “Дуже дякую за чудовий та необхідний сайт, зараз
готую за його допомогою інформацію для школярів до козацького куточку!
Для свого молодшого сина скачав колисанки...”
Оля, м. Мюнхен, Німеччина: “Дуже дякуємо Вам за таку чудову сторінку.
Завтра вивісимо Вашу адресу в українській суботній школі. Чекайте на нових
відвідувачів”.
Вікторія, Київ: “Дякую Вам за чудовий сайт. Цікаво не тільки дитині,
а й усій сім’ї. Із задоволенням читаємо, вчимо та розгадуємо. Ще не вмерла
Україна...”
Olexandra, Chicago, USA: “Ce chudova storinka i harno sformovana. Ja
vykorystovuvatymu jiji u vykhovanni i navchanni moho vnuka a takozh budu
populiaryzuvaty sered znajomykh”.
Володимир Татусь, м. Львів: “Класна ідея, класне виконання, класне
наповнення, класна ідеологія. Один із небагатьох сайтів, які можна сміливо
рекомендувати сину”.
Галина Волчкова, Everett, USA: “Мабуть, ніхто не тішився вашим сайтом
так як я! Цього тижня я починаю викладати українську мову в містечку Еверет
(штат Вашингтон), і все що я знайшла тут – наче цілюще джерело в пустелі!
Щира подяка вам і найкращі побажання”.
Анатолій Доценко, м. Москва: “Моїй доньці вже 8. От би років зо 5 раніше
знайти мені подібний сайт! Втім, і зараз ще не пізно. Донька виросла в
Москві, але українською говорить вільно... Ми з дружиною плануємо ще другу
дитину, отже, сайт нам станеться у пригоді! Це – промінець сонечка в укрнеті,
де немає нічого дитячого...”
Оксана Прокопчук, м. Луцьк: “Я щаслива, що маю однодумцiв! Давно знала,
що Ви iснуєте, але не знала адреси. Тепер ось використовуватиму вашi матерiали,
бо вчуся на педагогiчному факультетi. Я ще з дитинства вирiшила, що нестиму
нацiональнi цiнностi до дитячого серця, бо зернина любовi до рiдної землi
мусить породити самовiддану любов до рiдного народу, нетлінного, вічно
живого!”
Таля, м. Київ: “Це надзвичайний ресурс! Я пластова виховниця і займаюся
з дітьми 6 – 11 років. Люди, це супер! Ми вже зробили рекламу через наш
журнал виховників новацтва. Я закохана в цей сайт! А тепер ще й помітила
сторінку –розваги для пластунів. Дуже гарно!”
Олег Юркін, м. Берн, Швейцарія: “Щиро вдячний за цей сайт! Група однодумців
вперше у Швейцарії організувала українську школу під назвою “Соняшник”.
Матеріали з Вашого сайту використовуємо на заняттях. Вони гарно підібрані
і розташовані. З повагою та альпійським привітом Олег Юркін, директор української
школи “Соняшник” у Швейцарії”.
Юрій Підопригора, с. Грін-Банк, Західна Вірджинія, США: “Господи, спаси
Вас за такий сайт! Що казати... У мене сльози на очах“.
Наталка, м. Київ: “Ви проробили величезну працю, твори, які я вважала
втраченими, у Вас збережені”.
Мирослава, м. Прага: “Живу у Празі з дітками, тому знайти Вашу сторінку
= повернутися додому”.
Зоряна, Мюнхен: “Приємно зворушена такою знаменитою, педагогічно надзвичайно
цінною веб-сторінкою для наших дітей і для нас”.
Oleksa Obriy: “Bezperechno, Vasha storinka odna z naikrazhtix v Ykrains’komu
sviti...”
Микола Владзімірський висловлює подяку за добрі слова та побажання.
Щиро дякує він доктору Марії Фішер-Слиж та Лесі Храпливій-Щур “за підтримку
і розуміння необхідності розвою національного життя і в Мережі”. Дякує
й авторам, які надіслали в електронному вигляді свою творчість, і тим,
які не відмовили у наданні можливості ознайомитись із їхніми кращими творами.
Сайт “Весела Абетка” живе в мережі від 13 липня 2002 року. Отже – 5
років великої праці позаду. Привітаймо пана Владзімірського з цим досягненням!
Його адреса для листування: а/с 121, Севастополь-99006, Україна. Адреса
електронної пошти є на сайті. Приєдную свої слова вдячності як союзянка,
просвітянка, пластова сеньйорка, віруюча людина і українська матір до численних
добрих побажань автору “Веселої Абетки” і всім причетним до його наповнення
та підтримки.
Богдана ПРОЦАК, голова Союзу українок
м. Севастополь
“Веселій абетці” – 5 років!
Ми вітаємо її автора, Миколу Владзімірського, члена Історичного клубу
“Холодний Яр”. Ми пишаємося своїм товаришем, який відважно б’ється за майбутнє
України в Інтернет-просторі, відвойовує його у наших противників та конкурентів.
У час високих технологій боротьба за Україну значною мірою перенеслася
на те поле, де пан Микола вже стільки років плідно працює.
Бажаємо Вам, друже Миколо, не тільки нових успіхів у віртуальному світі,
але й щастя у житті реальному.
Нехай добрі спонсори вже займають чергу до Вас, адже інвестиції в український
Інтернет – це інвестиції в майбутнє України.
Щасти Вам, Друже!
Історичний клуб “Холодний Яр”
Газета “Незборима нація” |
