 28 березня у Бориспільській міській раді відбулася презентація другого (доповненого) видання книжки Романа Коваля “Отаман Зелений”, у якій ідеться про отамана Дніпровської повстанської дивізії Зеленого (Данила Терпила), його драматичні стосунки із Симоном Петлюрою, боротьбу повстанців проти Красної армії та денікінців у 1919 – 1921 роках. Події відбуваються у Києві та неподалік Києва, зокрема і на території сучасного Бориспільського району.
У книжці з’явилися нові розділи, а саме “Серед народу комі”, “Зелений і Директорія”, “На думку Думіна”, “Болбочан і Директорія”, “Каральна експедиція Петлюри”, “Братовбивство під Обуховом”, “У Трипіллі”, “Люте время”, “Грушевський і Винниченко пропонують катам співпрацю”, “Визволення Трипілля”, “Нещасливе отаманування Мусія Таценка”, “Побиття “кацапні” та зрадників у Воронькові”.
Книга вражає багатими і надзвичайно цікавими додатками, серед яких є спогади старшин УГА Луки Луціва та Василя Ілащука про організовану отаманом Зеленим втечу з денікінського полону 184 стрільців і старшин Галицької армії, спогади старшини Осадного корпусу Січових стрільців Осипа Думіна (Антона Крезуба) про перебування у 1921 р. у Гощівському партизанському загоні та повстанському загоні ім. отамана Зеленого. У розділі “Останні свідчення” вміщено спомини про отамана Зеленого, начальника його кулеметної команди Федора Петриченка, розповідь Федора Пустового, розвідника отамана Зеленого; історія роду Грицька Терпила, розповіді людей, які, прочитавши книгу “Отаман Зелений”, пригадали, що про Зеленого говорили їхні родичі чи знайомі, нариси про зеленівців зі Стайок, Гребенів, Кийлова та інших сіл.
Удвічі збільшився “Неповний список козаків і старшин Дніпровської повстанської дивізії та загону ім. отамана Зеленого”. Чимало біографій подано з фотографіями. Загалом у книзі опубліковано 215 фотографій, картин і листівок, з них 75 надруковано вперше. У списку козаків загону отамана Зеленого можна побачити мешканців села Кийлів Бориспільського району – двоюрідного діда письменника Олеся Бердника Петра Олександровича Бердника (1881 – 1933) та Івана Олександровича Маслюка (1890 – 1941), якого червоні розстріляли у Воронькові. Петро Бердник і Іван Маслюк були перевізниками через Дніпро, які сприяли отаманові Зеленому, а також допомагали підтримувати зв’язок зеленівців із сотнею Івана Черпака з Воронькова.
Серед документів із грифом “совершенно секретно” можна прочитати про повстанський рух і “бандитські гнізда” у Ржищеві, Трипіллі, Макарові та Борисполі у грудні 1921 року. Цікаві спогади про перебування зеленівців у Рудякові та Рудяківському лісі, а також про тимчасове визволення від “большевицько-кацапської кормиги” села Вороньків улітку 1921 року.
Так описала свою оцінку книжки учасниця її презентації Лариса Громадська.
А журналіст Вадим Шапошников описав саму подію, яку назвав “унікальною презентацією”. Ось його думка: “На справжнє свято українського національного духу перетворилася 28 березня презентація другого (доповненого) видання книги “Отаман Зелений”, автором якої є відомий історик, письменник, президент Історичного клубу “Холодний Яр” Роман Коваль. Захід, який проходив в актовій залі виконавчого комітету міської ради, був організований Бориспільською міською партійною організацією ВО “Свобода”. На нього завітали чимало бориспільців – шанувальників дослідницьких праць Романа Миколайовича, присвячених Національно-визвольним змаганням українського народу першої чверті XX століття.
Зустріч з поважним гостем розпочалася виступом заслуженого артиста України, кобзаря Тараса Силенка. “Як рушали козаченьки в січовий похід…” – полилися священні слова його пісні. Кобзар ще не раз виходив на сцену, єднаючи героїчне минуле із сьогоденням.
Хто ж такий отой загадковий отаман, про якого сьогодні вже стільки говорять, пишуть у газетах і по ста роках після його загибелі складають пісні, знімають документальні фільми, пишуть книги?
“Зелений” – це псевдонім Данила Ільковича Терпила – військового і громадського діяча, повстанського отамана, який у 1918 році в Трипіллі, що над Дніпром, підняв українських селян на боротьбу з більшовицькими та денікінськими ордами, воював на території Київської, Чернігівської і Подільської губерній. Ворог оцінював його сили у 35 тисяч козаків. А йому тоді було всього 33 роки…
“…Його більшовики зображували бандитом, а наші деякі українські історики змальовували анархістом, ворохобником, людиною, яка буцімто підняла повстання проти Директорії…”, – зазначав Роман Коваль у вступному слові.
До нього ще ніхто не підходив до вивчення історичної постаті отамана так об’єктивно, зважено, під українським національним кутом зору. Адже свідчення, зібрані дослідником у цій книзі, якраз і спростовують хибну точку зору на зеленівців як на збільшовичених анархістів, схильних до “ярмаркування по чужих кишенях”. Спогад полковника Армії УНР Всеволода Петріва про те, що лад у Дніпровській дивізії був зразковий, підтверджує протилежне. “То був не сон, – писав Всеволод Петрів, командир Гордієнківського полку Армії УНР. – Я бачив ці веселі, грізні лави… бачив Дніпровську дивізію, сформовану без одного кадрового старшини, але карну (дисципліновану. – Р. К.), як Січові Стрільці”, – свідчив Всеволод Петрів.
У своїй книзі Роман Коваль доносить до читача не тільки оцінки червоних окупантів і оточення Симона Петлюри, а й погляд на ті події жителів Трипілля, з якого московські палії зробили “одну майже головешку”. У праці читач може “почути” й голос отамана Зеленого, його вимову, його думку, адже в реставрації образу автор використав два його інтерв’ю, які у стародруках за 1919 рік розшукав його товариш Костянтин Завальнюк.
Доповнюють це видання і стаття про перебування Данила Терпила на засланні, написана нашим земляком, краєзнавцем Андрієм Зилем, й біографічний нарис місцевої журналістки Лариси Громадської про зеленівця, уродженця села Стайки, що на Київщині, добродія Петра Середу, і спогад члена Цупкому Осипа Думіна (Антіна Крезуба) про побиття більшовицької “кацапні” та зрадників у Воронькові партизанським загоном ім. отамана Зеленого. 
Завдяки майстерному викладу письменника книга читається на одному подиху, легко, захоплююче.
Варто нагадати, що пан Роман уже не вперше презентує у нашому місті свої книги. І не лише книги, а й фільми. Тож цього разу відбулася прем’єра документального фільму Романа Коваля та Олександра Домбровського “Отаман Ільницький”, в якому розповідається про командира Марківської сотні та Окремого Наддністрянського куреня Армії УНР, полковника Семена Ільницького.
На зустріч з істориком завітав й міський голова Анатолій Федорчук. Радісно. що Анатолій Соловйович, попри зайнятість, цікавиться українською історією – новими дослідженнями її маловідомих сторінок. А ось про майже абсолютну більшість наших освітян цього поки що, на жаль, не скажеш. З усіх персонально запрошених керівників та вчителів міських навчальних закладів у залі були присутні лише директор Бориспільської вечірньої школи Олександр Савченко та проректор Бориспільського інституту муніципального менеджменту Леонтій Сандуляк.
Такий “жест” байдужості важко зрозуміти.
По завершенню зустрічі люди ще довго не розходилися. А ті, хто не встиг придбати книгу “Отаман Зелений”, може це зробити в редакції нашої газети, попередньо звернувшись по телефону 067-734-95-80.
Бориспільська міська організація Всеукраїнського об’єднання “Свобода” висловлює вдячність працівникам виконавчого комітету Бориспільської міської ради за сприяння організації та проведенню зустрічі з істориком Романом Ковалем”. |
