Олександр Колянчук народився 2 квітня 1932 р. у с. Вілька-Тарновська на Холмщині. В 1947 р. розділив долю тисяч українських родин, депортованих у рамках операції “Вісла” на північні околиці Польщі. В 1956 р. закінчив Вищу аграрну школу в Ольштині. Активний член Українського суспільно-культурного товариства та Об’єднання українців у Польщі. Довголітній редактор україномовних програм обласного радіо, учитель та менеджер державних підприємств, співробітник наукових журналів, з 1998 р. – віце-президент Південно-Східного наукового інституту в Перемишлі.
За визнанням Олександра Колянчука, здобути правильні орієнтири на все життя допомогла йому киянка Марія Вовк, у минулому розвідниця Повстансько-партизанського генерала-хорунжого Юрка Тютюнника. Два місяці її побуту в хаті його батька під час німецької окупації, її розповіді про Визвольну боротьбу, про необхідність зберегти пам’ять про героїв, доглядати їхні могили, відроджувати зруйновані кладовища схвилювати його і спонукали стати на стежку відновлення історичної справедливості до борців за волю України, дбайливого ставлення до всього, що пов’язане з їхніми чистими іменами. Все те, що казала йому Марія Вовк, Олександр Колянчук і робив упродовж свого життя.
2000 року у Львові він захистив кандидатську дисертацію “Українська військова еміграція у Польщі (1920 – 1939)”. Він – автор багатьох книжок українською та польською мовами, ось назви деяких з них: “Незабуті могили” (Львів, 1993), “Генералітет Українських визвольних змагань. Біограми генералів та адміралів українських військових формацій першої половини ХХ століття” (Львів, 1995; співавтори М. Литвин та К. Науменко), “Internowani zolnierze armii UNR w Kaliszu 1920 – 1939” (Kalisz – Przemysl – Lwow 1995), “Cmentarz Prawoslawny na Woli w Warszawie. Groby ukrainskie. Przewodnik” (Warszawa, 2002; співавтор Р. Шаґала), “Увічнення нескорених. Українські військові меморіали 20 – 30-х років ХХ ст. у Польщі” (Львів, 2003), “Nekropolie i groby uczestnikow ukrainskich walk niepodleglosciowych w latach 1917 – 1921” (Przemysl, 2003), “Umarli, aby zmartwychwstala Ukraina” (Przemysl, 2007), “Ukrainscy generalowie w Polsce. Emigranci polityczni w latach 1920 – 1939. Slownik biograficzny” (Przemysl, 2009).
Чорні запорожці та Історичний клуб “Холодний Яр” щиро вітають високодостойного українця Олександра Колянчука з його 80-літтям.
Бажаємо Вам, дорогий пане Олександре, козацького здоров’я, довгих років, наповнених працею для України. Впевнені, що Ваша робота надихатиме наступні покоління українців, які нестимуть у майбутнє вічну пам’ять про незламних Борців за волю України.
Многая літа!
Від імені Товариства “Чорні запорожці” Роман БОРОВИК та Олександр СТЕЦЬ.
Від імені Історичного клубу “Холодний Яр” Роман КОВАЛЬ
На світлині Олександр Колянчук. Перемишль, 2007 р. |
