Шановні панове! Надсилаю вам кошти (1400 грн.), зібрані добровільними датками на українську справу. Взагалі, напис на скарбничці голосить про збір коштів
на пошук та увіковічення пам’яті воїнів ОУН та УПА (встановлення та будівництво пам’ятних хрестів, капличок тощо), але є люди, які даючи
кошти, наголошують, що датки не тільки на це, але й інші важливі аспекти української справи. Я щиро вдячний вам за ту справу, яку ви робите, як, зрештою, це всі свідомі
українці повинні робити. Тепер мало таких безкорисливих дій для суспільного блага.
Колись мій покійний батько, Юліан Конечний, досить відомий травник, по можливості, допомагав українцям у Криму, часописам “Дзвін Севастополя” та “Кримська світлиця”. Сподіваюся, що пан Микола Владзімірський пам’ятає та підтвердить це. Я стараюся продовжити батькову справу не тільки в справі лікування травами, але й у суспільній праці. Збираємо кошти, додаємо свої, відновлюємо могили, встановлюємо пам’ятні хрести, каплички в честь борців за волю України. Нам, звичайно, легше, ніж у Києві чи в
Криму, але цю роботу треба робити і тут, поки ще живі свідки тих драматичних подій.
Поставили капличку в селі Манява Богородчанського району на цвинтарі вояків УПА, де поховано біля сорока героїв (ніхто на знає точної кількості), а також високо в горах, на полонині Малиновищі, де були вишкільні табори УПА, збудована капличка “Всіх святих землі української” та встановлено хрест на могилі 9 невідомих вояків УПА. Це, напевно, найвище розташована капличка в Україні. Висота над рівнем моря 1100 м.
Я ще раз хочу схилити голову перед вами за ваші старання та дії. Бажаю вам твердого гайдамацького духу, міцного здоров’я та перемоги в нашій спільній боротьбі за українську Україну.
Тарас КОНЕЧНИЙ,
травник, депутат п’яти скликань Богородчанської районної
ради Івано-Франківської області від Конгресу українських націоналістів та ВО “Свобода”.
Подяка жертводавцям
Вельмишановний пане Тарасе! Щиро дякую Вам та невідомим жертводавцям на українську справу! Кошти ми отримали. Вашого сл. п. Батька, Юліана Конечного, пам’ятаю, адже він із середини 1990-х років передплачував “Незбориму націю”, жертвував на її підтримку. Ми з ним листувалися.
Радіємо, що й Ви йдете тією ж стежкою боротьби за Українську Україну, лікуєте живих, вшановуєте тих, хто загинув у боротьбі за нашу Батьківщину.
Роман КОВАЛЬ |
