Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Літопис Руїни. Липень 1660 р.


У липні 1660 р. Москва почала гарячково готувати похід на Польщу – цар прагнув відплатити за червневі поразки в Білорусі. Головні сили гуртувалися в Києві, в якому московська залога стояла від березня 1654 р. (попри вперті бої у 1658 – 1659 рр., українці так і не змогли вибити її з міста). Командувати походом на Польщу мав воєвода Василь Шерємєтьєв. З ним мало йти й союзне українське військо.
17 липня біля с. Кодаки, що під Васильковом, зібралася Рада Війська Запорозького з метою визначити порядок участі українців у московській виправі на захід. На Раду прибув і Василь Шерємєтьєв.
У найближчому оточенні Гетьмана Юрія Хмельницького вже тоді визрів задум розірвати Переяславський договір з Москвою, укладений у жовтні 1659 р. під її тиском. Для цього планувалося використати конфлікт між Московським царством та Річчю Посполитою.
Задум був такий: домогтися, щоб частина українського війська вирушила в похід окремо; коли ж почнеться генеральна битва, вичікувати і лише вдавати готовність приєднатися до московського війська, щоб змусити Річ Посполиту до переговорів про військовий союз на вигідних для України умовах.
17 липня на Раді Війська Запорозького Шерємєтьєв прилюдно виявив свою дикість. Дивлячись на образ Христа, він суворо “попередив його”: “Нє буду тєбя за Боґа-Спасітєля імєть, єслі ти каралєвства ляшков і караля в рукі мнє нє атдаш, штоби я іх вєлікаму царю нашему пєрєдал”.
Запорожці були вражені.
Впевнений у перемозі, Василь Шеремєтьєв не бажав ділитися славою з молодим Гетьманом, тож і погодився на його пропозицію вирушити в похід окремо. Українські ж полки, полковники яких мали промосковські настрої, Хмельницький спровадив до московського воєводи. Нехай з ним ідуть!
Мова про Переяславський полк Тимофія Цюцюри, Київський полк з наказним полковником Василем Дворецьким, Миргородський полк Данила Апостола та Полтавський полк Федора Жученка. Головним у ранзі наказного гетьмана Юрій Хмельницький призначив Тимофія Цюцюру.
По закінченні Ради, коли молодий Гетьман пішов, Василь Шерємєтьєв випалив: “Прілічна би таму ґєтманішкє єщьо ґусі пасть, а нє ґєтманавать”.
Звичайно ж! Це Алєксєй Романов “тішайший” міг бути володарем у 16 років, а Юрій Хмельницький, що в 18 років вже мав за плечима Києво-Могилянську академію, блискучих радників з Іваном Богуном на чолі й досвід боротьби за владу, внаслідок якої став Гетьманом 1659 р., не міг бути володарем. Отака “московська логіка”!
Юрієві переказали слова воєводи…
Відплата москалям була вже не за горами.
І за звіряче вбивство гетьманового свояка Данила Виговського, і заслання до Сибіру та відмову визволити другого свояка, Івана Нечая, і за “примус до миру” в Переяславі в жовтні 1659 року.
І за ці слова московського воєводи теж.

Сергій КОВАЛЕНКО
м. Київ



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ