Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Літопис руїни. Квітень 1660 р.


У квітні 1660 р. з Москви до Борисова, що в Білорусі, на переговори з урядом Речі Посполитої приїхали московське посольство й посольство українське на чолі з ніжинським полковником Василем Золотаренком.
Щоб “примусити до миру” Річ Посполиту, Москва розгорнула широкомасштабний наступ на неї через Білорусь. Московські залоги були розсаджені у замках зруйнованих ними міст Литовсько-Руського великого князівства аж до Берестя включно. Очолював окупаційні війська князь Іван Хованський, рід якого вийшов 1408 р. до Москви з Білорусі. Голос крові озвався в ньому у своєрідний спосіб – він залив кривавою повінню Батьківщину своїх предків.
Міста Литовсько-Руського великого князівства запекло боронилися. Московське військо застрягло біля Ляховичів, чотири тисячі оборонців якого зупинили 30-тисячне московське військо.
Військові дії сягнули меж північних теренів України. Південь теперішньої Білорусі віддавна належав до етнічної території українського народу. Ще 1918 р. все Прип’ятське Полісся із Брестом, Пінськом, Мозирем та Річицею входило до складу Київської та Волинської губерній Української Держави, бо його населення було переважно українським. У середині ж XVII ст. українці всуціль жили аж до Слуцька, Могилева та Мстислава. Вихідцями з Могилева, наприклад, були Нечаї, а з-під Мстислава походили Кривоноси. У Бихові народився полководець Богдана Хмельницького Филон Горкуша. Митрополити київські Йосип Тукальський та Варлаам Ясинський також були українцями з Берестейщини. Великою кількістю українців, що там жили, пояснюється порівняно легке входження за часів Хмельниччини теренів з названими містами до складу Української держави і суцільне покозачення її людності.
По здобуттю у грудні 1659 р. московськими військами українського міста Старого Бихова залишки військ Білоруського полку Української держави перемістилися на захід і вкоренилися у Слуцьку. Замість Івана Нечая, що потрапив у полон, полк очолив Денис Мурашко. Саме він і допоміг обложеним Ляховичам вистояти у нерівній боротьбі, безперервно нападаючи з тилу на розбійницьке військо Івана Хованського. І не було цим відчайдухам діла до того, що в жовтні 1659 р. український уряд уклав з Московським царством у Переяславі чергову угоду, зобов’язавшись вивести війська з Білорусі.
Не було їм діла й до того, що представник цього уряду Василь Золотаренко приїхав на переговори з Річчю Посполитою в Борисів. Напевно, наслухався Золотаренко московських докорів щодо дій його співвітчизників. У тому числі і їхніми зусиллями польсько-московські переговори було зірвано. В Речі Посполитої з’явилася надія на перемогу у війні, тож вона так і не прислала посольства на переговори до Борисова. “Примусити до миру” її не вдалося.
Через шість років по Переяславській Раді знесилена Річ Посполита стала для України меншим злом, ніж знахабніла від воєнних успіхів Москва. 1654 року Гетьман Богдан Хмельницький затягнув її до війни проти Речі Посполитої, а 1660 р. Денис Мурашко втягував Річ Посполиту у війну проти Москви.

Сергій КОВАЛЕНКО



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віра САВЕНОК (Чернігів) – 450 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 700 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ