Орест “Сибіряк” пішов на війну, продовживши справу свого героїчного та незламного роду.
9 червня 2025 р. на фронті під час евакуації побратимів загинув Орест Білінчук-Портяк-“Сибіряк”. Псевдо Орест узяв на честь діда, воїна УПА, який загинув через два місяці після народження сина. Про це повідомляє “Главком” із посиланням на Медичний добровольчий батальйон “Госпітальєри”, допис дружини полеглого воїна Юлії Білінчук-Портяк та Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.
“Ти обіцяв написати мені вірш, пам?ятаю, що назвав його «Моя кохана пахне соняшниками». Шкода, що не встиг...” – написала дружина Юлія 11 червня.
Орест Білінчук-Портяк-“Сибіряк” почав свій шлях у теробороні, потім перебував у лавах “Госпітальєрів”, згодом перейшов служити до бригади “Рубіж”. Під час виконання завдань неодноразово діставав поранення, не один раз виходив живим з важких бойових завдань, де гинула більшість. Знищив безліч ворогів, захищаючи нашу державу.
Його дід, воїн УПА Василь Білінчук на псевдо “Сибіряк”, прийшов у світ 1926 року в Жаб’ю, на Гуцульщині. У 1941 р. москалі виселили родину до Сибіру – окрім брата Дмитра, що був у підпіллі ОУН. У 1944-му Василь зміг із Сибіру добратися до Карпат, стає вояком УПА на псевдо “Сибіряк”.
Василь Білінчук вирізнявся значною фізичною силою, тому в сотні свого брата Дмитра “Хмари” був кулеметником, обходився без другого номера, все носив сам. Потім перейшов до СБ ОУН. Загинув у 1952 р., коли енкаведисти розстріляли його з кулемета, побоюючись брати в полон.
На момент загибелі “Сибіряка” його сину Василеві було ледь два місяці. Василь Білінчук-Портяк – видатний український новеліст (“Крислачі”, 1984; “У снігах”, 2006; “Охоронителі Діви”, “Вибір Скорого”, 2021). Автор сценаріїв фільмів “Нам дзвони не грали, коли ми вмирали”, “Атентат”, “Вишневі ночі”, “Нескорений”, “Залізна сотня”.
Помер 2 березня 2019 року.
Орест “Сибіряк” пішов на війну, продовживши справу свого героїчного та незламного роду.
Вічна слава полеглим за Україну! |
