 Ці слова поета Артема Лоїка два дні лунали в Холодному Яру, Смілі та Черкасах, де Роман Коваль 10 – 11 червня 2025 р. презентував книгу спогадів Юрія Горліса-Горського “Це було давно…”.
Сміляни і черкасці з ентузіазмом сприйняли пісні Артема Лоїка та Сергія Василюка, не раз підхоплювалися і стоячи вітали непересічних виконавців-військовослужбовців. А Олександр Шнайдер і Марія Щавелєва пречудово виконали чарівну мелодію братів-гуцулів “Аркан”. Валентина Коваленко прочитала мілітарну лірику, а кошти за продані примірники своєї поетичної збірки пожертвувала на придбання дронів (Роман Коваль пожертвував на ЗСУ 5000 грн – з коштів за продані книги). Про смілянського отамана Яблунька (Яблочка) прочитав поезію Анатолій Терещенко, який і був ініціатором вечора у Смілі.
Виступали смілянські хорові колективи “Заграва” і “Родовід”. Особливо порадувало, що за наполяганням Романа Коваля хор “Заграва” (художній керівник Олена Пітенко) повернув до свого репертуару історичну пісню на слова Тараса Шевченка “Посіяли гайдамаки в Україні жито”, яку раніше “Заграва” не раз співала на вшануваннях героїв Холодного Яру в Мельниках. Тілько часом увечері
Понад Дніпром, гаєм
Ідуть старі гайдамаки,
Ідучи співають:
“А в нашого Галайди хата на помості.
Грай, море! добре, море!
Добре буде, Галайда!” У Смілі під час виступу лідера гурту “Тінь Сонця” Сергія Василюка було проведено імпровізований аукціон, на якому продано мистецьки розмальований тубус відстріляного по москалях гарматного снаряда 152-го калібру – за 15500 тисяч гривень. Тубус задля цього привіз із фронту волонтер 93-ї бригади “Холодний Яр” Іван Лозовий, а передав йому командир гарматного підрозділу 93-ї Юрій “Горизонт”, козак Історичного клубу “Холодний Яр”.
Придбав тубус волонтер Віталій Бринзар з Горлівки, земляк Романа Коваля. Віталій вирішив округлити суму і дав за цінний експонат загалом 20000 грн.
Добродій Віталій подарував раритет Смілянському краєзнавчому музею, передавши його до рук заступниці міського голови Сміли Тетяни Карло. А ще на вечорі було зібрано 11870 грн, отже, разом 31870 грн (у Черкасах було зібрано 8822 грн). Усі кошти підуть на РУБпАК “Вирій” 241-ї бригади ТрО, де служить Сергій Василюк. Окрім того, частині Сергія подарував пульт для управління дронами Рамазан Таібов.
Промовляли Леся Островська, учасники українсько-російської війни Ігор Гаврищишин і Богдан Легоняк, заступниця міського голови Сміли Тетяна Карло і начальниця Черкаської РДА Валерія Яненко.
У Черкасах прийшли вшанувати героїв рідні полеглих за Україну, зокрема Лариса Стрілець, мама Ярослава Стрільця-“Тяжа”, і Тетяна Лісова, сестра полковника “Білотура”. Обом козакам 18 травня ц. р. відкрито пам’ятники на пантеоні в Холодному Яру.
Під час виступу у Смілі модератор зустрічі Роман Коваль нагадав, що пів року тому подавав міському голові міста пропозицію перейменувати одну з вулиць іменем сотника Армії УНР Андрія Глувківського, “зразкового старшини, – як під час боїв, так і в звичайних обставинах”, “і з національного боку цілком бездоганного”. Народився він у Смілі 12 червня 1894 року. Глувківський – науковець, педагог, перекладач, інженер-гідротехнік, ад’ютант командира 1-ї гарматної бригади легендарної 1-ї Запорозької дивізії Армії УНР, автор підручників для гарматників, лектор математики. Андрій Глувківський – один з героїв книги Романа Коваля “Багряні жнива Української революції”, написаної ще 20 років тому! На жаль, пропозицію Історичного клубу “Холодний Яр” у Смілі поки що не почули. “Звертаюся ще раз із пропозицією вшанувати свого земляка, учасника збройної боротьби за незалежність України, визначного науковця, бездоганного українця Андрія Глувківського в назві вулиці його рідного міста”, – сказав Роман Коваль і привселюдно передав нового листа заступниці голови Сміли Тетяні Карло. Коли Роман Коваль запитав смілян, чи хочуть вони ходити у Смілі вулицею Андрія Глувківського, близько двох сотень людей ствердно вигукнули: “Так!”
На пам’ять про Андрія Глувківського і всіх, хто загинув у боротьбі за Україну, Сергій Василюк виконав пісню Василя Лютого “Мчать козаки”. “Це було надпотужно! Це було по-українськи глибоко і круто”, – такий висновок народився в серці поетеси Валентини Коваленко, учасниці обох вечорів.
Щиро дякуємо за організацію гарних подій Олександрові Головченку, Анатолію Терещенку, Лесі Островській, Юлії Крапиві, офіцерам Національної гвардії Сергію Щербині і Володимирові Єсікову, які зі своїми родинами створили креативну групу підтримки. А за гарні світлини – Григорієві Юрику і Леонідові Ключнікову.
А завершуємо репортаж про добрі справи Історичного клубу “Холодний Яр” словами вірша Артема Лоїка: Ще б’ється наш Холодний Яр
Під плитами бронежилетів! Історичний клуб “Холодний Яр” На світлині Леоніда Ключнікова – Віталій Бринзар, Володимир Єсіков, Сергій Василюк, Сергій Щербина і Артем Лоїк. 
|
