19 січня друзі активно кпили над депутатами міськради Дніпра, які проголосували за повернення на карту міста імені російського співака Шаляпіна, “який був приятелем Тараса Шевченка”. Так, це епічна невдача, бо Фьодор Івановіч народився вже після смерті Тараса Григоровича. Припускаю, що той, хто писав обґрунтування, переплутав Шаляпіна і Щепкіна.
Подивився на всю перейменовану двадцятку. Тут є кілька проблем. Місто Дніпро в попередні раунди перейменувань активно вводило в топонімічний обіг імена героїв Визвольної боротьби, а тут, очевидно, під тиском ватного лохторату вирішило повернути звичні, ще совєтських часів, назви. І тому голова УГВР Кирило Осьмак та адмірал українського флоту Михайло Білинський покинули карту міста. Повернулися безсенсові топоніми (Каспійська) або неприйнятні ідеологічні (20-річчя Перемоги). Плюс дискусійні – Короленка, Співдружності, Платонова, Арсенальна.
Не можна прогинатися під вату. Вона не оцінить. І на виборах обере знову медведчуків, бойків та іншу гниль. Вони нікуди не поділися і просто чекають на прихід “освободітєлєй, які вже на кордоні з Дніпропетровською областю.
Наскільки знаю, перейменування в місті триватимуть. І тому треба ті імена, які зникли нині (генерал Армії УНР Олександр Удовиченко, Юрій Горліс-Горський, Докія Гуменна та ін.), повернути. Бо це про повагу до чину тих, які несли ідею незалежності крізь десятиліття.
Вахтанг КІПІАНІ, військовослужбовець |
