• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

27 грудня 1953 р. в с. Медведівці, на Чигиринщині, в сім’ї Воскобойників народився хлопчик, якого назвали на честь великого Кобзаря.
У п’ять років Тарасик знав напам’ять кілька віршів з “Кобзаря”. Декламував їх на дитячих святах, у клубі на концертах.
У дорослі літа став учителем географії та історії Медведівської середньої школи.
У 1977 р. Тарас одружився на сусідській дівчині Ользі Вакуленко, яка згодом стала вчителькою української мови та літератури тієї ж школи. Понад 30 років подружжя Воскобойників віддало вчительській праці.
Подружжя пустило у світ трьох синів – Всеволода, Максима та Мирослава. Всеволод прожив лише кілька днів, а Максима та Мирослава – слава Богу!  – виростили, дати хорошу освіту.
Тарас Воскобойник – один з перших борців за незалежність України на Чигиринщині. У 1997 р. він узяв участь у 2-му вшануванні героїв Холодного Яру, де познайомився з однодумцями з різних куточків України. Особливо подружився з членами рівненської делегації. Їхня дружба тривала до останніх днів його життя.
У 1998 р. Тарас став козаком Історичного клубу “Холодний Яр”, потоваришував з Романом Ковалем, Володимиром Захаруком, Тарасом Силенком, Олегом Куцином, та все ж його найпершим другом був Богдан Легоняк.
Тарас Воскобойник – учасник усіх наступних вшанувань Героїв Холодного Яру, багатолітній передплатник газети “Незборима нація”.
19 серпня 2024 р. наш друг відійшов до предків на Луки Сварожі.
Похований у рідній Медведівці на центральному цвинтарі, поряд з батьками.
27 грудня – перший день народження, який Тарас не зміг відсвяткувати у колі друзів...
Сумуємо.
Вічна пам’ять!

Історичний клуб “Холодний Яр”