• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

Від творчої спадщини скульптора Михайла Гаврилка мало що збереглося – зловорожа Москва десятиліттями нищила його роботи...
В Одеському історико-краєзнавчому музеї виставлено тоноване погруддя Тараса Шевченка. Його Михайло створив 1919 року в Полтаві.
У Державному музеї історії міста Болехова ім. Романа Скворія зберігається оригінал роботи Гаврилка – скульптура “Голова Прометея” (Болехів, 1911; гіпс). Езкіз “Голови Прометея” належить онукові мистця Орестові Абрагамовичу. Гостюючи в нього з кобзарем Тарасом Силенком, ми могли доторкнутися до цієї реліквії.
Орест Абрагамович може похвалитися й іншою роботою свого діда – гіпсовою плоскорізьбою “Тарас Шевченко” у формі образу в рамах. Виготовлено її 1913 року в Болехові в будинку Наталії Кобринської в кількості 100 примірників. Зберіг її Юліан Русин, у помешканні якого мешкав Михайло від 1910 року. 20 липня 1958 р. добродій Русин віддав цю роботу вдові митця Олені Гаврилко (бабусі Ореста Абрагамовича).
Низка робіт майстра зберігається в Державному історичному музеї міста Львова. Мова про металеві плакетки із зображенням Тараса Шевченка та керамічні медальйони із зображенням Тараса Шевченка переважно 1911 року виготовлення.
У фондах Миргородського краєзнавчого музею знайдено Гаврилків малюнок Павла Пищимухи. Його Михайло створив олівцем 1906 року. Є в музеї і портрет Софії Павлівни Пищимухи (виконаний того ж року олійними фарбами).
І ось знайдено ще одну роботу Михайла Гаврилка...
Якось на вченій раді Львівського національного університету ім. Данила Галицького (мало б бути “короля Данила”) доктор медичних наук, професор Борис Тарасович Білинський повідомив доктора медичних наук, професора Ореста Абрагамовича, що в нього вдома зберігається погруддя Тараса Шевченка. Це погруддя Михайло Гаврилко на початку ХХ ст. (у Чернівцях) подарував історикові Миронові Кордубі, дідусеві Бориса Білинського, батька його мами Стефанії.
У Чернівцях Мирон Кордуба мешкав до 1918-го, а Гаврилко – щонайменше улітку 1913-го та в січні – лютому 1914 року (у моїй книзі про Гаврилка опубліковано його листи з Чернівців з відповідними датами). Там Михайло творив проєкт пам’ятника Тарасові Шевченку для Києва – до 100-ліття з дня його народження.
Дивлячись на образ, який зберігся в родині Мирона Кордуби, звертаєш увагу на гнівно-закличний погляд Тараса Шевченка. І згадуєш вислів Гаврилка, що “кожне слово Шевченка-пророка паде, як стріла божого грому, [ведучи] в шалений бій найпалкіші серця найкращих синів Україні за неї, і повергає в переполох і метушню її «недолюдків» – зрадників і ворогів”.
Подяка Борисові Білинському за збережений скарб!
Слава Михайлові Гаврилку!

Роман КОВАЛЬ, автор книги “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” (Київ, 2011)
Світлина Ореста Абрагамовича