Телеграм приніс новину: росіяни спалили дитячий садок і сусідню хату в селі Білий Колодязь поруч із м. Вовчанськом. І згадалося... З Юрієм Юзичем продовжуємо реконструювати біографії наших “подєбрадців”. Дійшла черга і до підстаршини Івана Івановича Ткаченка із с. Білої Криниці Вовчанської громади на Харківщині, лицаря Залізного хреста (ч. 425).
Мене вразив такий епізод... “Ніколи не забуду, як мене, найменшого в родині, – згадував молодший брат Борис, – Іван любив і навчав любити Україну. Одного разу він дав мені вірш Івана Франка «Не пора, не пора» і сказав: «Вивчи напам’ять – отримаєш від мене гарний дарунок, як не вивчиш – вибачай». І я вивчив. Коли ж оповідав вірша з пам’яті, він пригорнув мене, поцілував і дав обіцяний цінний дарунок”.
А в прощальному слові брат Борис стверджував, що Іван Ткаченко був підвищений до “хорунжого панцерного залізничного куреня”, а також що він служив в особистій охороні Головного отамана Симона Петлюри. Борис писав: “Під кінець 1919 р. [Іван] зустрівся зі своїм братом Олександром – машиністом вантажного потягу на тому самому відтинку фронту. Зустріч була радісною, але короткою. Під час останніх тяжких боїв брати розгубилися. У грудні 1920 р. брат Іван був інтернований у таборі м. Страдом у Польщі і пробув там до травня 1921 року”. Саме тоді він – після наполегливих пошуків – знайшов брата Олександра, який працював машиністом залізничного вузла. Довідавшись, що той хоче повернутися на Батьківщину, окуповану москалями, щоб допомогти стареньким батькам та школярам братам і сестрам, Іван намагався відговорити брата, та марно. Олександр повернувся, закінчив Харківський технологічний інститут, працював головним інженером-архітектором у Харкові, а 1937 року його заарештували і за ним і слід пропав.
Іван Ткаченко похований у м. Міннеаполісі на цвинтарі Сансет Меморіал-Парк, поруч із генералом-хорунжим Костянтином Смовським.
Маємо мрію зібрати усі оновлені (виправлені і розширені) біографії з трьох томів нашого видання (Коваль Р., Моренець В., Юзич Ю. “«Подєбрадський полк» Армії УНР”) в один том.
А для цього нам треба встояти в боротьбі з лютим ворогом, проти якого сто років тому боролися герої нашої енциклопедії Визвольної боротьби “«Подєбрадський полк» Армії УНР”). Роман КОВАЛЬ
Придбати т. 2 і т. 3 згаданого видання можна тут: http://otamania.in.ua
patreon.com/otamania 
|
