 З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті 29-та сесія Краснолуцької сільської ради Миргородського району Полтавської області ухвалила перейменувати у селах громади 22 об’єкти топоніміки, які донедавна звеличували СССР і державу-окупанта Росію.
“Назви російських і радянських топонімів мали на меті пригальмувати розвиток української ідентичності. Російсько-українська війна, розв’язана заради упокорення нашої нації нагадує: тільки раби можуть називати свої вулиці, площі і проспекти іменами та подіями завойовників”, – наголосили у Полтавському офісі УІНП.
Услід за крейсером “Москва” депутати Краснолуцької громади послали назви, що звеличували льотчика Чкалова, військового злочинця Ніколая Ватутіна, учасника військової операції більшовицької Росії з окупації у 1919 – 1920 рр. держави “Бухарський емірат” Павла Корзуна; окупанта із Самари Владіміра Овсяннікова; комсомольця Олега Кошового.
У с. Римарівці прибрали топонімічні імперські маркери, які прославляли російську диверсантку Космодем’янську та звеличеного Сталіним російського біолога з Рязанської губернії Мічуріна, й повернули історичні назви цим вулицям – Залужанська і Загребельська. У селі Сватки з’явилася вулиця Козацька.
Перейменували і вулиці на честь російського космонавта Гагаріна.
Вулицю і провулок Першотравневі у с. Красна Лука перейменовано на честь гранатометника Віталія Потапенка, що поліг на Донеччині в бою за Україну.
Топонімічну мапу с. Бірки очищено від вихідця з Алтайського краю, члена ЦК КПРС й зюганівської КПРФ, радянського космонавта Гєрмана Тітова. З ініціативи Олега Пустовгара у назві цієї вулиці тепер пошановано родину Онацьких: уродженця с. Бірки, українського історика і педагога Дометія Онацького та його сина – борця за незалежність у 20 ст. Євгена Онацького, науковця і журналіста, діяча ОУН.
З ініціативи Олега Пустовгара, в Римарівці вулицю діячки ленінського комсомолу Лялі Убийвовк перейменували на честь вихідця з цього села, письменника і педагога Петра Одарченка.
Стерто з топоніміки с. Римарівка ім’я Антона Макаренка – педагога-сталініста, організатора комуністичної дитячої колонії ім. Горького в с. Ковалівка, очільника комуни імені чекіста Фелікса Дзержинського у с. Новий Харків, начальника відділу сталінських колоній НКВС УРСР (1935 – 1937), керівника колонії НКВС № 5 у Броварах. Натомість з ініціативи Пустовгара увічнено пам’ять священика і настоятеля Свято-Покровського храму Православної Церкви України с. Римарівка о. Леоніда Василенка.
У с. Хитці більше не прославляють трубадура російської імперії Пушкіна, який виправдовував воєнні злочини російської армії, заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність, паплюжив гетьмана Івана Мазепу.
На жаль, до проєкту рішення сільради не імена земляків, які виборювали незалежність понад сто років тому. У громаді поки “не доросли” до потреби їх увічнення. Йдеться про уродженців с. Ціпки Павла Чижевського (міністра фінансів УНР) та його синів: Григорія Чижевського – міністра внутрішніх справ УНР; і Миколи Чижевського – науковця-металурга, підполковника артилерії Армії УНР.
Обійшли увагою і Павла Крата – уродженця села Красна Лука, поета, прозаїка, перекладача, журналіста, активіста РУП, політичного, релігійного та громадського діяча. Не вшанували й Юрія Ордановського – уродженця Римарівки, підполковника Армії УНР, командира 2-ої бригади кінної дивізії Армії УНР.
Полтавський офіс УІНПв Красній Луці
На світлині – Віталій Потапенко, іменем якого названо вулицю 
|
