Тарас Силенко надавав пісні сакрального значення, вважав, що саме пісня може бути пророчою та актуальною у всі часи. “Пісня – це можливість щось донести сокровенне, важливе до душі слухача, – був переконаний кобзар. – Пісня – це і молитва до Всесвіту, до Творця. Я вірю в силу слова, у силу думки, а коли ще підсилено музикою, то вкладається потужна енергетика, потрібний образ, і тоді відбувається максимальний вплив на простір. Це, звичайно, і велика відповідальність виконавця”.
“Улюбленою є та пісня, над якою тільки працюєш, яку перший час виконуєш, – ділився бандурист. – Та пісня найрідніша на початковому етапі, найближча, бо вона, немов немовля, ось-ось тільки народжується і їй треба приділити більше уваги, витратити більше емоцій, енергії…”
“Пісні мають велику силу! Адже навіть там, де споконвічні українські землі не входять до складу України, люди забули материнську мову, коли звучить українська пісня, то виявляється істинна душа людини, стає зрозуміло, хто були батьки теперішнього «росіянина». Таке можна спостерігати на Кубані… Тому пісні – це те, що стоїть поперек горла всім, хто хоче ввести другу державну мову, переписати нашу історію, знищити Українську державу”, – розповідав про те, що його хвилює, Тарас Силенко.
І попри те, що репертуар кобзаря переважно войовничий, переплетений історичними подіями, від нього випромінює якесь незбагненне світло і любов до Всесвіту. Від його імені не просто “віє Силою”, як сказав дослідник історії України Роман Коваль, а могутністю і величчю українських перемог, козацьких звитяг, впевненістю в національно-культурному відродженні України. Кожна пісня Тараса Силенка додає впевненості в завтрашньому дні, віри у світле майбутнє в нашій Україні. Лариса ГРОМАДСЬКА, Історичний клуб “Холодний Яр”
Київщина На світлині – Тарасові друзі біля пам’ятника кобзареві в Холодному Яру. Червень 2022 р. 
|
