| Передплата |
Untitled Document
“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.
|
|
| Історії від шестикласника |
Я навчаюся в шостому класі Панютинської школи №2, що на Харківщині. Останнім часом захопився історією. Записую від рідних розповіді про давні часи.
Цю історію мені розповів тато, Деркач Віктор Терентійович, 1958 р. нар., мешканець селища Панютине Лозівського району Харківської області, а йому – його бабуся, Малюта Олена Дмитрівна, 1912 р. нар., із с. Ярмолинці (нині Хмельницької області). “В селі жила сім’я, – розповідала Олена Дмитрівна, – матір і два сина. Хлопці були не одружені. Вони воювали за Україну в УПА. На них хтось доніс голові колгоспу, той передав далі і в село приїхали емґебісти у вантажній машині. Оточили хату. Повстанці почали відстрілювалися. Врешті-решт, емґебісти підпалили хату. Старший син попрощався з матір’ю та братом, а тоді застрелив їх і себе. Вони не хотіли здаватися живими”.
А цю історію переповіла мені мама, Деркач (у дівоцтві Мельник) Антоніна Михайлівна, 1959 р. нар., мешканка селища Панютиного. Їй розповіла бабуся, Зуб Галина Харитонівна, 1923 р. нар., хутір Водолазький Близнюківського району Харківської області. Був 1932 рік. На хутір Водолазький приїхали радянські активісти і почали забирати в людей їжу. Мій прадід Харитон заховав мішок борошна під стріху. Активісти штрикали залізними щупами і знайшли те борошно. Дякувати Богу, Харитона і його сім’ю не вигнали з хати, як інших людей.
І цю історію мені розповіла мама, а їй – брат, Мельник Борис Михайлович, уродженець селища Високий Харківського району Харківської області, 1937 р. народження. В часи Другої світової війни Харківщину зайняли німецькі війська. Борисові тоді було 6 – 7 років. Разом із товаришем він ходив селом, шукаючи їжу. Німці часто пригощали їх шоколадом. Одного разу біля малого Бориса зупинився німецький мотоцикліст, щось сказав, дав плитку шоколаду, ще й портупею подарував. Борис взяв її і пішов вулицею, розглядаючи. Мимо нього йшов інший німецький солдат. Побачивши портупею, зажадав, щоб хлопчак віддав йому, а той не захотів віддавати, тоді німець пустив автоматну чергу над його головою. Борис злякався і кинувся тікати. Після цього випадку він погано говорив.
Висновок мій такий: і радянська влада, і німецька однаково чинили звірства проти українців. Росія хоче змінити історію, але правда живе.
Станіслав ДЕРКАЧ, учень шостого класу
сел. Панютине на Харківщині
|
|
| Подяка |
Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”! Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 300 грн
Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віктор ДРУЗЬ (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн.
Передплачуйте газету “Незборима нація”
Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!
|
|
