Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2022 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


“Шаблями й багнетами”


“Шаблями й багнетами”

125 років тому, 28 січня 1897 р. в м. Городні на Чернігівщині народився Іван Ремболович, отаман півсотні Вільного козацтва, начальник зв’язку 1-ї Запорозької дивізії та штабу Дієвої армії УНР, командир ударної частини УПА Юрка Тютюнника, командир саперного куреня дивізії “Галичина”, підполковник Армії УНР.
У книзі “Іван Ремболович” Роман Коваль, розповідаючи про Другий зимовий похід, писав: “5 листопада [1921] в Жубровичах Ремболович подав начальникові штабу рапорт із проханням звільнити його з посади начальника оперативного відділу Київської дивізії та дозволити сформувати з охочих ударну частину, яка б нападала вночі на московські частини, розміщені в селах. Причиною такого рішення було, напевно, те, що штаб Київської дивізії мав лише номінальне значення, все визначав Тютюнник. З таким станом речей могла погодитися тільки пасивна людина (…) Ремболович ж без діла сидіти не міг. Бій для нього був радісною пригодою, способом життя, можливістю знищити ворога”. 
І ось історик Юрій Юзич знайшов в архіві цей рапорт. Написаний він російською мовою (очевидно, це копія, тобто переклад зробили окупанти). Датований 9 листопада. Прізвище “Ремболович” двічі подане як “Рембалович”. Ось його текст у перекладі українською мовою (публікуємо вперше): “Начальнику штабу Київської дивізії. Рапорт. Будучи знайомий з веденням партизанської війни ще з 1917 року, вважаю за необхідне проводити рішучі і сміливі нічні напади на місця, де стоять більшовицькі частини. Такі нальоти тяжкі і вкрай втомлюють людей, і робити їх усією частиною цілком неможливо, а відривати яку-небудь частину також неможливо, бо ця частина, зробивши такий наліт, [потім] йде разом зі всією частиною в бій і несе охорону і, таким чином, їй доводиться нести подвійну службу. На підставі викладеного вважаю необхідним, щоб при дивізії були ударні частини, обов’язками яких було б здійснювати нічні нальоти і всілякі обходи ворожих сил. Додаючи до цього штат ударної групи, прошу Вашого клопотання про дозвіл мені сформувати таку частину. Підполковник (Ремболович)”.
У лівому куті зверху зазначено: “Начальник Оперативного Відділу Штабу Київської дивізії 9 листопада 1921 року, № 3”, а нижче: “Резолюція. Доручаю [під]полковнику Ремболовичу сформувати ударні групи і просити про затвердження командиром. 7/ХІ-21 (підпис) Янченко” [ЦДАВО України. – Ф. 4. – Оп. 1. – Спр. 569. – Арк. 60].
“Тютюнник дозволив начальникові оперативного відділу сформувати ударну групу… – читаємо далі в книжці Романа Коваля. – Для початку Ремболович поїхав з розвідкою на село Бондарівку, напевно, хотів до хлопців пригледітися – хто чого вартий.
Недільного ранку відділ з 15 кіннотників і 8 підривників в’їхав до Бондарівки, не зустрінувши жодного чужинця. Біля церкви, де відбувалася служба Божа, розвідники побачили кількох осідланих коней, прив’язаних до плоту. Ремболович і сотник Хмара почали розпитувати селян, чиї коні. Один селянин, підморгнувши, відійшов. Ремболович – за ним.
– Пане повстанцю! – звернувся чоловік. – Тут є кілька москалів, вони тепер у церкві, серед них є комуніст – його можна пізнати по червоній шапці. Він чимало українців розстріляв власноручно. Сільський староста також запроданець московський.
Ремболович поділився новинами з Хмарою. Вирішили чекати на закінчення служби – не вриватися ж до церкви зі зброєю.
Через годину люди почали виходити з церкви. Комуніста виявили одразу – по червоній шапці. Сотник Хмара підійшов до нього. 
– Товаришу, ви заарештовані!
– Што-о-о?! – вигукнув комуніст. – Кто мєня смєєт арєстовивать?! Да ви знаєтє, кто я такой?!
 – Знаю, – відповів сотник Хмара, – ти комуніст, а я українець!
«…І міцний кулак сотника Хмари опустився на хижу московську твар комуніста. По переведенні обшуку в його кишені був знайдений реєстр осіб, яких він власноручно розстріляв: число їх доходило до 53».
Забравши із собою москалів, розвідка рушила на село Піски, де й приєдналася до Київської дивізії. На підставі вироку польового суду вбивника повішено в селі Пісках. «Характеристичним було, – зазначав Іван Ремболович, – що всі московські частини, які нам зустрілися за цей час, складалися винятково з москалів…» Щодо полонених, то вироки повстанського суду виконував ар’єргард Волинської групи – виконував «шаблями й багнетами»”.

Владислав КАРПЕНКО

  



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Віктор ДРУЗЬ (с. Зорине, Сумщина) 260 грн.
  Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (Калуш) – 300 грн.
  Олександр РОМАЩЕНКО (дід Карбала, с. Цвітна, Кропивниччина) – 600 грн.
  Український конгресовий комітет Америки (відділ на Лонг Айленд) – 500 ам.  дол.




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ