Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2020 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Слава воїнам УНР і УПА!


Слава воїнам УНР і УПА!

На кордоні Житомирської і Рівненської областей, у лісі між Городницею і Сторожевом, 18 липня, у 75-річчя останнього бою генерала УПА, легендарного повстанського отамана Івана Трейка-“Немо” відкрито пам’ятний знак на місці його останнього бою, який відбувся 18 липня 1945 року.
Зібралося добірне товариство з різних куточків України: Києва, Львова, Вінниці, Житомира, Рівненщини, Луганщини, Вінниччини, Новограда-Волинського. Виступили лідер ВО “Свобода” Олег Тягнибок, керівник “Національного корпусу” Андрій Білецький, голова Житомирської обласної організації ВО “Свобода” Сидір Кізін, історик Богдан Галайко, земляки повстанця із с. Старостинців, представники місцевої влади, зокрема в. о. міського голови Новограда-Волинського Олена Пономаренко, митці, краєзнавці та керівник Луганської “Просвіти” з м. Сватового Євген Дзюба, який знімає документальний фільм про командирів і генералів УПА, зокрема і про Івана Трейка.
Вінницьку делегацію очолив один з ініціаторів побудови пам’ятного знака Володимир Барцьось, депутат Вінницької обласної ради. Він сказав: “Життєпис Трейка – це героїчний змаг за волю України в добу Визвольної війни 1917 – 1920-х рр., служба в розвідці УНР у 1930-х, участь в УПА «Поліська Січ» та УПА Романа Шухевича в 1940-х. Життя і чин Івана Трейка – це виконання заповітів Тараса Шевченка «І вражою злою кров’ю волю окропіте». Прийде час, і про боротьбу Трейка зніматимуть фільми та писатимуть художні твори. Але для цього нам потрібно перемогти… Це буде найкраща пошана пам’яті наших лицарів”.
Слово від Проводу ОУН(б) виголосив редактор газети “Шлях перемоги” Віктор Рог. “Іван Трейко-«Немо», – сказав він, – був легендарною особистістю. «Марафонець» у боротьбі за незалежність рідного краю, він чверть століття не складав зброї, не зневірювався і не опускав рук. Не знаю, чи він сам обрав собі таке псевдо, чи його ним наділили побратими, але воно напрочуд точно відображає сутність цієї постаті. Невловимий і невидимий «Ніхто» виникав «нізвідки», завдавав дошкульних ударів і зникав «у нікуди». Навіть фотографії його до сьогодні не можемо знайти… Низький уклін, генерале!”
Дякуємо всім, хто долучився до вшанування. Дякуємо Новоград-Волинському братству ОУН-УПА ім. Романа Шухевича, яке втілило цей задум у життя, та Володимирові Барцьосю, який чимало зробив для вшанування пам’яті Івана Трейка. Пошана жертводавцям: Руху опору капітуляції, Центрові національного відродження ім. Степана Бандери, ГО “Коло Честі”, Андрієві Левусу, Вікторові Рогу, Романові Піняжку, Сергієві Пантюку, Олегові Курському, Юрієві Михальчишину, Вікторові Весельському, Василеві Устимовичу, Олександрові Шадурі, Максимомі Камінському, Іванові Соляру, Тетяні Ціклаурі, Антонові Перелигіну, Олександрові Кулику, Геннадієві Зарубі, Іванові Москальцю, Михайлові Сеньківу, Юрієві Ковальковському та усім небайдужим, хто підтримав цю ініціативу!
На День Незалежності, 24 серпня, Володимир Барцьось з однодумцями планують відкрити меморіальну дошку Іванові Трейку в його рідному селі Старостинцях Погребищенського району Вінниччини.
Козакам слава!

Історичний клуб “Холодний Яр”

  



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ