Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2020 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Свято Наталії Кобринської


“Росте могутній дуб Івана Франка біля пам’ятника Наталії Кобринській, а вона, в буйних коралях, вишиваній сорочці, з таким самим поглядом, як і він, дивиться на своє місто, яке стало її кафедрою, з якої говорила з Україною, світом”. Так закінчує Роман Горак есе “Пустинь Кобринської”. І такими ж словами та вітальними виступами представника Болехівської міської ради, гостей з Івано-Франківська розпочалося в Болехові 26 січня свято пам’яті української письменниці, яка 100 р. тому відійшла в інші світи. Похована на цвинтарі в Болехові.
Перед учасниками свята постають останні роки життя Наталії Кобринської в Болехові, серед них є радісні та щасливі: співпраця з “Просвітою”, молодіжним руханковим товариством “Соколи”, з о. прелатом Володимиром Сухим, катехитом о. Андрієм Галандюком, з адвокатом Ґедимином Лисинецьким, суддею Григорієм Лучаківським, скульптором Михайлом Гаврилком, який творив у Болехові образ Тараса Шевченка в гіпсі, глині, металі…
Перша світова війна. Наталія Кобринська – свідок приходу в Галичину одвічного ворога нашої землі, який стоптав у Болехові працю української громади, знищивши будинок, де працювали “Просвіта” й молодіжні товариства. Російська армія по-звірячому нищила все, що пахло українським духом.
Наталія Кобринська пише воєнні новели. В одній з них передає свою мрію про незалежну Україну в образі герба із золотим плугом, що символізував би високий добробут українського народу та розвій його культури.
1918-й. Письменниця вітає народження ЗУНР. Запеклі бої стали для неї сигналом до праці: вона готує бандажі для поранених, збирає кошти для Червоного Хреста… Відступ Галицької армії став для неї горем. Разом з болехівчанами готує свячене для українських вояків, які покидають Болехів. Це було на Великдень. Тоді вона скаже прощальне слово. І це була її остання промова…
Ось спогад вчительки Євгенії Дригинич про смерть письменниці: “1920 рік. Останній раз була Наталія Кобринська (вже нездорова) в нас на другій Святій вечері перед Йорданом. На саме свято вже до церкви вона не прийшла. Ще декілька днів опісля ми відвідували хвору письменницю (…) Важко хвора на тиф Кобринська помирає. Всі українці Болехова в дуже морозний день відпровадили Її на місце спочинку. Кобринська хотіла, щоби на її гробі були написані слова: «Мене вже серце не болить». Ми так і зробили. Не боліло її вже серце, бо бачила, що багато жінок пішло за Її кличом” (Львів, 27 червня 1961 р.).
26 січня, на святі Наталії Кобринської на її пам’ять звучали стрілецькі пісні. Закінчилося свято фрагментом із фільму “Дивосвіт Наталії Кобринської” (за спогадом О. Дучимінської про могилу письменниці), віршем Марти Чопик “Журливо хмари сльози ронять”, піснею “Мене вже серце не болить” та виходом зі свічками на сцену всіх учасників свята. А в залі линула пісня Богдана і Левка Лепких “Чуєш, брате мій…”.

Лариса ДАРМОХВАЛ
Болехів



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ