Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2020 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Він заповів нам берегти історичну пам’ять


11 грудня 2019 р. в Будинку письменників у Києві відбувся вечір пам’яті видатного українського етнопсихолога, етнографа і педагога Володимира Куєвди. 22 листопада йому виповнилося б 75 років…
Володимир Терентійович Куєвда народився в с. Засупоївці Яготинського району на Київщині. Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Працював у Товаристві “Знання”. Був першим заступником голови Товариства української мови ім. Тараса Шевченка. Захистив кандидатську дисертацію із психології. Очолював лабораторію історичної психології Інституту психології ім. Григорія Костюка Академії педагогічних наук України.
Володимир Куєвда стверджував, що народні традиції і звичаї, фольклор є чинником, що обумовлює як психічний розвиток окремої людини, так і стереотипи поведінки, етносоціальні настанови, ментальні вияви цілого етносу.
У творчому доробку науковця – праці, присвячені проблемам формування світоглядно-ціннісних орієнтацій, історичної пам’яті, етнонаціональної свідомості, дослідження формування національної свідомості особового складу українського війська. Науковим підсумком його життя стала монографія “Міфологічні джерела української етнокультурної моделі: психологічний аспект”.
– Це був справжній українець, який передавав нам дух перемоги, – сказав про Володимира Куєвду журналіст Тарас Марусик, модератор вечора.
У Будинку письменника зібралися друзі, колеги та учні видатного українця. Їхні спогади створювали портрет Володимира Куєвди. Радіожурналістка Емма Бабчук пригадала, як на початку 1990-х “ліваки”, працівники радіо, влаштували гучний шабаш проти української мови, зокрема і її передач, у внутрішньому дворику Українського радіо. І раптом телефонний дзвінок: “Це Володя Куєвда. Я з вами”.
Володимир Куєвда був теплою і сердечною людиною, мав дивовижний художній смак. Він говорив: “Без мови ми не є самі собою. Без народної пісні ми не ми. Без цього ми не відбудемося як держава”. А ще він різьбив по дереву. Ходив колядувати, зокрема з Тарасом Силенком і Романом Ковалем колядували у Трипіллі, в онучки отамана Зеленого Катерини Булавин.
Перекладач із французької Євген Луняк із Ніжина розповів, що Володимир Куєвда відзначався гострим розумом і тактовністю. За виступ у Чернівцях на фестивалі “Червона рута” його звинуватили в антирадянщині й звільнили з роботи. Він зміг поновитися лише за рішенням суду.
Роман Коваль згадав, як в одній телестудії зійшлися Володимир Куєвда, Галина Лозко та американський професор Джордж Грабович, який хотів накинути нам чужі цінності. Куєвда і Лозко вщент розгромили чужого авторитета. Грабович мусив тікати зі студії. “На останній науковій конференції, – вів далі промовець, – Володимир Куєвда процитував концептуальну тезу наших ворогів: «Забуття минулого – ознака політкоректності». Так міг сказати тільки злочинець, який не хоче, щоб його злочини пам’ятали. Якщо ж така позиція формується на державному рівні, значить, хтось бажає стерти з пам’яті злочини його народу проти нас, українців. Вороги прагнуть, щоб ми забули свої могили і свою славу. Вони хочуть, щоб ми забули про Голодомор, але пам’ятали про Голокост. Нагадав Куєвда і вислів одного такого «діяча», Олександра Роднянського, колись власника телеканалу «1+1». Он як він висловився про нашу Батьківщину: «Територія, яка поки що називається Україна». Записав я до свого щоденника і таку фразу Куєвди: «Фольклор – це літопис, це народне вчення, народна мудрість»”.
Роман Коваль схарактеризував Куєвду: “Це найпотужніший український інтелект, який я зустрічав у своєму житті. Куєвду можна було випустити на будь-який дискусійний майданчик, проти будь-якого противника, нехай із найвищими академічними кваліфікаціями. І можна було не хвилюватися. Ми знали: наш Куєвда переможе їхнього авторитета. Не просто переможе, а розіб’є, розтрощить, розпорошить, пустить за водою і вітром. І зробить це спокійно, елегантно, з усмішкою, майже ввічливо”.
Заслужений артист України кобзар Тарас Силенко виконав пісні й також поділився спогадами. Володимир Куєвда любив жартувати, розігрувати. Дуже добре знав діалекти української мови. Слухаючи розмову тієї чи іншої людини, міг визначити, з якого району (навіть із села!) вона походить. Якщо під час поїздки помічав цікаві віконниці чи різьблення, зупинявся, спілкувався з господарями, розпитував.
Інженер-підприємець із Ніжина Микола Шкурко зазначив, що Володимир Куєвда був ідеологом українського державотворення. Лікар Володимир Рижак нагадав, що Куєвда був кандидатом у майстри спорту з класичної боротьби і кандидатом у майстри спорту з греблі на каное. Крім того, володів навіюванням, міг би бути лікарем.
Про велич особистості Володимира Куєвди говорили доктор педагогічних наук Сергій Болтівець, доцент Віталій Радчук, професор Оксана Яремчук, доктор психологічних наук Вадим Васютинський та інші визначні науковці.
Друзі та колеги переглянули фільм про Володимира Куєвду (реж. Іван Сергієнко).
Було запропоновано провадити періодичні наукові читання пам’яті Володимира Куєвди і заснувати Інститут української етнічної психології ім. Володимира Куєвди.

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, Історичний клуб “Холодний Яр”



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ