Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2020 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Козацька відповідь


Козацька відповідь

У справі полтавського отамана Пилипа Садового я знайшов цікаві документи, вилучені будьонівцями під час арешту отамана в с. Богданівці на Полтавщині 21 січня 1921 року: “Наказ Революційної військової ради робоче селянської червоної армії козакам петлюрівської армії” і “Козацька відповідь на наказ Революційної Ради робочо-селянської червоної армії від 10 червня 1919 р.)”. Пропоную читачам “Незборимої нації” ознайомитися з цими повчальними документами.

Наказ Революційної військової ради робоче-селянської
червоної армії козакам петлюрівської армії

Петлюра і вся його армія розбита. Всі бандіти, повставші протів радянської влади на Україні, знищені, частина їх поводирів розстріляна, частина заклятих ворогів трудящихся вкупі з прихвостнями збіжали до г.[осподіна] Денікіна на Дон. У ворога радянської влади недосталось ніякої надії. Ви обступлені зі всіх кінців, Революційна військова рада армії наказує вам всім, підманутими Петлюрою і іншими приспішниками багатіїв, кулаків, негайно припинити свої надії, здати зброю і вислати делегацію з білим прапором.
Знайте: Роб. сел. влада і її могуча червона армія помилує вас, дасть вам вільний проїзд додому. Ми знаємо, що ви одурені вищими начальниками. Поки ми ждемо, но майте на увазі, що як ви невиконаєте наказу, то нікому помилування не буде.
Р. Р. (Революційна рада. – Ред.)

Козацька відповідь на наказ Революційної Ради
робочо-селянської червоної армії від 10 червня 1919 р.

Брехуни вищого московського батька сини та й ви з ними! Українська армія під проводом батька Петлюри за 15 день з боєм дійшла від Кременця до Деражні – 200 в.[ерст] з гаком! Таки тому правда, що всі повстанські загони знищено, як тому, що ваш Аврум (правильно: Лейба. – Ред.) Троцький (Бройштейн) (правильно: Бронштейн. – Ред.) і увесь совнарком не жиди. Вам повірити, то послати їх до бані. Далеко куцому до зайця, [до] ватажків повстанців, (…) не вам, невмивакам, розстріляти, бо на славній Україні тих повстанців [багато], де крок, там і козак, а де байрак – там сто козаків! Які ви в біса робоче-селянська влада, коли ви тільки жидівський колем (так у тексті. – Ред.). Які ви в дідька трудящіся? – Ви поки й трудилися, то над тим, щоб пограбувати Український люд! – Але й воша, мабуть, пріє, коли смокче людську кров!
Ми, вороги влади “Центрожида” на Україні, маємо тверду надію і глибоку віру в те, що через багато тижнів виженемо всіх вас, ледацюг та кровопійців, з Київа, а ще через місяць з усієї України! Не поможе вам а ні Бог, який вже давно од вас одвернувся, а ні ваша злодійська комуна з її наймитами – дурними латишами, косоокими китайцями та скаженими мадьярами. Нагадайте, як утікали з-під Чорного Острова та з Деражні й погубили чоботи. Але не журиться, хлопці, бо як будемо вас виганяти зі Жмеринки, то, дасть Бог, погубите й штани.
Брехня тому, що нас обступлено з усіх боків. Краще погляньте назад – на тих повстанців, що бьють вас в потилицю з-за кожної хати. Не вам, пройдисвітам, Нам – Козакам видавати Накази, бо негодні єсте цілувати нас [туди], звідкіля ноги ростуть.
Та гаразд! Ми за це ще не раз натопчемо вам пику.
Не діждать вам, хлопці, щоб ми, козаки, вийшли до вас з білим прапором, – з грабіжниками переговорів не ведуть, зброї перед ними не кладуть, а впіймавши, мов ту брехливу собаку, бьють. З московсько жидівської влади (подумаєш яка пані!) сміємось, а її червоної армії, комісарів та чрезвичайників не боїмось!
Спасибі вам за ласку та за дозвіл, але сподіваємось без них обійтись, дорогу додому ми й сами гаразд знаєм, хвалити Бога, не сліпі й поводирів не потребуєм – сами знайдемо шлях! От тільки виженемо вас з України.
Щоб ви так дихали, як стара собака після падла бздить, коли нас хто небудь дурив, крім вас, брехунів?
Свою козацьку старшину ми гаразд знаєм, з нею вкупі хліб-сіль споживаєм і вас, харцизяк, разом з нею чухраєм. Маємо надію, що побьємо вас ще не раз і не двічі!
От же, раз на завжди знайте, що наказів ваших виконувати і не гадаєм, а впіймавши за чуба вашу злодіяку, задрипану раду, то вуха, спину і те місце, що нижче від спини, шомполами обчухраєм, помилування нікому не буде!
Ваш наказ ми уважно прочитали, крім дурниць, нічого в ньому не знайшли і вам на нього цю відповідь склали – дурно часу не гайте, наказів своїх не висилайте, цупкіше на собі штани підтягайте та з України куди очі глядять утікайте – нам таких дурнів не треба. А папірець, на якому ви цей наказ друкували, коли є охота, присилайте чистий – спробували, й неначе нічогенький, м’який, цупкий, не рветься – для козацької потреби пригодиться.
Запорожського війська старшина та козацтво.
19 червня 1919 року, м. Проскурів

“Козацька відповідь” за своїм духом та стилістикою нагадує загальновідоме звернення запорожців до турецького султана і є яскравим свідченням духовного зв’язку між запорозькими частинами Армії УНР та старим Запорожжям.
Наступ Армії УНР, про який ідеться в “Козацькій відповіді”, увійшов в історію як Проскурівська операція. Ідея і розробка Проскурівської операції належала начальнику оперативного відділу штабу Армії УНР Василеві Тютюннику. У результаті операції Красну армію по всьому фронту було розбито й відкинуто на схід. Визволено Проскурів, Ярмолинці, Кам’янець-Подільський, інші міста і села.
Козакам слава!

Юрій КОЦЕГУБ
Полтава
На світлині – старшини і підстаршини Окремої запорозької залізничної сотні Запорозької бригади. 15 травня 1921 р.

  



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: