Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2020 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Росія – ворог Європи


Росія ніколи не трактувала європейські народи як друзів чи рівноправних партнерів, вона бачила в них лише потенційних підлеглих.
Корифей російської думки Микола Данилевський вбачав коріння конфлікту Росія – Європа в тому, що Росія “занадто сильна і могутня”, щоб бути лише однією з європейських держав. Данилевський говорив, що Росія не може весь час  “скорчиваться, съеживаться”, “не давать простора своим естественным стремлениям”, “умалять себя”. Він настільки вірив, що “експансивна сила Росії значно більша, ніж у держав Європи”, настільки вірив у неминучість перемоги Росії у протиборстві з Європою, що заявляв буцімто “Європи взагалі ніякої нема, а є західний півострів Азії” (“Россия и Европа” (Москва, 1991)).
Боротьба Росії проти України є й боротьбою проти Європи. Дмитро Донцов у книзі “Підстави нашої політики” показав цей взаємозв’язок. Він писав: “Боротьба з українським козацьким панством у 18 в., з українською церквою у 19 в., з українським селянством у 20 в. – це були лише перші етапи московського походу на Захід, дальшими були: боротьба з польськими панами у 1832 і 1861 рр., з польською церквою за Миколи II (...) а далі з європейським робітничим рухом (…) По кожній поразці України відчувала це в тій же хвилі Європа новим натиском на неї російського колосу, і навпаки: кожне ослаблення Європи, чи упадок Польщі, чи ослаблення Швеції або Туреччини, фатально відбивалося на Україні. Україна під опікою Москви – це Суворов у Варшаві, це донські казаки на площі Бастилії у Парижі, це Паскевич у Віляґощі, це Брусілов у Карпатах, це Будьонний на границях Румунії...”
Якщо Росія заволодіє Чорноморським флотом (написано в 1992 р. – Ред.), то збереже підстави реалізувати свою давню мрію опанувати Босфором і Дарданеллами і забезпечити собі вільний вихід у Середземне море та своє домінування на ньому. Якщо народи середземноморського басейну не хочуть завтра бачити на рейді своїх портів російських флібустьєрів, вони повинні сьогодні допомогти Україні зупинити російську експансію.
Згадаймо попередження ідеолога російської великодержавності Миколи Данилевського: “Рано чи пізно, хочемо чи не хочемо, але боротьба з Європою (чи, в крайньому разі, із значною її частиною) неминуча” (“Россия и Европа” (Москва, 1991)).
Уже не раз у ХХ ст. це пророцтво збувалося. І немає підстав сподіватися на його неактуальність сьогодні, оскільки перманентна війна з Європою викликана прагненням російської імперії невпинно розширювати свій життєвий простір.
Порадив би європейським політикам переглянути твори російських авторитетів, засновників російських геополітичних доктрин, які сьогодні втілюють у життя нові покоління росіян.
Європейські політики мусять зрозуміти, що Україні та Європі загалом вигідне ослаблення Росії – її занепад приведе до розквіту Європи. Посилення Росії спричинить занепад європейських народів.
І якщо Європа не розуміє цього, то “Росія завше буде свідома конечності боротьби зі своїм антагоністом...” (Дмитро Донцов).
Висновок прозорий: агресія Росії проти України є оголошенням війни Європі, відтак європейські народи життєво зацікавлені в постанні потужної Самостійної України, здатної стати бар’єром на шляху російської експансії.

Роман КОВАЛЬ
Київ, лютий 1992 р.
Малюнки Юрка Дрозда.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ