Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Отаман Косар і його козаки повернулися


Ще з 9-ї ранку 24 серпня в центрі с. Княжичі лунали стрілецькі пісні. Біля пам’ятного знака борцям за Українську державу вишикувалися красиві юнаки у вишиванках із державними прапорами України. Відкрила меморіальний мітинг княжицький сільський голова Олена Шинкаренко. Роман Коваль, Владислав Карпенко та Олена Шинкаренко під звуки улюбленої пісні отамана Косаря “Дивлюсь я на небо” розрізали стрічку пам`ятного знака, спорудженого в новоствореному Сквері героїв.
Чин освячення пам’ятника здійснили благочинний Києво-Cвятошинського району та Київської області митрофорний протоієрей Василь Чупровський, протоієреї Віталій Шопулко та Сергій Стоянов. Вела мітинг учителька Людмила Михайлець.
Директор Княжицької ЗОШ Оксана Сєніна оголосила список борців за Українську державу – жителів Княжич, Жорнівки, Музичів, Луки, Гореничів, Новосілок, Києва та Боярки. Тільки у грудні 1929 р. – січні 1930 р. у справі останнього отамана Київщини Пилипа Драника-Косаря було заарештовано 76 осіб, семеро з них розстріляно. Незлим тихим словом згадали й нашого односельця Віталія Васільцова – козака Небесної Сотні, Героя України.
Участь в урочистостях взяла й делегація Історичного клубу “Холодний Яр”. “Сто років тому, – сказав Роман Коваль, – українська армія звільнила Київ, але через невміле керівництво столицю довелося залишити на поталу денікінцям. Прийшли денікінці й у Княжичі. Пилипа Драника заарештували. Офіцер, а не хоче йти в російську армію! Ледь умовили селяни не розстрілювати земляка. У грудні в Княжичі прийшли червоні. І знову – арешт! Заарештували вже як петлюрівця… Це лише два факти з біографії вашого земляка – Пилипа Драника-Косаря. Але вони показують, як погано, коли твою землю, твою державу захоплюють чужинці. Тому й сотник Драник узяв до рук зброю – щоб захистити право українців жити в рідній державі. Узяв до рук зброю і його племінник – 17-літній Петро Гома. Ворогів рідної України він ненавидів палко, до глибини свого щирого серця. Разом із Владиславом Карпенком ми написали нарис “Петро Гома, козак отамана Косаря”. Активно допомагала нам ваша односельчанка Людмила Гребенюк. Про це читайте в книжці «Батькам скажеш, що був чесний»”.
Теплим словом згадав Роман Коваль і вірних козаків отамана – Трохима Андраша, Платона, Савку та Ярему Олійників, сотника Миколу Пастушенка, “найвідданішого козака отамана Гайового” Григорія Олійника, який загинув під час повстання в Лук’янівській в’язниці 9 лютого 1923 р., а також козаків Антона Кожем’яченка й Олександра Мариненка-“Філімона” із с. Жорнівки. Розповів про Генрієту Ган і Едмунда Бреннейсена – підпільників мережі отамана Косаря. Нариси про них також вміщено в книзі “Батькам скажеш, що був чесний”.
Важливі деталі додав до розповіді про княжицьке козацтво Владислав Карпенко, який опрацював 11-томну справу отамана Косаря, а депутат Княжицької сільської ради Людмила Гребенюк теплим словом згадала найстаршу жительку села Лідію Василівну Гому – внучату племінницю отамана Косаря, яка дуже допомогла нам у реставрації портретів дорогих наших земляків. Привітав зі святом Незалежності і герой нинішньої українсько-російської війни – Василь Євдокименко. Пообіцяв допомогу в облаштуванні Скверу героїв заступник директора Боярської лісової дослідної станції Юрій Несторяк.
Учні Княжицької ЗОШ Владислав Черняк, Ангеліна Німченко, Ліза Гриб та київський гімназист Остап Гребенюк читали вірші. Зачарував співом кобзар Тарас Силенко. Ансамбль народної пісні “Калина” виконав пісню “А мати журавлика жде”, а маленька дівчинка Варвара Шопулко виконала пісню “Україна – це ти”. Поетичними роздумами поділилась учителька української мови і літератури Діана Матвійчук:

Незборима, єдина, цілісна –
усе це моя Україна…
Вона – відроджена, оновлена,
катована, таврована,
пшенично-волошкова, бентежна…
але до болю незалежна.

Навесні наступного року виповниться сумна дата – 90 років від дня розстрілу отамана Косаря і його побратимів, а 11 жовтня 2020 р. – 125 р. від дня народження останнього отамана Київщина Пилипа Драника. Ці дати повинні стати для нас підставою продовжити  працю з увічнення наших славних земляків – борців за волю України.

Людмила ГРЕБЕНЮК,
Історичний клуб “Холодний Яр”



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ