 15 квітня Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету “Холодний Яр”, присвячену історичній місцевості, сповненій славними козацькими традиціями, у центрі якої розташована одна з її окрас – Свято-Троїцький Мотронин монастир.
Холодний Яр – реліктовий лісовий масив, де серед пам’яток природи найвідомішою є тисячолітній дуб, названий на честь Максима Залізняка. Ця територія зберегла багато археологічних пам’яток різних епох. Саме з Холодного Яру навесні 1768 року почалася Коліївщина – соціальний та національно-визвольний рух 1768 – 1769 рр. у Правобережній Україні. У 1840-х тут побував Тарас Шевченко й оспівав Холодний Яр у поетичних творах “Гайдамаки” та “Холодний Яр”. У 1919 – 1922 рр. під прапором УНР діяв полк гайдамаків Холодного Яру.
Для молодої талановитої художниці Марини Куц це четверта пам’ятна монета, для якої вона розробила дизайн. Ми попросили пані Марину розповісти про концепцію та історію створення цієї монети, яка присвячена, за висловом самої художниці, “сакральному місцю Української національно-визвольної боротьби”.
“Концепція дизайну монети сформувалась одразу, – сказала вона, – адже як художник я сприймаю Холодний Яр як сакральну місцевість, що надихала на боротьбу українських воїнів впродовж декількох епох. Тому спочатку на монеті були зображені три воїни – скіф (кам’яний), гайдамака та холодноярець 1918 – 1922 років. Вершник-гайдамака в лівій частині реверсу монети, холодноярець – у правій, а скіф був «схований» серед дубів. Ще я пропонувала розмістити лозунг холодноярців «Воля України – або смерть»... Проте в дизайні монети є одна особливість – розмір (діаметр – лише 35 мм), що обмежує «політ фантазії». Адже важливо, щоб монета читалася в такому розмірі, не була перевантажена, і найголовніше – монета має «дихати свободою». Тому в кінцевому варіанті залишилися найголовніші елементи: Холодний Яр як пам’ятка природи, Мотронин монастир та вершники”.
На аверсі монети в центрі на матовому колі розміщено малий Державний Герб України, над яким напис півколом УКРАЇНА, під гербом позначення номіналу 5 та на дзеркальному тлі вертикальний напис ГРИВЕНЬ, літери якого донизу розширюються, по обидва боки від напису – зображення стовбурів дерев; угорі на дзеркальному тлі стилізований напис півколом – ХОЛОДНИЙ ЯР (сформований із гілок, жолудя, листя); внизу ліворуч – рік карбування монети 2019; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч на дзеркальному тлі).
“Кілька років тому я разом з народним депутатом України Олегом Мусієм ініціював випуск пам’ятної монети «Холодний Яр». І спершу Національний банк України погодився та повідомив, що поставить цю монету в план на 2015 рік, – розповів на своїй фейсбук-сторінці член правління Асоціації нумізматів України Микола Омельченко. – Минув рік, але монета не з’явилася. На чергове наше звернення чиновники НБУ повідомили, що монету зняли з плану... Та після консультацій з науковцями монета все-таки виходить так, як і повинна була, називається саме так, як нами було запропоновано. Приємно, що НБУ втілив у життя чергову нашу ідею...”
Минулого року зі зверненням про необхідність вшанувати в нумізматичній продукції 250-річчя Коліївщини і 100-річчя Холодноярської республіки до Національного банку України звернувся голова фракції ВО “Свобода” в Київській міській раді Юрій Сиротюк. У відповідь на депутатське звернення в НБУ пообіцяли врахувати обидві пропозиції при створенні дизайну монети “Холодний Яр”, випуск якої було заплановано на 2019 рік. Тож на реверсі монети розміщено композицію, що символізує реліктовий ліс: угорі й внизу, з ракурсу погляду людини вгору, зображено дерева, вершини яких тягнуться до жовто-зеленого кола (використано тамподрук) у центрі монети, що символізує листя та сонце; ліворуч і праворуч – коні з вершниками, які символізують визвольну боротьбу часів гайдамаччини та Холодноярської республіки; внизу серед дерев – Свято-Троїцька церква Мотронинського монастиря.
“Зізнаюся, що книга Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр» була прочитана мною вже після роботи над монетою, – розповідає Марина Куц. – Інакше я не змогла б широко розкрити цю складну тему, захопившись боротьбою Холодного Яру доби УНР. Книга затягує і настільки «не відпускає», що монета в такому випадку висвітлювала б лише події періоду 1918 – 1922 рр. А тема Холодного Яру усе ж вимагає охопити багато чого. Мала би бути окрема тема «Холодноярська республіка», щоб монета розкривала суто цей період. Аналогічно з темою «Гайдамаччина». Адже така специфіка роботи з дизайном монет: все має бути по суті і по темі”.
Проте колекціонери на нумізматичних форумах вже назвали “Холодний Яр” “першою вартісною і найкрасивішою монетою від початку року”. Не можемо не погодитися: з нетривіальним завданням Марина Куц упоралася на славу. А для всіх шанувальників героїки та природної краси Холодного Яру відтепер з’явився справді вартісний колекційний продукт. Євген БУКЕТ, Історичний клуб “Холодний Яр” 
|
