Згадаємо
Щораз то більше маліють ряди наших визначних кооператорів, які були вложили в нашу кооперацію величезну працю для добра українського народу. Ось нещодавно наспіла до мене сумна вістка від дружини Покійного, що дня 7 червня 1960 р. в годині 7 ранку перестало битись серце визначного кооперативного діяча інж. Олександра Зибенка в далекій Австралії, куди закинула його доля переселення з таборів скитальців з Німеччини по Другій світовій війні.
Кожний, хто знав сл. п. інж. Олександра Зибенка, той напевно пригадає його приязнь до кожного та палкі й переконливі слова, які западали глибоко в душу кожного слухача на зборах кооператив Волині, Галичини чи під час окупації Галичини большевиками в 1939 році на Лемківщині, Холмщині та Підляшші.
Бл. п. О. Зибенко народився 12 листопада 1893 р. в с. Майорське, Маріюпільського повіту, на Катеринославщині. Середню механічну школу закінчив в Олександрівську (Запоріжжя) в 1912 році і тоді вступив на агрономічний відділ київського політехнікума, де вчився до 1917 року. Дуже короткий час був практикантом, пізніше помічником директора досвідної станції в Гуляй-Полі. Під час своїх студій був активний на всіх ділянках українського життя, працював у легальних і нелегальних організаціях. За свою активну працю в нелегальних організаціях був заарештований і декілька місяців пробув у в’язниці. В 1917 р. почав працювати як повітовий агроном у Сквирському повіті на Київщині. За Української Центральної Ради був повітовим комісарем у Сквирі. З приходом до влади гетьмана Павла Скоропадського був заарештований німцями. По п’ятьох місяцях табору вдалось йому втекти та взяти активну участь у повстанні: не так проти гетьмана, як проти німців, розрахувавшись з ними гідно за свій побут за дротами.
За часів Директорії працював у міністерстві хліборобства, як заступник директора департаменту земельної реформи, а в лиху годину з рушницею в руках приймав активну участь в армії УНР або повстанчих відділах.
З армією УНР перейшов у 1921 році до Польщі, звідкіля виїхав у 1922 році до Чехо-Словаччини та поступив на дальші студії на агрономічному факультеті Української Господарської Академії в Подєбрадах, де вчився і допомагав учитись іншим, бо був асистентом при катедрах ботаніки й бактеріології. Закінчив Академію в 1927 році і був залишений до дальшої праці в Академії, але його тягнуло все до повороту на рідні землі, та виїхав на Волинь. В 1928 р. почав працювати як ревізор Ревізійного Союзу Українських Кооператив на Волині. По двох роках відданої праці перенесено його до Львова на ревізора молочарських кооператив, а вже від 1937 року наіменовано його інспектором відділу молочарських кооператив РСУК.
З приходом большевиків до Львова 22 вересня 1939 р. залишив Львів та осівся в Кракові, де короткий час працював в Українському Центральному Комітеті, а пізніше був ревізором РСУК в українських кооперативах Лемківщини з Посянням і Холмщини з Підляшшям. Під час німецько-большевицької війни опинився в 1941 році знову у Львові і був інспектором відділу молочарських кооператив РСУК у Львові аж до другого приходу большевиків до Львова в 1944 році, коли то подався знову на захід, спершу до Німеччини, де перебув війну, а відтак з англійської зони Німеччини виїхав до Австралії, де й закінчив свій тернистий шлях свого життя.
Залишив в смутку дружину Наталію і сина та всіх тих суспільно-кооперативних діячів, які знали сл. п. Олександра Зибенка.
Нехай австралійська земля буде йому легкою, а спогад між нами, живучими кооператорами, нехай залишиться на все.
О. МАЗУРОК
Дж.: Мазурок О. Інж. Ол. Зибенко // Новий шлях (Вінніпеґ). – 1960. – Ч. 64. – 22 серпня. – С. 8.
Публікація Юрія Юзича |
