Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


“У долині село лежить, понад селом туман дрижить…”


19 квітня 1933 р., у страшну добу Голодомору, загинув мій дід Федот. Розповіддю про нього я почав свій виступ два дні тому, 17 квітня, на творчому вечорі: “Мій дід Федот Васильович П’явко-Коваль ковалював у с. Гореничах, що й досі лежить у долині річки Ірпінь. Його старший брат Антип у 1920-х рр. був учасником підпільної петлюрівської організації сотника Армії УНР Пилипа Косаря-Драника.
Не стояв осторонь і мій дід. Коли в нього комуністи розібрали клуню і передали до колгоспу, Федот Васильович «взяв куфайку, облив керосином і кинув у клуню» одного з грабіжників...
Участь моїх дідів у боротьбі була невипадковою, адже їхній батько Василь – учасник революції 1905 року. Пускав російським поміщикам червоного півня, тобто палив їхні помістя. Про це мені розповіла тітка Дуня. Вона і її молодший брат Микола, мій батько, стали учасниками протиколгоспних повстань кінця 1920-х. Тітка Дуня разом з іншими гореницькими жінками розбила колгоспні ворота й випустила худобу, яку в людей забрали більшовики. «Корови ледь у Шпітьки не позабігали, – розповідала тітка Дуня. – Зірвалися як з цепі. Не знали, куди бігти. Не знали вже, де й їхній дом. А потім міліція прийшла і забрала нас і повела етапом, наче під розстрєл».
А її 12-літній брат Микола, мій батько, зробив саморобну бомбу і кинув у клуню сільському активістові. Випускав Микола й «підпільну газету» («В хаті рисував – і вночі на село. Приклеював... Тема – як “зберігали” скот... А люди вранці йдуть на роботу і читають»).
Тож Франкові слова про свого батька-коваля стосуються й мого діда-коваля. Загинув він 1933 року під час Голодомору.
На жаль, наші дослідники переважно пишуть: помер під час Голодомору.
Ні! Загинув! Саме загинув, а не помер! І на сибірській каторзі людина не помирає, а гине. І на слідстві в НКВД гине, а не помирає!”
Вічна пам’ять Федотові П’явку-Ковалю! На жаль, він не мав щастя пригорнути до себе своїх онуків.
І ми того щастя ніколи не пізнали.

Роман Коваль
Київ, 19 квітня 2019 р.
На світлині – родина Ф. В. П’явка-Коваля. Мій батько Микола – попереду. Ліворуч від нього – “наймит” – сирота, якого прийняли за помічника в нашу родину.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ