Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


24-ті вшанування героїв Холодного Яру


Присвятили їх 100-літтю всенародного повстання, яке вибухнуло у квітні 1919 р. в Холодному Яру. Розпочалися урочистості 13 квітня на батьківщині Максима Залізняка – в селах Івківцях та Медведівці – покладанням квітів до пам’ятників батькові Максимові.
В Івківцях з вітальним словом звернулися кандидат історичних наук Назар Лавріненко, народний депутат України Юрій Левченко, дослідник Коліївщини Євген Букет, голова Медведівської ОТГ Олексій Лавріненко та філателіст Олександр Канівець. Виступив і бард Володимир Гонський. Після екскурсії до етнографічного просвітницько-розважального комплексу Zernoland, відбулося сходження на гору Семидубову, звідки відкриваються прекрасні краєвиди на рідний край. На горі кобзар Тарас Силенко заспівав народну пісню “Гей, у полі могила з вітром говорила”, а Назар Лавріненко та Євген Букет провели гутірку про історію Холодного Яру, події часів Хмельниччини та Визвольних змагань XVIII століття.
У Медведівському будинку культури на Літературній сцені Історичного клубу “Холодний Яр” Роман Коваль представив книжку “Здолати Росію”, Олег Куцин – унікальне видання Михайла Колодзінського “Воєнна доктрина”, Василь Ковтун – поетичну збірку “Дорогою через Майдан”, Марко Мельник – 3-тє видання спогадів про свою участь у війні – “Жадання фронту”. Євген Букет інформував про спеціальне число журналу “Українська культура”, видане з нагоди 250-річчя Коліївщини, й представив книжку Володимира Покотила “Лицарі золотого тризуба” – про антибільшовицьке підпілля на Київщині. Володимир Гонський розповів про свою книжку “Людина і нація. Час воїнів”.
Промовляли також голова Медведівської ОТГ Олексій Лавріненко, заступник голови партії “Правий сектор” Василь Лабайчук і народний депутат України Юрій Левченко. Над Медведівкою в той вечір линули історичні пісні “Зажурилась Україна, що ніґде прожити”, “Та виїхав Ґонта”, “В Закарпатті радість стала”, “Вже день війни народної”. Виконав їх кобзар Тарас Силенко. Співав і бард Майдану Володимир Гонський. Виступали також ансамбль української пісні Будинку культури с. Головківки “Срібні роси”, дитячий танцювальний колектив Будинку культури с. Медведівки “Дивосвіт” та солістка цього закладу Людмила Жук. Окрасою став виступ семирічного козака Михайлика з Києва, який прочитав вірш Тараса Шевченка “Холодний Яр”.
На завершення вечора, який вів поет Василь Ковтун, відбулася прем’єра фільму “Чорний козак” (режисер Владислав Чабанюк).
У Медведівському краєзнавчому музеї того дня було відкрито виставку “93-тя ОМБр – гідні нащадки холодноярців”, а біля музею проходив табір ВО “Свобода”.  
13 квітня в Мельниках розпочав життя табір туристичної командної гри “Легенда Холодного Яру”, а 14 квітня на місцях героїчної боротьби за волю України учасники гри шукали на мапі історичні місця і виконували завдання, які долали колись холодноярські повстанці.
Недільний ранок 14 квітня почався з урочистої події: біля дуба Максима Залізняка у присутності комбрига 93-ї ОМБр “Холодний Яр” Дмитра Брижинського, командира ОДЧ “Карпатська Січ” Олега Куцина, господині “Дикого хутора” Лесі Островської, керівника фракції ВО “Свобода” Юрія Сиротюка урочисто, під звуки “Запорозького маршу”, було прийнято до лав Історичного клубу “Холодний Яр” вояків-добровольців 92-ї і 93-ї бригад Андрія Чорного та Казимира Павловського. На честь цих героїчних особистостей Тарас Силенко проспівав ліричну повстанську пісню “У саду, де розквітлая груша”.
Далі дорога вела до Мельників. Тут на цвинтарі зібралися сотні вояків, курсантів, ліцеїстів, ветеранів війни та школярів, які поклали квіти на могилу Василя Чучупака і на братську могилу, в якій спочивають вічним сном закатовані більшовиками холодноярці Петро Токовенко, Прохор Деркач, Руденко та повстанський емісар з Лівобережжя Гаврилко-“Полтавець”. Над могилою співали кобзарі Тарас Силенко і Тарас Компаніченко (“В чистім полі візок біжить мальований”, “Як прощався стрілець зі своєю ріднею” та інші). Василь Ковтун прочитав вірш на пам’ять про Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака. Слово подяки гайдамакам сказали Роман Коваль, народний депутат України Юрій Левченко і заступник голови партії “Правий сектор” Василь Лабайчук. Отець Василь і капелан 93-ї бригади священик Назар Кучерявий провели літію. Могили героїв вкрили державні прапори.
У центрі Мельників після короткого слова голови оргкомітету Романа Коваля покладено квіти до пам’ятників героям Холодного Яру, Юрієві Горлісу-Горському та родині Чучупаків. У пам’ять про цих славних людей, які є гордістю нашого народу, співали кобзарі Тарас Компаніченко і Тарас Силенко.
У Мотриному монастирі сучасне козацтво квітами й словом вшанувало могилу сотника Івана Компанійця. Від імені організаторів вшанування виступив керівник МГО “Сокіл” Юрко Чорнота. Роман Коваль згадав добрим словом о. Федора Іванчу, який у серпні 1921 р. провів останнє відоме нам публічне освячення зброї у с. Цвітному, за що й постраждав від лютої московської влади. А ще Роман Коваль прочитав уривок зі спогадів Ю. Горліса-Горського “Холодний Яр” про освячення зброї тут, у Мотриному монастирі, на Спаса 1920 року: “На траву, як по команді, лягли сотні рушниць, шаблі, ручні кулемети; між яблуками та грушками зачорніли ручні гранати. Побачивши це, священик схилив на груди сиву бороду і замислився, неначе нараджуючись зі своїм сумлінням. Потім звів до неба очі й широко махнув кропилом: «Благослови, Господи, на враги і супостати!»”.
14 квітня махнув кропилом о. Василь Циріль. На площі перед Свято-Троїцьким храмом він звернувся з молитвою до Бога, освятив зброю і благословив вояків на боротьбу за Україну. Після столітньої перерви у Мотриному монастирі знову пролунала молитва українською мовою!
Сигнал до чину освячення зброї дав дзвін Мотриного монастиря. На цей раз не московські руки били у дзвін, а руки українського патріота – учасника вшанування героїв Холодного Яру Олексія Москальця, представника МГО “Сокіл”.
Після цього кобзар Тарас Компаніченко і Роман Коваль увійшли до храму, а за ними й інші прочани. Колись тут учасники Першого зимового походу на чолі з Михайлом Омеляновичем-Павленком провели молебень за щасливий похід у центр України й панахиду за померлими і загиблими в Зимовому поході козаками та старшинами. І ось “нова радість стала”: кобзар Тарас Компаніченко освятив храм старовинної українською богородичною псальмою “Роже слічная”. Це була історична подія, як і молитва отця Василя українською мовою. На жаль, у нашій національній святині досі правлять чужі люди чужою мовою.
Після цього довжелезна колона вийшла з Мотриного монастиря і рушила Холодноярським плато до меморіального знака на пам’ять про загиблих героїв 93-ї ОМБр “Холодний Яр”, встановленого напередодні. Море людей зібралося вшанувати полеглих. Було багато військових, ветеранів війни та майбутніх захисників Вітчизни: з Одеси на відкриття пам’ятника приїхали 20 ліцеїстів Військово-морського ліцею та 20 курсантів Інституту військово-морських сил Національної академії “Одеська морська академія” і 2 офіцери (серед них капітан 3-го ранку Василь Дяченко), а з Києва під проводом капітана 1-го рангу Євгена Лупакова (почесного голови СОУ) до Холодного Яру прибули вклонитися могилам великих попередників 10 ліцеїстів Ліцею ім. Івана Богуна, 10 курсантів Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка і 10 курсантів Київського військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. героїв Крут.
Участь у вшануванні взяла й делегація 93-ї ОМБр “Холодний Яр” на чолі з підполковником Дмитром Брижинським. Він і сказав перше слово. Комбриг нагадав, що за Україну зі складу бригади загинуло 287 вояків. Саме їм і встановили пам’ятник на найвищий точці Холодного Яру, неподалік Святої Мотрі – так лагідно називали монастир гайдамаки Василя Чучупака.
До святих наших полеглих звернулися зі словом подяки співорганізатори урочистостей – голова ВО “Свобода” Олег Тягнибок і голова ГО “Батьківщина Молода” Сергій Митрофанський. А на пам’ять героїв 93-ї, що поклали життя за Україну, люди заспівали “Ой у лузі червона калина”.
Створив меморіальний знак скульптор Роман Турецький (художній керівник Микола Теліженко). Значною мірою профінансували його вояки 93-ї бригади. Чудовий камінь дало комунальне підприємство “Дирекція парків” із м. Черкас. Суттєво допомогла черкаська будівельна організація “Мехбуд”. Особиста подяка Володимирові Сапі! Щира подяка й Марійці Гузьо, Революційному телебаченню “Правого сектору” та Маркові Мельнику, які зафіксували цю та інші важливі події 24-х ушанувань героїв Холодного Яру.

Широка програма була на хуторі Буда. Першим вийшов на літературну сцену заслужений діяч мистецтв Володимир Гонський. Народний артист України Тарас Компаніченко на славу братам Чучупакам проспівав низку пісень Української революції 1917 – 1920-х років.
Наказний верховний отаман Українського козацтва Віталій Опанащук розповів про характерників, а потім разом з Тарасом Силенком продемонстрував унікальні можливості козацького організму: лектор лягав на цвяхи, ходив по битому склу без жодної шкоди для свого здоров’я. Те саме робив і старосвітський кобзар Тарас Силенко.
Козацький герць продемонстрували юні чорні запорожці із с. Білозір’я, об’єднані у Студію козацьких бойових мистецтв “Герць” (отаман Руслан Богданов). Після виступу Роман Коваль покликав до себе юних козаків і розповів про їхніх славних прадідів –вільних козаків, які в 1917 р. створили в Білозір’ї бойову організацію на захист національних прав українців. Після цього білозірці провели для дітей майстер-клас із володіння козацькою шаблею.
Учасники вшанувань мали щасливу можливість послухати півгодинний концерт лідера гурту “Тінь Сонця” Сергія Василюка та лекцію відомого дослідника Коліївщини Євгена Букета про Холодний Яр, Максима Залізняка і Семена Неживого. Цікаву розповідь супроводжували пісні заслуженого артиста України Тараса Силенка. Кобзар виконав історичну гайдамацьку пісню про отамана Швачку “Та не буде лучче, та не буде краще, як у нас та на Україні!”, пісні “Сповнилась міра” (сл. Петра Карманського, муз. Святослава Силенка) та “До України” на слова Степана Руданського (з репертуару кобзаря Ігоря Рачка).
Щирою і змістовною була промова господині історично-етнографічного комплексу “Дикий хутір”, Берегині Холодного Яру Лесі Островської. З літературної сцени виступили кияни – народний артист України Анатолій Демчук, поет Василь Ковтун (ведучий літературної сцени), бандурист Павло Рекун з Переяслава-Хмельницького та керівник ансамблю козацької авторської пісні “Черкаські козаки” Юрія Марштупа.

15 квітня, на третій день урочистостей, члени Історичного клубу “Холодний Яр” та ВО “Свобода” разом з о. Василем Цирілем вшанували братську могилу козаків Чорного Ворона в с. Розумівці Олександрівського району Кропивницької області та провели меморіальний мітинг біля пам’ятника повстанцям у с. Соснівці (автор Дмитро Бур’ян), у якому взяли участь двадцять школярів на чолі з учителькою біології Мариною Марфулою.
Невдовзі вже у с. Цвітній разом із племінником отамана Пилипа Хмари Юрком Хмарою, отамановими онуками та дідом Карбалою (Олександром Ромащенком) ушанували найкращих людей цього села, які сто років тому боролися проти ненависної комуни.
Завершилося свято козацького духу в с. Цибулевому Знам’янського району на Гайдамацькій Січі Володимира Вознюка, члена Історичного клубу “Холодний Яр”. Після екскурсії Чорноліссям перед школярами і вчителями Цибулівської школи виступили лейтенант 93-ї ОМбр Казимир Павловський, командир ОБЧ “Карпатська Січ” Олег Куцин, панотець Василь Циріль, голова оргкомітету 24-х вшанувань героїв Холодного Яру Роман Коваль, кобзар Тарас Силенко виконав історичну козацьку пісню про перемогу над москалями в 1659 р. “До города Конотопа військо підступало” (з репертуару кобзаря Ігоря Рачка).
24-ті Всеукраїнські вшанування героїв Холодного Яру організували Історичний клуб “Холодний Яр”, ВО “Свобода”, партії “Правий сектор” і “Національний корпус”, ВО “Батьківщина”, музейно-етнографічний комплекс “Дикий хутір”, черкаська будівельна організація “Мехбуд” (директор Володимир Сапа), Національний заповідник “Чигирин”, Медведівська ОТГ, Координаційна рада політичних партій і громадських організацій демократичного спрямування м. Калуша, ГО “Туристичний рух Чигиринщини” – за участі 93-ї Окремої механізованої бригади “Холодний Яр”.
Щира подяка жертводавцям, співорганізаторам урочистостей, членам Історичного клубу “Холодний Яр”, а саме: дідові Карбалі із с. Цвітної – 500 грн., Оксані Герасим’юк (Київ) – 3000 грн., Владленові Ковтуну (Київ) – 1000 грн., Ігореві Хаперському (Харківщина) – 5000 грн., Валерієві Мартишку (Бориспіль) – 5000 грн., Ігореві Гаврищишину – 10000 грн. (Київ), воякові 92-ї ОМБр Андрієві Чорному (Харків) – 500 грн., народному депутатові України від ВО “Свобода” Юрію Левченку (Київ) – 5000 грн., Леонідові Раденку (Київ) – 270 грн. та Маркові Мельнику (Київ) – 770 грн.
Пожертви також склали: Євген Дудін – 5000 грн., Ірина Терлецька (Львів) – 2000 грн., Олександр Марченко (Суми) та Євген Чубук (Київщина, член ВО “Свобода”) – 1000 грн., Ярослав Бакуревич, Сергій Мамітько і Володимир Приступа – по 500 грн., Андрій Ковальчук – 400,98 грн., Мирослава Соколова, невідомий доброчинець із Києва і добра людина з Кропивницького – по 200 грн., невідомий добродій – 185,17 грн., Дмитро Федоров, Олена Олійник, Микола Ратушний, Руслан Данилюк, Юрій Зубенко і Сергій Кулик – по 100 грн., Оксана Болотюк – 120 грн., Олена Циганюк – 99,50 грн., Віталій Нечеса – 10,01 грн., М. В. Півторак – 50 грн. Усі ці люди є співорганізаторами 24-х вшанувань героїв Холодного Яру.
Вічна слава холодноярцям – борцям за національну Україну!
Уклін усім, хто шанує їхній подвиг!


Світлини Марка Мельника, Марічки Гузьо, Григорія Юрика, Ростислава Мартинюка, Юрія Майбороди та Олександра Ушинського.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ