Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Народження пісні про визволення Києва у травні 1920 р.


Народження пісні про  визволення Києва у травні 1920 р.

10 лютого 2019 р. пізно ввечері Тарас Компаніченко з дружиною Ніною (мамою чотирьох чудових дітей!) завітали до мене. Наша зустріч затягнулася далеко за північ.
Це був бенкет радісного спілкування! Я записав 8 Тарасових пісень. Одна з них народилася в той день. Ще вранці я вислав Тарасові в месенджер вірш “Інтернаціонал по-новому”, написаний 7 травня 1920 р. – у день визволення Києва українсько-польським військом. Знайшов я вірш у томі № 24 справи “Петлюрівські отамани 1922–25 рр.”. Усього у справі 29 томів. Ось текст цього радісного вірша:

Прощай, проклята та убога
Радянська влада – кат катів,
Весь час просили ми у Бога,
Щоб він тебе навік розбив.

І ось прийшов кінець комуні,
Народ повстав за рідний стяг.
Він переміг, свавільний, юний,
І доказав, що ти кістяк.

     Чуєш, рідні гармати
     По “товаріщам” б’ють,
     “Ще не вмерла…” співати
     Вкраїну щиро звуть.

Ми радо скинули кайдани,
В убрання рідне одяглись
І на Богданівськім майдані
Тобі, Вкраїно, присяглись.

Тепер наш дух ще більш розквітне,
Минув шалений клятий час,
Коли за все жовто-блакитне
В чека бросали всякий раз.

Бачиш військо як мури?!
     Горде військо іде!
     Його батько Петлюра
    До щастя й слави веде.

м. Київ, 7 травня 1920 р.

Автор свого прізвища не зазначив.
Вивчивши 4 томи справи підполковника Армії УНР Віктора Алексєєва, резидента ППШ Юрка Тютюнника в Києві (томи справи 24 – 27), я, звичайно, звернув увагу на Миколу Афанасьєва, козака 4-ї Київської дивізії в 1919 р., співпрацівника контррозвідки 6-ї Січової дивізії в 1920 р. – саме вона переможно ввійшла 7 травня 1920 р. до Києва.
У 1921 р. Микола Афанасьєв був емісаром Повстансько-партизанського штабу, співпрацівником підполковника В. Алексєєва. Микола – син Самійла Афанасьєва, члена Старої Громади (за Директорії він працював директором департаменту міністерства фінансів уряду). Можливо, Микола Афанасьєв є автором вірша “Інтернаціонал по-новому”. Але гарантії нема. Цікаво, що слова цього вірша, принаймні його останню строфу, знав Юрій Липа. Це підтверджує уривок з його повісті “Рубан”.
“Від Шембеківських лісів іде частина дібрана, в півкожушках, іде, ходу припечатує, дзвінко виспівує-висвистує, – писав Юрій Липа. – Попереду – старшини коло звиненого прапору, позаду – кулемети на возах. Блищить золота баня собору св. Володимира, блищать сині зірки на золоті староруської Софії, сіріє політехніка в садах, а із сімох узгірь столиці сади пахнуть. З боку, пробиті в боротьбі за Київ, велетенські димарі Арсеналу зяють.
Іде частина на Хрещатику. Зустріли її червоні патрулі – китайці. Слухають – частина «Інтернаціонал» жваво по-українськи співає. Салютують китайці, дивуються: «Гай, гай, весела частинка!»
Іде частина зі співом угору Михайлівською вулицею. Вулиця крутенька, недарма совіцькі авта вищать, хриплять від тяжкої гори й нечистого спирту. А частина йде легко, червоні написи хлопці читають.
Коло касарень 1-го інтернаціонального полку – знов співають. Вийшли мадяри, слухають, салютують. «Добре, – кажуть, – темпо українське».
Коло штабу армії спинилась частина, вишикувалась, кулемети, певно, до перегляду встановлює. Штабовці до вікон попідходили:
– Добра частина, звідки вона взялася? Чи то не поповнення, що мало йти на Козятин? Товаришу політрук, кажіть промову.
– Товаришу політрук, – хтось із міста денервується в телефоні, – там коло вас прорвалась частина. Дурні мадяри, естонці й китайці не зрозуміли, що вони співають на мотив «Інтернаціонала». Я зрозумів, що вони співають:

Іде військо, як мури,
За те діло святе;
То наш батько Петлюра
До щастя й волі веде.

– Не деклямуйте мені, товаришу, – відповідає гнівно чорненький політрук, – тепер я й без вас знаю. Ось вони розвинули свій жовто-блакитний прапор. Ось, чуєте? Вони поливають нас із кулеметів, ось вони вдираються до штабу. Ах, дорогий товаришу, прощавайте, я чую їх кроки на сходах. Передайте складачам у друкарні Гринблята, що в Мінську, яку кар’єру зробив і як згинув політрук Бурштейн, їхній товариш”.

Чому автор назвав свій твір “Інтернаціонал по-новому”? Бо “українсько-польський інтернаціонал” переміг “російсько-латисько-жидівсько-китайський інтернаціонал” більшовицької Росії! У цю перемогу щиро вірив невідомий автор вірша.
Звичайно, що “Інтернаціонал по-новому” мають співати на музику “старого“ “Інтернаціоналу”. І Тарас Компаніченко в ніч на 11 лютого в моєму храмі вперше виконав цю пісню!
Вітаємо всіх шанувальників української культури та її творців: світла культура нашого народу збагатилася ще на одну чудову історичну пісню!
Слава нашому війську і творцям, які його славлять!

Роман КОВАЛЬ

  



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ