Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Тривожна роздвоєнність обухівського мера


У липні ц. р. до Обухова завітала голова Київської обласної державної адміністрації Віра Ульянченко. Тоді й висловилась вона іронічно-зневажливо про скульптуру вождя, яка й досі бовваніє на центральній площі Обухова. Віра Іванівна спрямувала закид насамперед голові Обухівської районної адміністрації Вікторові Остринському, який пообіцяв нарешті виконати Указ Президента України. Клятвено пообіцяв Вірі Іванівні перенести осоружний пам’ятник з центрального майдану і мер Обухова Володимир Мельник. Тим більше, що міська рада першого скликання ще у вересні 1992 р. ухвалила рішення про демонтаж пам’ятника Леніну.
Проїжджав містом і Віктор Ющенко. Побачивши знайомий до болю образ, зателефонував своєму сусіду по Безрадичах Вікторові Остринському, той – Володимиру Мельнику. Обидва виправдовувались, обіцяли.
Але ось надходить День незалежності, чиновники штурмують виконання заходів на відзначення 75-ї річниці Голодомору, в тому числі й спорудження в місті меморіального комплексу, а обухівський більшовицький ідол спокійно стоїть на своєму місті.
Голова РДА раптом каже, що цей пам’ятник внесений до реєстру “визначних” монументальних пам’яток, що й досі охороняються державою. Навіть міськрада не має такого права його демонтувати, доки спеціальне державне управління не дозволить. А в тому управлінні наполегливо відмовчуються...
Голова РДА Віктор Остринський, затиснений між вимогою президента і формальною стороною справи, все ж таки наважується і наймає будівельну організацію. О п’ятій ранку 21 серпня зварювальники від’єднують підошви Леніна від постаменту, накидають на шию петлю і краном намагаються підняти, щоб потім ваговозом перевезти на приготовлене за сто метрів місце у нашвидкоруч розбитому сквері. Тут вибігає з мерії розлючений міський голова і кричить зупинити демонтаж, оскільки місто – “територія його відповідальності і він нікому не дозволить безчинствувати”. Робітники знову приварюють бронзові ніженьки ката до постаменту, знімають петлю з шиї і від’їжджають під зливою погроз мера, який обіцяє позбавити будівельну організацію ліцензії.
Та найдивовижніше відбулось на позачерговому засіданні виконкому міської ради, яке тут же скликав рішучий мер. У присутності запрошеного голови РДА Остринського Володимир Мельник майже голосом Левітана, із “благородним” гнівом на палких устах, звинувачує районну державну владу “у безпрецедентному злочині проти громади, у порушенні її законних прав”. Надається слово “свідомим членам виконкому”, які “обґрунтовують” позицію мера з точки зору “нерозпалювання ворожнечі в місті”, “цивілізованого вирішення питання” і т. і. Палає гнівом і запрошений голова ветеранської організації, який очолює і районну організацію компартії.
Остринський... виправдовується, закликає до співпраці у виконанні обіцяного президентові демонтажу пам’ятника, але виконкомівці закидають його звинуваченнями в ігноруванні волі громади. Мер же обіцяє разом із сусіднім містом Українкою провести спільну сесію про зміну статусу міст, тобто вийти з підпорядкування районної влади…
На День незалежності обухівський мер Мельник вийшов урочисто до громади і палко говорив “про борців за незалежність”, про “виплекану дідами-прадідами волю”, урочисто піднімав державний прапор… за тридцять метрів від врятованого ним скульптурного символу найжахливішого в історії кривавого більшовицько-імперського рабства, який тільки-но скинула зі своїх плеч Україна.

Ольга НЕБУВАЙЛО



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ