Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2019 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Поезія боротьби Олекси Різниківа


На розгляд Історичного клубу “Холодний Яр” подано збірку сонетів Олекси Різниківа “Двострунне грало” (Одеса: Друк, 2002) та поему “Промінь з Одеси” (Врадіївка, 2016), написану поетом на славу – на славу своїх учителів Ніни Строкатої-Караванської та Святослава Караванського, багатолітніх борців за волю України.
У поданні зазначено: «“Я, як завжди, тільки в бій!”  – це гасло життя Святослава Караванського стало і смислом життя-боротьби Олекси Різниківа.
“Двострунне грало” – це півтори сотні сонетів, створених у казематі Одеського КҐБ та під час другого ув’язнення автора в 1971 – 1977 рр. в концтаборі № 36, де він карався за свою любов до України. У цьому страшному таборі загинули Валерій Марченко, Юрій Литвин, Олекса Тихий і Василь Стус.
18 червня 1972 р. у вірші “Вирок суду” (поема “Промінь з Одеси”) Олекса Різників писав:

Ім’ям республіки моєї
мене засуджено тепер
лиш за любов мою до неї,
до Української СР. (…)
А я люблю!
Нащо таїти
цей гріх (якщо це справді гріх)?
Люблю поля її і квіти,
ліси і гори, плюскіт рік.

І не лише за миску повну,
що на моїм столі стоїть,
люблю також і за духовні
нетлінні цінності її.

Чи ж є любов моя злочинна?!
Так, так! Злочинна є, товчуть,
мою любов до України
антирадянщиною звуть!

Саме в ув’язненні – ще на Покрову 1959 р. – до Олекси Різниківа прийшло усвідомлення, що він українець і що його “вина” перед окупаційним режимом полягає в тому, що він любить Україну.
Інші в неволі опускали руки, впадали в розпач, депресію, а Олекса Різників кував козацьке слово свободи. Особливо мене вразив вірш “Кулачні бійці”, написаний 10 березня 1972 р. в камері, на шостий місяць уже другого ув’язнення.

Виходимо гуляти як на бій.
З дороги геть усякий, хто слабий,
А дужий – приготуйсь до оборони!
Ми звикли вартість кулаками мірять,
А замість грошей – зуби рахувать. (…)
Йдемо, готові зуби рахувать
І черепи ламати і трощити.
Супроти нас, коли бажаєш жити, –
Не слід ставать.
Виходимо гуляти як на бій…
Ми б так хотіли силу нашу змірять –
Та підлабузнюють зустрічні, мов раби,
Або ховаються лякливо у подвір’ях…
Несемо кулаки набряклі,
Ніби гирі.
Гуляємо…
А маримо про бій.

У камері, обезвладнений, вільний козак Олекса Різників плекав українську силу. Зв’язаний по руках і ногах, він сміливо ширяв думкою про свободу і ставав внутрішньо вільною людиною.
Вразив мене і вірш “Карпатські гори” з поеми “Промінь з Одеси”.

Карпатський краю! Отам, за обрієм,
Ти нас очікуєш, ти нас зовеш!
Там хлопці мужні, борці хоробрі є,
І наше місце – у горах теж!
Карпатський лісе!
Ти наш притулок,
Як птахам – гнізда,
Як бджолам – вулик,
Карпатський лісе,
Вирій омріяний,
Наскрізь прочесаний,
Наскрізь простріляний!
Сто раз термошений –
І все ж нескошений!
І все ж нескорений,
І все ж із коренем!
Не раз сполошений і кров’ю зрошений –
Не розпотрошений, не розпорошений,
Ліс нашорошений, весь наїжачений,
Ліс насторожений, ліс покозачений,
Покармалючений, подовбушачений,
Украй розлючений, вогнем означений,
Непередбачено
                        для зайди втрачений!

Це ж заклик до збройної боротьби за свободу нашої Батьківщини!
Олекса Різників – оригінальний український мислитель-борець. Він заримував свої думки-мрії про волю України. Тюремні сонети Олекси Різниківа – це боротьба українського бранця-філософа за свободу духу, це добірна українська мова, це вишуканість ритмо-стилю.
Олекса Різників змагається за Україну як билинний богатир, не дивно, що він і епічну поему написав про давньоруського богатиря “Іллейко, з Бога Турейко”. Думаю, що в тому богатиреві є не одна риса нашого номінанта.
Звичайно, що ворожі ЗМІ, які опанували свідомість нашого народу, не пропагують таких світло-потужних особистостей, як Олекса Різників. Тож, щоб хоч трохи пробити оцю стіну замовчування-забуття героя ще за його життя, ми й вирішили відзначити Олексу Різниківа, уродженця Донбасу, Літературною премією ім. Юрія Горліса-Горського, поручника Армії УНР, автора знаменитого роману “Холодний Яр”.
До слова, Юрій Горліс-Горський в ув’язненні також почав складати вірші. “У тюрмі, – з усміхом казав він, – усі стають поетами”. Ось фрагмент першого “нетюремного” вірша Юрія Горліса-Горського, написаного на Кубані:

То не моя весна.
Моя весна прийде з громами.
Із брязкотом шабель, під шелест прапорів,
З ненавистю й любов’ю до нестями,
Із криком ранених й піснями таборів.

Як по-рідному перегукуються вірші Юрія та Олекси! Як логічно і справедливо буде відзначити Олексу Різниківа літературною премією імені його попередника – воїна-поета Юрія Горліса-Горського!»
Так і сталося: лауреатом Літературної премії ім. Юрія Горліса-Горського за 2018 р. став член Національної спілки письменників України, багатолітній борець за волю України Олекса Різників!
Щиро вітаємо вельмишановного п. Олексу, вільного козака з Одеси, видатного поета, творця поезій боротьби за національну Україну!

Роман КОВАЛЬ,
президент Історичного клубу “Холодний Яр”, член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України, академік Академії наук вищої освіти України
Київ, 14 жовтня 2018 р.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ