• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

Романе Миколайовичу! Ще раз дякую Вам за організацію і проведення цьогорічних ушанувань у Холодному Яру, за постійне відновлення історичної пам’яті, упорядкування та видання книг. Було напрочуд гідно і велично. Купа емоцій, книг і натхнення даватимуть наснагу тримати порох сухим до наступної весни і тримати “хвасон” у шанцях Донбасу.
У Мотриному монастирі мені довелося прочитати відвідувачам з Галичини невелику лекцію про сотника Івана Компанійця – на місці його поховання. Я задумався… Ось ми приїздимо в Холодний Яр, вшановуємо  наших героїв, фотографуємося, ділимося враженнями, купуємо сувеніри, але постаті козаків і отаманів під час проведення фестивалю все ж губляться… Навіть той, хто читав, хто знає про них, усе ж із часом забуває деталі. А хто не читав? Як їм відкрити сторінки Визвольної боротьби? А таких багато. Чи не спадало Вам на думку зробити щось на кшталт вистави або театралізованих мініатюр, де б ці славетні козаки розповідали про яскраві сторінки свого життя, що було їм до душі, що ненавиділи, як загинули? Це дало б змогу дух Холодного Яру відчувати особливо гостро. Мені саме цього бракувало.

Олександр ЛИСАК

Від редактора. Пане Олександре! Ваша пропозиція слушна. Обговорив її з Богданом Легоняком і Василем Ковтуном. Як доживемо до наступного року, будемо втілювати.
З пошаною Роман Коваль